ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Миколаїв

   За позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Миколаїв

До відповідача: ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, м. Миколаїв

                                                           Суддя  Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Карцев М. С.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: ОСОБА_2

Від відповідача: Чуприна А.М.

Суть спору: про скасування податкового повідомлення-рішення.

Приватний підприємець ОСОБА_1 (надалі -позивач) звернулась до суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.05.03 р. НОМЕР_1 прийняте ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва (надалі -відповідач) за результатами проведення перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю. В обґрунтування своїх заперечень на позовну заяву відповідач посилається на те, що за результатами перевірки від 05.05.03 р. господарської одиниці позивача -літнього майданчику, що розташований за адресою АДРЕСА_1, застосовані фінансові санкції у сумі 2040 грн., що були викладені у податковому повідомленні-рішенні від 27.05.03 р. НОМЕР_1 та вручено позивачу під розписку 28.05.03 р. згідно підпунктом 6.2.4. пункту 6.2. статті 6 Закону України ”Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (надалі -Закон).

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідач по справі провів перевірку господарської одиниці позивача - літнього майданчику, що розташований за адресою АДРЕСА_1, щодо контролю за здійсненням ним розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу та склав Акт перевірки від 05.05.03 р. НОМЕР_2.

В Акті перевірки від 05.05.03 р. НОМЕР_2 відповідач зазначив про порушення позивачем пунктів 1, 5 статті 3 Закону України ”Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та статтю 15 Закону України ”Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним, плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами”, а саме не використання при здійсненні розрахункових операцій розрахункової книжки та відсутність ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями.

За результатами перевірки, висновків по Акту від 05.05.03 р. НОМЕР_2 відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення від 27.05.03 р. НОМЕР_1, яким застосував до позивача фінансову санкцію в сумі 2040 грн.

Як стверджує відповідач, зазначене податкове повідомлення-рішення вручено ОСОБА_1 28.05.03 р. під розписку.

Суд, розглянувши надані матеріали та докази, заслухавши представників сторін, вважає вимоги позивача щодо оскарження спірного податкового повідомлення-рішення обґрунтованими, виходячи з наступного.

Згідно підпункту 6.2.4. пункту 6.2. статті 6 Закону податкове повідомлення вважається надісланим (врученим) особисто юридичній або фізичній особі або її законному представникові чи надісланим листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням  посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Позивач по справі стверджує, що не отримував від відповідача під розписку спірне податкове повідомлення-рішення і не знав про його прийняття податковою інспекцією.

Для з'ясування належного вручення відповідачем податкового повідомлення -рішення позивачу, судом була призначена судово-почеркознавча експертиза.

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи від 01.09.06 р. НОМЕР_3 підпис від імені ОСОБА_1. в графі «підпис»податкового повідомлення-рішення від 27.05.03 р. НОМЕР_1 виконан не ОСОБА_1., а іншою особою.

Згідно приписів статей 69, 71 КАС України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд встановив, що твердження відповідача про те, що податкове повідомлення-рішення від 27.05.03 р. НОМЕР_1 було вручено позивачу особисто під розписку, спростовуються матеріалами справи. Будь-яких інших належних доказів на підтвердження правомірності застосування до позивача фінансової санкції відповідачем не надано.

За таких обставин не можна вважати доведеним, що відповідач вчинив дії відповідно до вимог підпункту 6.2.4. пункту 6.2. статті 6 Закону.

Враховуючи вищевикладене, спірне податкове повідомлення-рішення від 27.05.03 р. НОМЕР_1 є протиправним, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158-163, 186 КАС України, господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення прийняте ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 27.05.03 р. НОМЕР_1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_4) 3,4 грн. судового збору та 478,08 грн. судових витрат за проведення судової експертизи.

Виконавчий лист видати Приватному підприємцю ОСОБА_1 після набрання постановою суду законної сили.

Строки і порядок набрання постановою суду законної сили та її оскарження передбачені статтею 186 КАС України.

17/11/06