Справа №447/613/13 Провадження №33/783/179/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2013 року апеляційний суд Львівської області в складі:

судді Галапаца І.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляцію ОСОБА_1 на постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 05 березня 2013 року, -

встановив:

цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді громадських робіт строком п'ятдесят годин.

Згідно постанови судді, ОСОБА_1 09 лютого 2013 року о 03 год. 20 хв. у м. Львові на перехресті вулиць Кульпарківська-Наукова керував автомобілем марки "Форд Скорпіо", р/н НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 "а" ПДР України.

В апеляції ОСОБА_1 покликається на те, що постанова суду не відповідає вимогам закону, матеріалам та обставинам справи.

Зазначає, що коли він повертався на автомобілі марки "Форд-Скорпіо", р/н НОМЕР_1, в м. Миколаїв Львівської області, на перехресті вулиць Кульпарківська-Наукова близько 03 год. 20 хв. його дійсно зупинили працівники ДПС ДАІ, які почали ставити претензії про вживання спиртних напоїв, на що він заперечував. Після того, як він пред'явив посвідчення працівника міліції, то останні викликали працівників інспекції по особовому складу ГУМВС України у Львівській області та доставили його для проходження медичного огляду на стан сп'яніння в наркологічний диспансер.

Вважає, що вказаними діями інспектор ДПС ДАІ Ткачук В.Б., під час проведення обстеження на стан сп'яніння та складання протоколу, допустив ряд грубих порушень чинного законодавства, що привело до неправильного визначення стану сп'яніння, зокрема вимог ст. 266 ч.2, 3, 5 КУпАП, п.п. 3, 4, 5, 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103, п.п.5.1, 5.2, 5.3 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС України від 26.02.2009 року №77.

Наголошує, що під час проведення обстеження на стан сп'яніння в диспансері, також було допущено ряд грубих порушень, що призвело до неправильного визначення стану сп'яніння, зокрема перед проведенням огляду на стан сп'яніння ні працівники мобільної групи ГУМВС України, які давали направлення на проведення огляду, ні медичні працівники не проінформували його про порядок застосування спеціального технічного засобу та якого саме, на його вимогу не надали свідоцтва про державну реєстрацію та повірку такого, а індивідуальний мундштук одноразового використання він не діставав з упаковки, не надівав його на прилад, як і не робив цього лікар в його присутності.

Звертає увагу, що коли технічний прилад показав, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння (1,32 проміле), то знаючи, що таке неможливо і результат тесту не відображає його реального стану (відсутності стану сп'яніння), він повторно попросив зробити аналіз крові або сечі, однак в цьому було відмовлено. Також йому не було видано копії висновку на стан сп'яніння.

Акцентує, що у висновку щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння №7995/512 не зазначено номера спеціального технічного засобу та дати останньої повірки, а тому вважає, що відповідно до п.3.22 вищевказаної Інструкції №400/666, висновки щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння, складені з порушенням вимоги цієї Інструкції, вважаються недійсним, а тому даний висновок про стан сп'яніння не є допустимим доказом та не може засвідчувати факт його перебування у стані алкогольного сп'яніння та, відповідно, і вчинення адміністративного правопорушення.

Крім цього зазначає, що в протоколі не заповнено розділ: "Огляд на стан сп'яніння" і за таких умов не можна вважати, що у його діях є склад зазначеного правопорушення, оскільки протокол не відповідає вимогам закону.

Просить скасувати постанову та закрити провадження у справі.

В апеляційну інстанцію правопорушник ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи на адресу, зазначену в апеляції.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляції, суд вважає, що така задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Вина ОСОБА_1 стверджена протоколом про адміністративне правопорушення серії ВС1 №301626 від 09 лютого 2013 року (а.с.2) та висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №7995/512 від 09 лютого 2013 року, з якого вбачається, що останній перебував в стані алкогольного сп'яніння, який ніким не оскаржувався у встановленому законом порядку (а.с.3).

Окрім цього, як вбачається з згаданих протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.2) та постанови судді (а.с.4), останній був згідний з вчиненим правопорушенням та щиро розкаявся в суді І інстанції.

Отже, наведене повністю спростовує доводи апеляції і апеляційний суд приходить до висновку, що суддя районного суду підставно притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП, обравши стягнення у вигляді громадських робіт в межах санкції даної статті.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

постановив:

постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 05 березня 2013 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді громадських робіт строком п'ятдесят годин, залишити без зміни, а його апеляцію - без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя судової палати

у кримінальних справах Галапац І.І.

апеляційного суду

Львівської області