Справа №2-1171/10 Головуючий у суді у 1 інстанції - Міленко М.П.

Номер провадження 22-а/788/4288/13 Суддя-доповідач - Ведмедь

Категорія - 101

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2013 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ адміністративного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Ведмедь Н. І.,

суддів - Попруги С. В., Рибалки В. Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18 серпня 2010 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області

про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18 серпня 2010 року позов задоволено частково: зобов'язано Управління здійснити перерахунок пенсії позивачу в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 01 квітня 2010 року.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії та є інвалідом III групи осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і має право на щомісячну державну пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка має призначатися відповідно до закону у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

Проте, відповідач в порушення закону у вищезгаданому спірному періоді виплачував позивачеві названу державну та додаткову пенсії у меншому розмірі, керуючись відповідними постановами Кабінету Міністрів України, чим порушив права позивача, які підлягають захисту в судовому порядку.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Так, приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції врахував всі факти, що входять до предмета доказування. Обставини, якими мотивовано рішення підтверджуються належними й допустимими доказами, яким суд дав оцінку з дотриманням вимог ст. 86 КАС України, доведені позивачем. Висновки суду по суті спору, відповідають встановленим фактам, протилежного відповідач на порушення ст. 71 КАС України не довів.

Суд першої інстанції дійшов цих висновків з дотриманням та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, на які послався у рішенні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду по суті спору не спростовують, оскільки не підтверджуються належними доказами, суперечать фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Так, постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановлюються пенсії у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Особам, віднесеним до категорії 1, державні пенсії призначаються відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Це пенсія по інвалідності та пенсія у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, особам, віднесеним до категорії 1, призначається у розмірах, встановлених статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Розмір мінімальної пенсії за віком, визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно з якою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Застереження з приводу поширення дії частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обчислення інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.

Розмір прожиткового мінімуму щороку встановлюється законом про державний бюджет України на відповідний рік.

Згідно з частиною третьою статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, який проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

Отже, з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму в органів Пенсійного фонду України виникає обов'язок провести перерахунок призначених пенсій без звернення громадянина.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, спірні правовідносини регулюють саме вищезгадані норми Законів, а не підзаконні акти, на які посилається відповідач.

Інші доводи апеляційної скарги, за встановлених обставин, не впливають на висновки суду по суті спору.

Ураховуючи викладене, колегія суддів також вважає, що відсутні порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, Законом України "Про внесення змін до розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій та статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами" колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни залишити без задоволення.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий -

Судді -