Провадження 1-кп/168/26/13
Справа № 168/281/13-к
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01.04.2013 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Хаврони О.Й.,
при секретарі - Ковальчуку А.А., Островерхій Т.С.,
за участю: старшого прокурора прокуратури Старовижівського району Волинської області Нечаї О.П.,
обвинуваченого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №1-кп/168/26/2013 про обвинувачення
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Мизове Старовижівського району Волинської області, громадянина України, проживає в АДРЕСА_1, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, інваліда ІІ групи, не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 191, ч.3 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_2, перебуваючи на посаді голови дільничної виборчої комісії на час підготовки та проведення виборів народних депутатів України в 2012 році, будучи службовою особою, виконуючи організаційно-розпорядчі функції з організації виборчого процесу на очолюваній дільничній виборчій комісії (далі - ДВК), наділеною правом розпорядження бюджетними коштами, зловживаючи своїм службовим становищем з метою привласнення та розтрати у власних інтересах бюджетних коштів в сумі 1125,00 гривень, діючи умисно, з корисливих мотивів, виготовив та підробив договір від 28.09.2012р. на виконання робіт по веденню документації під час виборчого процесу з ОСОБА_3 В подальшому підмовив ОСОБА_3 підписатися у відомості про виплату грошей за жовтень 2012 року про отримання заробітної плати в сумі 931,39, з яких 300 грн. передав ОСОБА_3, привласнивши бюджетні кошти в сумі 825 грн.
Крім того, зловживаючи своїм службовим становищем, повторно з метою привласнення та розтрати в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 бюджетних коштів з корисливих мотивів 29.10.2012 року дав вказівку секретарю ДВК ОСОБА_5 скласти постанову "Про преміювання членів ДВК", яку підписав і завірив печаткою і в яку вніс завідомо неправдиві дані про те, що ДВК вирішила виплатити одноразову грошову винагороду всім членам комісії. Таким чином, повторно отримав привласнив та розтратив в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 бюджетні кошти.
Будучи наділеним правом розпорядження бюджетними коштами, діючи умисно з метою привласнення та розтрати бюджетних коштів 28.09.2012 року ОСОБА_2 уклав фіктивний договір на виконання робіт по веденню документації під час виборчого процесу з ОСОБА_3 Після цього 29.10.2012 року дав незаконну вказівку секретарю ДВК ОСОБА_5 про внесення завідомо неправдивих даних до рішення "Про преміювання членів ДВК" завіривши печаткою, хоча такого рішення ДВК не приймала. Своїми діями заподіяв майнову шкоду державі на суму 2193,75 грн.
Таким чином, ОСОБА_2 вчинив злочини, передбачені ч.2 ст. 191, ч.3 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України.
Під час досудового розслідування між старшим прокурором Старовижівської районної прокуратури Волинської області Нечаєю О.П., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_2 07 березня 2013 року укладена угода про визнання винуватості, яка підписана сторонами та разом із обвинувальним актом, надійшла до суду.
За умовами цієї угоди ОСОБА_2 повністю визнав свою винуватість у вчинених ним кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.2 ст. 191, ч.3 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України і зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сприяти розслідуванню обставин кримінального правопорушення у з'ясуванні всіх обставин, виявленні та припиненні інших відомих йому подібних кримінальних правопорушень, та відшкодувати збитки, завдані злочином збитки, у розмірі 2193 грн. 75 коп. протягом шести місяців, але не пізніше 01.09.2013 р.
Крім того, сторони узгодили, що при затвердженні угоди ОСОБА_2 буде призначене покарання: за ч.2 ст.191 КК України - два роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатись діяльністю, щодо організації та проведення виборів народних депутатів України на строк один рік; ч.3 ст. 191 КК України - три роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатись діяльністю, щодо організації та проведення виборів народних депутатів України на строк один рік; ч.1 ст.366 КК України - штраф у розмірі 850 грн. з позбавленням права обіймати посади чи займатись діяльністю, щодо організації та проведення виборів народних депутатів України на строк один рік; на підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_2 призначити у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатись діяльністю, щодо організації та проведення виборів народних депутатів України на строк один рік. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю один рік шість місяців, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
У підготовчому судовому засіданні прокурор в інтересах держави в особі Державного казначейства в Старовижівському районі заявив цивільний позов до ОСОБА_2, у якому просить стягнути з останнього заподіяні кримінальним правопорушенням збитки.
Розглядаючи питання про затвердження вказаної угоди про визнання винуватості, суд приходить до такого висновку.
Згідно з п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468, ч.4 ст.469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості, яка може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом встановлено в підготовчому судовому засіданні, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 191, ч.3 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, які згідно зі ст. 12 КК України, є злочинами відповідно середньої тяжкості, тяжким злочином, та злочином невеликої тяжкості.
При цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, які у підготовчому судовому засіданні йому додатково роз'яснені, визнав свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 191, ч.3 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, підтвердив обставини, викладені у пред'явленому йому обвинуваченні та надав згоду на призначення узгодженого сторонами угоди про визнання винуватості покарання та просить затвердити угоду про визнання винуватості. Цивільний позов, заявлений прокурором визнав.
Прокурор вважає за доцільне затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між ним та ОСОБА_2 як таку, що відповідає вимогам закону та призначити ОСОБА_2 обумовлене в угоді покарання, цивільний позов просить задовольнити.
Відповідно до вимог ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Суд приходить до переконання, що умови угоди про визнання винуватості, укладеної між старшим прокурором Старовижівської районної прокуратури Волинської області Нечаєю О.П. та ОСОБА_2 від 07.03.2013 р. про визнання винуватості, відповідають вимогам КПК України, міра покарання, узгоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч.2 ст.191, ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, також укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про визнання винуватості із призначенням обвинуваченому узгодженої в угоді міри покарання.
Відповідно до ст. 127, ст. 128 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. Згідно зі ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Оскільки кримінальними правопорушеннями завдано збитків державі на суму 2193,75 грн., обвинувачений ОСОБА_2 визнає цивільний позов і вину у вчиненні цих правопорушень, то цивільний позов слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 127, 128, 314, 373, 374, 468, 469, 475 КПК України, суд
з а с у д и в :
Угоду про визнання винуватості, укладену 07.03.2013 р. між старшим прокурором Старовижівської районної прокуратури Волинської області Нечаєю Олександром Петровичем та обвинуваченим ОСОБА_2 затвердити.
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 191, ч.3 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання:
за ч.2 ст. 191 КК України - два роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатись діяльністю, щодо організації та проведення виборів народних депутатів України на строк один рік;
ч.3 ст. 191 КК України - три роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатись діяльністю, щодо організації та проведення виборів народних депутатів України на строк один рік;
ч.1 ст. 366 КК України - штраф у розмірі 850 грн. з позбавленням права обіймати посади чи займатись діяльністю, щодо організації та проведення виборів народних депутатів України на строк один рік.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_2 призначити у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатись діяльністю, щодо організації та проведення виборів народних депутатів України на строк один рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю один рік шість місяців.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Цивільний позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_2 на користь управління Державного казначейства в Старовижівському районі 2193 (дві тисячі сто девяносто три) грн 75 коп. матеріальної шкоди.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський районний суд Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя О. Й. Хаврона