Справа № 127/3801/13-ц
Провадження № 2/127/2154/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.04.2013 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Прокопчук А. В.,
при секретарі Гаврилюк А.М.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -
ВСТАНОВИВ:
В лютому 2013 року позивач звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що відповідач є її колишнім чоловіком. Шлюб між ними був зареєстрований 26.05.1985 року у Деребчинській сільській раді Шаргородського району Вінницької області, актовий запис № 15.
Від шлюбу сторони мають двоє дітей, які вже на даний час повнолітні.
В період шлюбу за спільні кошти сторонами придбано 39/100 частин жилого будинку з відповідною часткою господарських будівель, що знаходиться у АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 600 кв.м. До складу жилого будинку "А" з прибудовою площею 51,8 кв.м. входить: хлів "Б", хлів "Г", вбиральня "Д", паркан № 1.
Договір купівлі-продажу вказаної частини будинку від 11.04.1989 року посвідчений Другою Вінницькою державною нотаріальною конторою за реєстром № 1-687, оформлений на ім'я відповідача ОСОБА_2, також за ним зареєстровано право власності на частину будинковолодіння в КП "ВМБТІ" за реєстровим № 17957 в книзі № 186.
Оскільки частина будинковолодіння придбана в період шлюбу, то, як вважає позивач, вона є спільною сумісною власністю.
Подружні відносини з відповідачем не склались. Шлюб між ними розірвано згідно рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 28.02.2011 року, яке набуло чинності 11.03.2011 року.
З часу розірвання шлюбу минуло два роки, однак до цого часу питання щодо розподілу майна з відповідачем не вдається вирішити в добровільному порядку. Тому позивач змушена була звернутися до суду з даним позовом та просить поділити між нею та відповідачем спільно придбані в період шлюбу 39/100 частин будинковолодіння АДРЕСА_1, визнавши за нею та відповідачем по 1/2 ідеальній частці, в тому числі на 1/2 частину коридору, 1/2 частину кімнати 1-2, 1/2 частину кімнати 1-3, 1/2 частину кухні 1-4, 1/2 частину хліва "Г", 1/2 частину вбиральні "Д".
В судовому засіданні позивач позові вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Просила розподілити між нею та відповідачем 39/100 частин будинковолодіння АДРЕСА_1, визнавши за нею та відповідачем право власності на 1/2 ідеальну частку, а також стягнути з відповідача на її користь судові витрати.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надавши заяву, в якій позовні вимоги ОСОБА_1 визнає та просить розглянути справу за його відсутності.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступнх підстав.
Згідно договору купівлі-продажу від 11.04.1989 року , посвідченого старшим державним нотаріусом Другої Вінницької державної нотаріальної контори Курбатовою С.П., зареєстрованого в реєстрі за № 1-687, судом встановлено, що ОСОБА_2 купив у ОСОБА_4 39/100 частин жилого будинку з відповідною часткою господарських будівель, що знаходяться в АДРЕСА_1 (а.с. 6).
Право власності на 39/100 частин будинковолодіння АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 24.10.2012 року у КП "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації" за реєстровим № 17957 в книзі 186, про що свідчить Витяг про державну реєстрацію прав (а.с. 7).
Також судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у шлюбі, зареєстрованому 26.05.1985 року Деребчинською сільською радою Шаргородського району Вінницької області. Їх шлюб розірвано згідно рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 28.02.2011 року (а.с. 12).
З аналізу вищевказаних документів суд приходить до висновку, що 39/100 частин будинковолодіння АДРЕСА_1 є спільною сумісною власність позивача та відповідача, оскільки придбані в період їх шлюбу.
За змістом ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 69 СК України передбачає право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема вони мають право розділити майно за взаємною згодою.
Відповідно до ст.70 СК України та ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності, вважається, що частки дружина та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленість між ними.
Зважаючи на вищевикладене, cуд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог та вважає за можливе їх задовольнити, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, та розподілити між сторонами спільно придбане за час шлюбу майно: 39/100 частин будинковолодіння АДРЕСА_1 відповідно до вимог ст.70 СК України та ст. 372 ЦК України в рівних долях по 1/2 ідеальній частці.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 1579 грн. судового збору та 600 грн. витрат на правову допомогу, які документально підтверджені.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 212 - 215 ЦПК України, ст. ст. 60, 69, 70 СК України, ст.ст. 368, 372 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя- задовольнити.
Поділити між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набуте в період шлюбу майно: 39/100 частин будинковолодіння АДРЕСА_1, зареєстроване на праві власності за ОСОБА_2 в КП "ВМБТІ" за реєстровим № 17957, закріпивши на праві власності за ОСОБА_1 1/2 ідеальної частки вищевказаної частини будинковолодіння.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1579 грн. судового збору та 600 грн. витрат на правову допомогу.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: