Єдиний унікальний номер 341/519/13-к

Номер провадження 1-кп/341/22/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2013 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі :

головуючого-судді Мула О.Д.

секретаря Гомерда Г.М.

прокурора Костів Р.М.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Галича справу про обвинувачення :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освітою середньою технічною, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, тимчасово не працюючого, не військовозобов»язаного, згідно ст. 89 КК України не судимого, за ст. 191 ч.3 КК України,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 вчинив розтрату чужого майна, яке було ввірене особі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, при слідуючих обставинах.

17.04.2008р., машиніст тепловоза локомотивного депо ст. Тернопіль ОСОБА_3, помічник машиніста тепловоза локомотивного депо ОСОБА_2, помічник машиніста тепловоза цього ж депо ОСОБА_4 отримали дизельне паливо в локомотивному депо ст.. Тернопіль для виконання маневрових робіт на перегоні Бурштин-Галич.

19.04.2008р. близько 17год., ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (які згідно вироку Галицького районного суду від 03.10.2008р. визнані винними за ч.3 ст.191 КК України та засуджені із застосуванням ст..69 КК України до обмеження волі на строк 3 роки без позбавлення права займати посади, згідно ст..75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 1 рік) діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи на ст. Бурштин, Львівської залізниці, шляхом відєднання металевого патрубка паливної системи від форсунки, за допомогою гумового шланга злили з паливної системи тепловоза №1438, на якому вони працювали, в заздалегідь приготовлені ємкості - пластикові каністри 160 літрів дизельного палива. Наповнені в такий спосіб дизельним паливом ємкості перенесли у заздалегідь обумовлене з невстановленою слідством особою місце, однак були затримані працівниками транспортної міліції, в результаті чого завдали відокремленому підрозділу "Локомотивне депо Тернопіль" ДТГО "Львівська залізниця " матеріальні збитки на загальну суму 896грн.

В судовому засіданні підсудний свою вину визнав повністю і щиро розкаявся, підтвердив обставини при яких вчинив злочин та пояснив, що 19.04.2008р. спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, за попередньою змовою, перебуваючи на ст. Бурштин, Львівської залізниці, шляхом відєднання металевого патрубка паливної системи від форсунки, за допомогою гумового шланга злили з паливної системи тепловоза, на якому працювали, в заздалегідь приготовлені ємкості - пластикові каністри 160 літрів дизельного палива, які перенесли на заздалегідь обумовлене місце, однак були затримані працівниками міліції.

На підставі ст. 349 ч.3 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визначено недоцільність дослідження доказі, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються та з'ясовано правильність розуміння змісту цих обставин, сумніву у достовірності та істинності їх позиції немає.

Крім визнання вини самим обвинувачуваним в судовому засіданні, його вина у вчиненні злочину повністю доведена зібраними матеріалами кримінального провадження, які він не заперечує і вважає їх дослідження в судовому засіданні недоцільним.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ст.191 ч.3 КК України, як вчинення розтрати чужого майна, яке було ввірене особі, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи підсудному покарання, суд враховує, його особу, обставини справи, що обтяжують та пом'якшують покарання.

До обставин справи, що пом'якшують покарання підсудного суд відносить щире каяття, визнання вини.

Обставин справи, що обтяжує покарання судом не встановлено.

При наявності кількох обставинах, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, важкий матеріальний стан, на утриманні має неповнолітню дитину, тимчасово не працює, на даний час відшкодовано завданий збиток, а тому суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання, з застосуванням правил ст. 69 КК України, не призначаючи додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, встановленого в санкції ст.191 ч.3 КК України.

Суд приходить до висновку, що до обвинуваченого слід застосувати покарання у вигляді позбавлення волі.

За таких обставинах суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинувачуваного ОСОБА_2 без відбування покарання, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, застосувавши правила ст. 75 КК України.

Керуючись ст. ст.370, 374, 377 КПК України , суд ,-

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винним за ст.191 ч.3 КК України з застосуванням ст. 69 КК України - 3 роки позбавлення волі без позбавлення права обіймати посади пов'язані з матеріальною відповідальністю.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування даного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком - один рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжній захід засудженому ОСОБА_2 у виді особистого зобов'язання до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Іван-Франківської області протягом 30 днів з часу його проголошення через Галицький районний суд.

Суддя:О. Д. Мула