Справа №2-3378/10 Головуючий у суді у 1 інстанції - Свиненко М.Д.

Номер провадження 22-а/788/3515/13 Суддя-доповідач - Ведмедь Н. І.

Категорія - 100

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2013 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ адміністративного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Ведмедь Н. І.,

суддів - Рибалки В. Г., Собина О. І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області

на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 14 вересня 2010 року

у адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області про стягнення недоплаченої державної соціальної допомоги, як дитині війни, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 14 вересня 2010 року позов задоволено.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області (далі Управління) здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести виплати за період за 2009 рік з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., та за 2010 рік з 01.01.2010 р. по 01.08.2010 р.з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь позивача з Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору в розмірі 08 грн. 50 коп., та за інформаційне - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн.

В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції фактично встановлено, що позивач отримує пенсію за віком і відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни і якому гарантовано соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком.

У 2009-2010 роках дія норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинялась.

Враховуючи пріоритетність Законів над підзаконним актами, відповідач у спірний період мав проводити нарахування підвищення до пенсії позивачу у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни судом обґрунтовано до уваги не взято, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається.

Що стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суд обґрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

За таких обставин, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що позивач має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у спірному періоді.

Враховуючи, що позов вирішено в порядку ЦПК України та Порядком оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) відповідач не був звільнений від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суд помилково стягнув з держави на користь позивача витрати на оплату ІТЗ. В силу вимог ст. 88 ЦПК відшкодування витрат на ІТЗ за розгляд справи судом першої інстанції підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідно до ст.201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є, зокрема, правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права, колегія суддів вважає, що ухвалене у справі рішення підлягає зміні в частині відшкодування судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 197, п.2 ч.1 ст.198, ст.ст.201, 205, 207 КАС України, Законом України "Про внесення змін до розділу ХІІ "Прикінцеві положення "Закону України "Про судоустрій та статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами" колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області задовольнити частково.

Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 14 вересня 2010 року в частині розподілу судових витрат змінити.

Виключити із резолютивної частини рішення вказівку про стягнення з держави на користь позивача витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду в сумі 37 грн.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області на користь позивача 37 грн. на відшкодування витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового розгляду.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий -

Судді -