Судове рішення #28949004



АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження №22-ц/796/5348/13 Головуючий в 1 інстанції - Пономаренко Н.В.

Доповідач - Желепа О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Кабанченко О.А., Рейнарт І.М.

при секретарі Дубик Ю.Г.

за участю представника Фонду: Клименко А.С.

представника третьої особи

ВАТ «КОРОСТЕНСЬКИЙ ЩЕБЗАВОД» : Мельниченко Н.М.

представника відповідача територіального управління: Микитчук Г.В.,

представника відповідача ГО «Південно-західна залізниця»: Орлюк С.А.

представника третьої особи ОСОБА_5: ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Коростені та Відкритого акціонерного товариства «КОРОСТЕНСЬКИЙ ЩЕБЗАВОД» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 лютого 2013 року в справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Коростені до Територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Київській області та м. Києві, Державного територіального галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця», треті особи: Відкрите акціонерне товариство «КОРОСТЕНСЬКИЙ ЩЕБЗАВОД , ОСОБА_5 про скасування актів форми Н-1, Н-5 про нещасний випадок та визнання його таким, що не пов'язаний з виробництвом, -

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у м. Коростені звернулось до суду із позовом до відповідача, у якому просить скасувати акт форми Н-1 та Н-5 від 06.10.2009 року про смертельний випадок з слюсарем з ремонтного складу Локомотивного депо Коростень ОСОБА_8 та визнати, його таким, що не пов'язаний з виробництвом (а.с.2-6, 57-59).

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13.08.2012 року вказану справу передано за підсудністю Шевченківському районному суду м. Києва (а.с.146).

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що комісія, яка проводила розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_8, безпідставно застосувала Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві затверджений постановою КМУ від 25.08.2004 року №1112 і склала акти за формою Н-5 та Н-1, тому ці акти підлягають скасуванню.

Комісією з розслідування нещасного випадку порушені вимоги п.п. 29 та 41 «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» затвердженого постановою КМУ від 25.08.2004 року №1112. Згідно з п.29 цього Порядку нещасний випадок, що стався з працівником, який виконував роботи за сумісництвом, розслідується підприємством, на якому він працював за сумісництвом, а згідно з п.41 Порядку спеціальне розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком проводиться територіальним управлінням Держгірпромнагляду за місцем знаходження підприємства. Тому комісія з розслідування нещасного випадку з ОСОБА_8, яка була призначена наказом територіального управління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву і у складі якої був лише один представник ВАТ «КОРОСТЕНСЬКИЙ ЩЕБЗАВОД », дійшовши до висновку, що ОСОБА_8 перебував у трудових відносинах з ВАТ «КОРОСТЕНСЬКИЙ ЩЕБЗАВОД » мала припинити свої повноваження та передати зібрані нею матеріали до територіального управління Держгірпромнагляду по Житомирській області, яке б відповідно до п. 42 «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» затвердженого постановою КМУ від 25.08.2004 року №1112 призначило комісію та провело розслідування нещасного випадку з ОСОБА_8

Позивач також вважав, що розслідування нещасного випадку було проведено з грубим порушенням ЗУ «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності», ЗУ «Про охорону праці», ЦК України, КЗпП, «Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» затвердженого постановою КМ України від 25.08.2004 року №1112.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01 лютого 2013 року в задоволені позовних вимог Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Коростені до Територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Київській області та м. Києві, Державного територіального галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця», треті особи: Відкрите акціонерне товариство «КОРОСТЕНСЬКИЙ ЩЕБЗАВОД» ОСОБА_5 про скасування актів форми Н-1, Н-5 про смертельний випадок та визнання таким, що не пов'язаний з виробництвом - відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Коростені та ВАТ ««КОРОСТЕНСЬКИЙ ЩЕБЗАВОД» подали апеляційні скарги.

В поданій апеляційній скарзі представник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Коростені просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В скарзі посилався на те, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення не врахував того, що комісія, яка проводила розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_8, безпідставно застосувала «Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» затверджений, постановою КМУ від 25.08.2004 року №1112 і склала акти за формою Н-5 та Н-1, тому ці акти підлягають скасуванню. Судом також не враховано те, що, комісією з розслідування нещасного випадку порушені вимоги п.п. 29 та 41 «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» затвердженого постановою КМУ від 25.08.2004 року №1112. Згідно з п.29 цього Порядку нещасний випадок, що стався з працівником, який виконував роботи за сумісництвом, розслідується підприємством, на якому він працював за сумісництвом, а згідно з п.41 Порядку спеціальне розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком проводиться територіальним управлінням Держгірпромнагляду за місцем знаходження підприємства. Тому комісія з розслідування нещасного випадку з ОСОБА_8 яка була призначена наказом територіального управління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву і у складі якої був лише один представник ВАТ ««КОРОСТЕНСЬКИЙ ЩЕБЗАВОД», дійшовши до висновку, що ОСОБА_8 перебував у трудових відносинах з ВАТ ««КОРОСТЕНСЬКИЙ ЩЕБЗАВОД» мала припинити свої повноваження та передати зібрані нею матеріали до територіального управління Держгірпромнагляду по Житомирській області, яке б відповідно до п. 42 «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» затвердженого постановою КМУ від 25.08.2004 року №1112 призначило комісію та провело розслідування нещасного випадку з ОСОБА_8 Також вказував на те, що соціальні виплати, які передбаченні ст. 33. п7,8, 9 ст. 34 (Закону №1105-14) здійснити відділення Фонду не може у зв'язку з не перебуванням у трудових відносинах з ВАТ ««КОРОСТЕНСЬКИЙ ЩЕБЗАВОД» ОСОБА_8, як наслідок відсутністю нарахованої заробітної плати з якої відповідно не відраховувались страхові внески до Фонду а також у зв'язку з тим що, акт форми Н-1 , Н-5 складені з грубим порушенням Закону №1105-14 . ЗУ «Про охорону-праці», ЦК України, КЗпП, «Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» затвердженого постановою КМУ від 25.08.2004 року №1112. а том) відділення Фонду не може призначити незаконні виплати та змушене звернутися до суду про скасування актів.

В апеляційній скарзі представник ВАТ ««КОРОСТЕНСЬКИЙ ЩЕБЗАВОД» просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

В скарзі зазначав, що суд в своєму рішенні не вказав з яких причин він дійшов висновку, що поданий позов в особі Відділення виконавчої дирекції ФССНВП у місті Коростені не підлягає задоволенню, в порушенню ст. 15 ЦПК України не перевірив фактичні обставини справи, висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи, норми матеріального права застосовані не вірно.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» передбачено обов'язок роботодавця організовувати розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про охорону праці», пп. 40, 42, 45, 52, 53, 8, 107 постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112 «Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», якою затверджено Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі - Порядок), державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює зокрема центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці - Держгірпромнагляд.

Спеціальному розслідуванню підлягають випадки зі смертельними наслідками.

Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, що призначається наказом керівника територіального управління Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за погодженням з органами, представники яких входять до її складу.

Спеціальне розслідування проводиться протягом 10 робочих днів. У разі необхідності строк спеціального розслідування може бути продовжений органом, який призначив спеціальну комісію.

За результатами роботи комісії складаються акти форми Н-1 та Н-5, якщо нещасний випадок пов'язаний із виробництвом, або форми НПВ, якщо він з виробництвом не пов'язаний.

Керівник органу Держгіпромнагляду, який призначив спеціальну комісію, повинен розглянути і затвердити примірники актів форми Н-1, Н-5 або НВП протягом доби після надходження матеріалів спеціального розслідування, якщо вони складені з дотриманням Порядку.

У разі надходження скарги або незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин та причин нещасного випадку керівник Держгіпромнагляду або його територіального органу з метою забезпечення об'єктивності спеціального розслідування має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування такого випадку спеціальною комісією в іншому складі і за результатами її роботи скасувати висновки попередньої спеціальної комісії.

У разі незгоди роботодавця, потерпілого або члена його сім'ї чи особи, яка представляє його інтереси, зі змістом затвердженого акту форми Н-5, форми Н-1 (або форми НПВ) рішення спеціальної комісії може бути оскаржено у судовому порядку.

Посадові особи, які проводили розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, несуть відповідальність згідно із законодавством за своєчасне і об'єктивне їх розслідування та обґрунтованість прийнятих рішень.

Відповідно до ст. ст. 18, 55 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» до повноважень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в особі її територіальних органів належить представництво в державних органах в тому числі й судах.

Згідно з абз. 2 п. 14 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, (чинного на момент проведення розслідування) визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період:

перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні;

Відповідно до п.7-9 ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні.

За змістом частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом соціального страхування від нещасних випадків дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду особам, які мають право на виплати у зв'язку із смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.

Одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний строк з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, а в разі смерті потерпілого - у місячний строк з дня смерті застрахованого особам, які мають на це право.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд соціального страхування від нещасних випадків у разі настання страхового випадку зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому певні грошові суми у вигляді одноразової допомоги, пенсії, щомісячних грошових сум.

Стаття 25 Закону передбачає, що усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, тобто фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків виключно за рахунок коштів цього Фонду.

Згідно зі ст. 55 зазначеного Закону спори щодо суми страхових внесків, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку.

Пунктом 37 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112 «Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», встановлено, що контроль за своєчасністю і об'єктивністю розслідування нещасних випадків, їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунення причин нещасних випадків здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи відповідно до компетенції.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини:

01.07.2009 року машиніст тепловоза ВАТ «КОРОСТЕНСЬКИЙ ЩЕБЗАВОД» ОСОБА_9, виставив вагони з підприємства на колію №9 станції Коростень - Житомирський. Після цього переставив вагони на колію №3.3 колії № 3 переїхав за порожніми вагонами на колію №2. При під'їзді до вагонів почув незвичний стук дизельного двигуна у машинному відділенні тепловоза, ОСОБА_9 заглушив двигун і доповів по телефону про несправність майстру вантажного цеху підприємства ОСОБА_10, який доповів по телефону про несправність тепловоза начальнику вантажного цеху підприємства ОСОБА_11., що перебував у відпустці. ОСОБА_11 зателефонував комерційному директору підприємства ОСОБА_12, який доручив йому викликати громадянина ОСОБА_8, який згідно з договором підряду з 24.05.2009 по 24.06.2009 рік виконував ремонт дизельного двигуна цього тепловоза. ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_8 і попрохав його надати консультацію щодо несправності двигуна.

ОСОБА_8, основним місцем роботи якого є Локомотивне депо Коростень ДТГО «Південно-Західна залізниця» і робочий день якого закінчився о 18 годині, о 21 годині 50 хвилин зайшов у машинне відділення тепловоза. О 22 годині 30 хвилин під час регулювання обертів двигуна в наслідок вибуху ОСОБА_8 загинув.

Згідно із наказом Територіального управління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києві №182 від 03.09.2009 року було призначено комісію із спеціального розслідування даного нещасного випадку, результатом роботи якої є Акт від 30.09.2009р. спеціального розслідування даного нещасного випадку, що стався 01.07.2009 року о 22 год. 30 хв. на станції Коростень-Житомирський Державного територіально-галузевого об»єднання «Південно-Західна залізниця» по формі Н-5.

Вказана спеціальна комісія створена наказом по територіальному управлінню на виконання доручення Держгірпромнагляду від 03.09.2009 року №01/02-02/5952, яке є обов'язковим для виконання та вимоги Коростенської транспортної прокуратури, яку відповідно до ст.8 Закону України «Про прокуратуру» територіальне управління Держгірпромнагляду по Київській області та Києву зобов'язано було виконати у встановлений законодавством строк.

Комісія з спеціального розслідування нещасного випадку з ОСОБА_8, призначена наказом територіального управління Держгірпромнагляду по Київській області та місту Києву від 03.09.2009 року № 182, зробила висновок, що ОСОБА_8 був допущений до роботи у ВАТ «КОРОСТЕНСЬКИЙ ЩЕБЗАВОД», тобто вступив у трудові відносини з цим підприємством, визнала нещасний випадок з ОСОБА_8 пов'язаним з виробництвом, та склала акти за формою Н-5 та Н-1.

З матеріалів спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, вбачається, що член комісії - страховий експерт з охорони праці відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Коростені Косенко П.В., висловив особливу думку, з приводу акту про нещасний випадок, зазначивши наступне: такий висновок порушує законодавство України, і призведе до нецільового використання Державних коштів та в свою чергу негативно відобразиться на авторитеті державних органів контролю, тому що трудові відносини в смертельному нещасному випадку відсутні, а виникли суто ділові відносин які передбачає. Ст. 858 ЦК України «Відповідальність підрядника за неналежну якість роботи», (надбання авторитету як майстра по тепловозам, адже ОСОБА_8 отримав розрахунок за виконану ним роботу на свій ризик). Тобто цей смертельний нещасний випадок аж ніяк не підпадає під дію абзаців 1,2,6,7-, 10, та 12 пункту 14 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (НПАОП 00.0-6.02-04) і потерпілий, не виконував ніяких дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий та з яким він перебував у трудових відносинах Локомотивне депо Коростень. Згідно ст. 837 ЦК України по договору-підряду комерційний директор ОСОБА_12 не є роботодавцем, чи замовником, а ОСОБА_8 є підрядником, який зобов'язується на свій ризик виконувати певну роботу, за завданням другої сторони (замовника). Роботодавцем в конкретному випадку міг бути ВАТ «КОРОСТЕНСЬКИЙ ЩЕБЗАВОД» за умови наявності, в штатному розписі професії слюсар з двигунів потягів.

Також директор виробництва ВАТ «КОРОСТЕНСЬКИЙ ЩЕБЗАВОД » СавінськийП.З. висловив особливу думку, щодо розслідування смертельного нещасного випадку, в якій зокрема зазначив, що розслідування проведено несвоєчасно, в комісію включені особи, які не відповідають п. 42 «Порядку розслідування», вказував на не проведенні експертизи договору підряду, та експертної оцінки якості виконаних робіт по договору підряду, роботи, які виконані за договором підряду не повинні братися на облік та по них не повинен складатися акт по формі Н-1, наполягав на проведені повторного розслідування з врахуванням особливої думки.

Комісія з розслідування даного нещасного випадку прийшла до висновку, що потерпілий ОСОБА_8 був допущений до роботи посадовими особами ВАТ «КОРОСТЕНСЬКИЙ ЩЕБЗАВОД» комерційним директором, начальником цеху, машиністом тепловозу. Але допустити до роботи згідно з трудовим законодавством, може лише роботодавець, який укладає з працівником трудовий договір за умови, що у нього є вакантні посади відповідно до штатного розпису. У випадку з ОСОБА_8 керівник ВАТ «КОРОСТЕНСЬКИЙ ЩЕБЗАВОД» його до роботи не допускав, а у штатному розписі заводу відсутня професія слюсаря з ремонту двигунів тепловоза. Тому висновок комісії про те, що ОСОБА_8 вступив у трудові відносини з заводом є помилковим.

Разом з тим, суд першої інстанції встановив, що порушень законодавства при розслідуванні не відбувалося, а тому висновок комісії визнав законним. Ці обставини справи є недоведеними та спростовуються матеріалами розслідування нещасного випадку з ОСОБА_8, з яких вбачається, що ОСОБА_8 періодично виконував роботи по ремонту двигунів тепловоза у замовника (ВАТ «КОРОСТЕНСЬКИЙ ЩЕБЗАВОД») як «Підрядник» з укладанням договору підряду. Останній раз такі роботи він виконував за договором підряду від 24.05.2009 №36 з 24.05.2009 по 24.05.2009 року саме на цьому тепловозі, на якому стався нещасний випадок. Тому, коли машиніст тепловоза виявив несправність двигуна, ремонт якого по договору підряду виконував ОСОБА_8, той був запрошений для з'ясування причин несправності двигуна. Тобто, у даному випадку, мова йде не про укладання договору, а про виконання разової роботи, що є елементом договору підряду. У разі виконання робіт по договору підряду, «Підрядник» виконує роботу на свій ризик і забезпечує себе роботою самостійно, а згідно з п. 1 «Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» затвердженого постановою КМУ від 25.08.2004 року №1112, дія цього Порядку поширюється на нещасні випадки, що сталися з особами, які забезпечують себе роботою самостійно, за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності» особи, які забезпечують себе роботою самостійно, укладають з Фондом соціального страхування від нещасного випадку на виробництві договір про добровільну участь у страхуванні від нещасних випадків. Такий договір з Фондом соціального страхування від нещасного випадку ОСОБА_8 не укладав, тому на нещасний випадок, який стався з ним не поширюється дія вищезазначеного Порядку. Такий нещасний випадок має розслідуватись відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 року №270 з складання акту за формою НТ.

Як свідчать матеріали спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком 01.07.2009 року, о 22 годині 30 хвилин, ОСОБА_8, який згідно з договором підряду з 20.05.2009 року по 24.06.2009 року виконував ремонт дизельного двигуна тепловоза М-62 № 1305 прибув для надання консультації, щодо несправності двигуна, який він ремонтував за вищевказаним договором підряду. Основним місцем роботи ОСОБА_8 було Локомотивне депо Коростень ДТГО «Південно-Західна залізниця» і робочий день у нього закінчився о 18 год. 00 хв.

Керівництво Локомотивного депо Коростень ДТГО «Південно-Західна залізниця» письмових чи усних наказів та розпоряджень про виконання інших робіт, поза межами місця своєї основної роботи та в інтересах іншого підприємства - ВАТ «КОРОСТЕНСЬКИЙ ЩЕБЗАВОД » не видавало.

Отже, нещасний випадок з ОСОБА_8 стався не в робочий час, та не під час виконання ним своїх посадових обов'язків, що є обов'язковою умовою для визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом.

За таких обставин відповідно до абз. 2 п. 14 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, такий нещасний випадок, що стався з ОСОБА_8 є таким , що не пов'язаний з виробництвом.

Дані обставини під час ухвалення рішення районним судом не були враховані, а тому суд прийшов до помилкового висновку про недоведеність цих позовних вимог та відмову в задоволенні позову.

Крім того, відмовляючи в задоволені позову, суд безпідставно виходив з того, що в даному випадку позивач Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у м. Коростені вийшло за межі наданих йому повноважень, оскільки акти форми Н-5 та Н-1 є підставою для проведення страхових виплат Фондом, а тому вони зачіпають інтереси Фону, який згідно ст. ст. 21, 55 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» має право на звернення до суду з даним позовом.

За таких обставин рішення суду першої інстанції, як таке , що ухвалене при недоведеності тих обставин, які суд вважав встановленими, з порушенням норм матеріального та процесуального права підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарг Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Коростені та Відкритого акціонерного товариства «КОРОСТЕНСЬКИЙ ЩЕБЗАВОД» - задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 квітня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Коростені задовольнити.

Акт про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом форми Н-1 від 01.10.2009 року та акт спеціального розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 30.09.2009 року скасувати.

Визнати нещасний випадок, який стався з ОСОБА_8 01.07.2009 року таким, що не пов'язаний з виробництвом.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Судді



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація