Справа № 152/266/13-ц
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
29 березня 2013 року Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Гаврищука А.В.
при секретарі Вішньовій А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по договору позики та судових витрат,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 боргу за розпискою, суми нарахованих відсотків та судових витрат. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 13.05.2011 року між ним та відповідачем було укладено договір позики грошових коштів у вигляді розписки, на суму 13 780 доларів США, строком до кінця 2011 року. Відповідно до цієї розписки, відповідач зобов'язався повернути дану суму боргу позивачу почастинно щомісячно до кінця 2011 року. Однак, після завершення зазначеного строку, відповідач не повернув належні позивачу грошові кошти. У зв'язку із зазначеними обставинами, позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 13780 доларів США, що становить 112 444 грн. 80 коп. та судові витрати на сплату судового збору в сумі 1124 грн. 45 коп.
У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач до суду повторно не з'явився про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Судом встановлено, що 10 липня 2009 року та 5 березня 2010 року відповідач ОСОБА_2 позичив у позивача 5000 та 4000 доларів США під чотири відсотки в місяць про, що надав відповідні розписки. Станом на 13 травня 2011 року заборгованість становила 13780 доларів США, що підтверджується розпискою відповідача. Згідно вказаної розписки від 13 травня 2011 року відповідач повинен був повернути позивачу борг рівними частинами до кінця 2011 року. Згідно інформації отриманої з офіційного веб сайту Національного банку України станом на 29 березня 2013 року офіційний курс гривні щодо долара США становив 7,993.
Після настання зазначеного строку, відповідач не повернув належні позивачу грошові кошти
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк ( ч. 1 ст. 530 ЦК України ).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона передає другій стороні у власність грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.
Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором
Оскільки відповідач ОСОБА_2, в односторонньому порядку, порушив свої зобов'язання щодо повернення позивачу належних йому грошових коштів у розмірі 13780 доларів США у строки, встановлені розпискою, суд вважає за необхідне стягнути з нього вказану суму боргу у повному обсязі, відповідно вимог ЦК України.
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Наслідки прострочення виконання за договором позики передбачені ч. 1 ст. 1050 ЦК України встановлюють, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином відповідно до ст. 599 ЦК України.
Таким чином, відповідач заборгував перед позивачем відповідно до укладеної між сторонами розписки 13 780 доларів США, що еквівалентно 110143 грн. 99 коп. відповідно до курсу валют встановлених Національним банком України станом на 29.03.2013 року (довідка про офіційний курс валют Національного банку України станом на 29.03.2013 року міститься в матеріалах справи).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Поза як позивачем заявлено вимогу у більшому розмірі ніж на час розгляду справи становить еквівалент згідно офіційного курсу національної валюти, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково виходячи із офіційного курсу встановленого Націфональним банком України на час розгляду справи.
Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню, відповідно до розрахунків наданих позивачем в судовому засіданні.
Керуючись ст. 509, 524, 525, 526, 530, 625, 1046, 1048, 1049 ЦК України, ст. 10, 59, 60, 88, 209, 212, 213, 215, 218, 294 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 заборгованість за договором позики у сумі 110143 грн. 99 коп. (сто десять тисяч сто сорок три гривні дев'яносто дев'ять копійок).
Стягнути з ОСОБА_2, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 судовий збір у розмірі 1101 грн. 43 коп. (тисячу сто дві гривні шісдесят дві копійки).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: