Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 22ц-778/1895/2013 р. Головуючий у 1-й інстанції: Мінгазов Р.В..

Суддя-доповідач: Кухар С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 квітня 2013 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого судді:Онищенко Е.А

суддів:Ломейко В.О.

Кухаря С.В.

при секретаріКамінській О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 21 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Запорізької районної державної нотаріальної контори, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання недійсною заяви про відмови від прийняття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на ? частину житлового будинку, -

ВСТАНОВИЛА :

У жовтні 2012 року ОСОБА_8 звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що відповідно до заяви від 22.03.2010 року, зареєстровану в реєстрі нотаріальних дій за №309, спадкова справа №558 за 2009 рік, яка надійшла о 10-00 годин, він приймає за законом, майно яке залишилось після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_9, яка є його матір'ю.

Далі, згідно заяви від 22.03.2010 року, яка зареєстрована в реєстрі нотаріальних дій за №310, спадкова справа №558 за 2009 рік, яка надійшла о 10-10 годин, ОСОБА_5 відмовився від прийняття спадщини, яка залишилась після смерті матері, ОСОБА_9.

Посилаючись на те, що зазначена заява від 22.03.2010 року, яка зареєстрована в реєстрі нотаріальних дій за №310, яка надійшла о 10-10 годин, була підписана ним під впливом помилки, позивач просить суд визнати недійсною його заяву від 22.03.2010 року зареєстровану за № 310, спадкова справа № 558 за 2009 рік про відмову від прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_9; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на будинок АДРЕСА_1; визнати за позивачем право власності на 1/4 частину будинку АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 21 січня 2013 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ОСОБА_5 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове, яким її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасника процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_9, яка є матір'ю позивача ОСОБА_5

22 березня 2010 року, ОСОБА_5 звернувся до нотаріальної контори з завою, яка зареєстрована в реєстрі нотаріальних дій за №309, спадкова справа №558 за 2009 рік, заява надійшла до нотаріуса о 10-00 годин, відповідно до якої він приймає за законом, майно яке залишилось після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_9 (а.с. 5).

Далі, згідно заяви від 22 березня 2010 року, яка зареєстрована в реєстрі нотаріальних дій за №310, спадкова справа №558 за 2009 рік, яка надійшла о 10-10 годин, ОСОБА_5 відмовився від прийняття спадщини, яка залишилась після смерті матері ОСОБА_9 (а.с. 6).

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Згідно з п. 5 ст. 1274 ЦК України відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених ст. ст. 225, 229-231, 233 ЦК України.

Пленум Верховного Суду України у п. 19 постанови від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що відповідно до статей 229 - 233 ЦК правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що подання позивачем заяви про відмову від прийняття спадщини з наведених ним мотивів не може бути підставою для визнання відмови від прийнятті спадщини недійсною як вчиненою під впливом помилки. Позивачем не доведено що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвалене по справі рішення є по суті правильним, відповідає обставинам справи та не суперечить закону.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність судових висновків не спростовують, оскільки зводяться до незгоди позивача з наданою судом правовою оцінкою обставин справи, якими він обґрунтовував позов і які були предметом дослідження.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 21 січня 2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: