Головуючий у першій ін-т.: Джабурія О.В.
Справа № 22ц-3327/2007
Доповідач: Федорова А.Є.
Категорія-30
УХВАЛА
Іменем України
26 вересня 2007 року м. Одеса
Колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Федорової А.Є.,
суддів Мизи Л.М. , Процик М. В.,
при секретарі Непомнящій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 квітня 2007 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, неповнолітньої ОСОБА_3, ВГІРФО Малиновського РО ОМУ ГУМВС України в Одеській області, третя особа Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації, про розірвання договору найму житла, усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення, зняття з реєстрації, відшкодування моральної шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору найму житла від 10 жовтня 2005 року, зняття з обліку реєстрації та виселення. У грудні 2006 року та березні 2007 року позивач доповнив свої вимоги і просив також про визнання неправомірними дій відділення в справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області із приводу реєстрації неповнолітньої ОСОБА_3 , зняття з реєстрації та виселення. Позивач зазначав, що на підставі договору купівлі-продажу йому належить АДРЕСА_1. 10 жовтня 2005 року за договором найму житла він передав цю квартиру відповідачу для проживання і дав згоду на його реєстрацію. Однак з моменту проживання відповідач не оплачує комунальні платежі, навмисне псує його майно, ображає його, загрожує життю його матері та його кар"єрі, встановив нові двері та змінив замки, а у листопаді 2006 року без його згоди прописав у квартирі свою неповнолітню дочку ОСОБА_3. Посилаючись на ці обставини, позивач просив задовольнити позов на підставі ст. 48 Закону України "Про власність", а також стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 50000 грн.
Відповідач позов не визнав і у зустрічному позові просив стягнути з позивача понесені ним збитки у зв"язку з витратами на проведення ремонту квартири у розмірі 27215 грн. та моральну шкоду - 15000 грн.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 02 квітня 2007 року позов задоволено частково.Постановлено розірвати договір найму житла, виселити відповідача
2
та ОСОБА_3 з квартири без надання іншого жилого приміщення, зняти їх з реєстрації та стягнути моральну шкоду у розмірі 2000 грн. У зустрічному позові ОСОБА_1 відмовлено. Провадження у справі в частині вимог про визнання неправомірними дій ВГІРФО Малиновського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеської області з приводу реєстрації ОСОБА_3 у квартирі закрито.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати частково та ухвалити нове рішення, мотивуючи тим, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Суд зобов'язаний вирішити справу згідно із законом, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалити рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ці вимоги закону суд не виконав.
Так, згідно зі ст. 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Суд не звернув увагу на те, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договір найму житла і в подальших своїх позовних заявах він вимагав саме визнати недійсним цей договір.(а.с. 6-7, 33, 50-52, 68-70) Ці позовні вимоги позивач та його представник підтримали в судовому засіданні, їх не змінювали, що підтверджено протоколом судового засідання.(а.с. 174-178).
Згідно з ч.2 ст. 173 ЦПК якщо позивач змінює свої вимоги, головуючий пропонує викласти ці зміни у письмовій формі, встановленої для позовної заяви.
У справі позовна заява про розірвання договору найму житла відсутня і як вбачається з матеріалів справи суд не з"ясував, з яких правових підстав, передбачених ст. 825 ЦК України, договір найму житла, укладений між сторонами 10 жовтня 2005 року може бути розірваний. Заява позивача на а.с. 71, в якій він лише просить розірвати договір найму, не може вважатися позовною заявою, оскільки не відповідає вимогам ст. 119, 120 ЦПК України.
Вимоги про розірвання договору найму житла суд в судовому засіданні не розглядав, особи, які брали участь у справі, не надали суду своїх пояснень з приводу розірвання договору найму житла, цей договір і умови його укладення суд не досліджував, факти, які обгрунтовують можливість розірвання договору, при ухваленні рішення не встановив, чим порушив вимоги ст. ст. 179, 185 ЦПК
Тому висновок суду про розірвання договору найму житла на підставі ст. 825 ЦК України, яка передбачає умови, підстави, порядок розірвання договору найму житла, не можна вважати законним та обгрунтованим.
Таким чином, місцевий суд розглянув справу за вимогами, які не були заявлені у позовній заяві, не вирішив вимоги щодо визнання договору найму житла недійсним і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення, що відповідно до п.5 ч.1 ст. 311 ЦПК є безумовною підставою для скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд.
3
Висновки суду про порушення права власності позивача, не відповідають матеріалам справи, оскільки жиле приміщення передано відповідачу на підставі договору, укладеному за розсудом власника.
Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 1167 ЦК України, суд не звернув увагу на те, що між сторонами виникли договірні відносини і договором найму житла від 10 жовтня 2005 року відшкодування моральної шкоди не передбачено. З яких саме підстав заявлені ці вимоги і якими доказами вони підтверджуються в позовної заяві не зазначено і судом не встановлено.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд не виконав вимоги ч.4 ст. 174 ЦПК , не звернувши увагу на те, що позивач визнав зустрічні вимоги ОСОБА_1 (а.с. 61, 76-77)
Крім того, суд допустив до участі у справі ОСОБА_4 в якості представника позивача за усною заявою представника позивача ОСОБА_5, яка брала участь у справі на підставі довіреності і просила допустити цю особу до участі у справі в якості свого представника, що не передбачено ст. 42 ЦПК (а.с. 45). Повноваження ОСОБА_4 позивачем не підтверджені (а.с. 77)
В порушення вимог ст. 208 ЦПК суд включив в резолютивну частину рішення висновок про закриття провадження у справі за вимогами про визнання неправомірними ВГІРФО Малиновського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, що є неприпустимим, оскільки питання, пов"язані з рухом справи, в тому числі закриття провадження у справі вирішується судом шляхом постановления ухвали.
Таким чином під час розгляду справи встановлено неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які є обов"язковою підставою для скасування рішення суду.
Тому, рішення суду повністю не можна вважати законним і обґрунтованим, воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
З урахуванням зазначених недоліків підстави для ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.5, 311 ч.1 п.5, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 квітня 2007 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.