УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 2/0109/186/2012 Головуючий суду першої інстанції:Гуріна О.В.

№ провадження: 22-ц/190/1404/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Чистякова Т. І.

"25" березня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Чистякової Т.І.

Суддів:Курської А.Г. Синельщікової О.В.

При секретарі:Рижих М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 11 грудня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИЛА:

16 серпня 2011року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення грошових коштів.

Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя від 25.08.2011 року в порядку забезпечення позову накладено арешт на автомобіль марки Subaru Tгibeka, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_8

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 13.06.2012 року позов ОСОБА_6 задоволено частково. З ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 стягнуто грошові кошти в розмірі 201 817,42 грн. В задоволенні решти вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 26.09.2012 року рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 13.06.2012 року в частині відмови ОСОБА_6 в позові до ОСОБА_8 залишено без змін. В іншій частині рішення скасовано, ухвалено нове рішення, яким з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 стягнуто 201 217,42 грн.

09.10.2012 року ОСОБА_8 подала заяву про скасування заходів забезпечення позову.

29.11.2012 року ОСОБА_7 також звернувся до суду із заявою про зняття арешту з вказаного автомобіля.

ОСОБА_6 заперечував проти задоволення заяви, посилаючись на те, що до теперішнього часу рішення суду не виконано, тому скасування заходів забезпечення позову є передчасним.

Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 11 грудня 2012 року у задоволенні заяви ОСОБА_7 про скасування заходів забезпечення позову відмовлено. Заяву ОСОБА_8 про скасування заходів забезпечення позову задоволено. Скасовані заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на автомобіль марки Subaru Tгibeka, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1, застосовані на підставі ухвали Київського районного суду м. Сімферополя від 25.08.2011 року.

На зазначену ухвалу ОСОБА_6 подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить її скасувати в частині задоволення заяви ОСОБА_8 і прийняти нову ухвалу про залишення заяви без задоволення. Апелянт посилається на те, що копія заяви ОСОБА_8 по скасування заходів забезпечення позову йому не направлялась, тому він в порушення вимог ст.ст. 10, 11 ЦПК України був позбавлений можливості захистити свої права при розгляді даної заяви. Крім того, апелянтом зазначено, що судом безперечно встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на час укладення договору купівлі-продажу автомобіля були подружжям. Тобто, судом не враховані положення ст.60 СК України, оскільки на час винесення оскарженої ухвали 1/2 частина автомобілю належала ОСОБА_7

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, ОСОБА_7, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_7 суд виходив з того, що він не є суб'єктом звернення до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову. Задовольняючи заяву ОСОБА_8, суд виходив з того, що рішенням суду відмовлено в задоволенні позову до неї.

З такими висновками суду не погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно із ч.3 ст.154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

З роз'яснень, що містяться у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006р. №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» слідує, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Статтею 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Враховуючи наведені положення закону, спірний автомобіль, який набутий ОСОБА_8 за час шлюбу, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Тобто, ОСОБА_7, з якого за рішенням суду стягнені грошові кошти на користь ОСОБА_6, є співвласником зазначеного автомобіля. Виходячи з конституційних гарантій права власності ( ст. 41 Конституції України) арешт у порядку забезпечення позову може бути накладено на спільну власність подружжя або інших осіб, яким майно належить на праві такої власності, в тому разі, коли учасники спільної сумісної власності, частки яких не виділені, відповідають за законом своїм майном за зобов'язаннями, що виникають зі спірних правовідносин, і є відповідачами в даній справі.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб 10.09.2005року( а.с.149). В судовому засіданні Апеляційного суду АР Крим ОСОБА_7 підтвердив, що і на теперішній час вони є подружжям ( а.с.149).

Із матеріалів справи також вбачається, що рішення суду, яким з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 стягнуто 201 217,42 грн. не виконано, отже відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Частиною третьою ст. 303 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.303, 312, 314, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 11 грудня 2012 року скасувати. Постановити нову ухвалу. ОСОБА_7, ОСОБА_8 відмовити в задоволенні заяв про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді:

Чистякова Т.І. Курська А.Г. Синельщікова О.В.