УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110, м. Київ, МСП вул. Солом'янська, 2-а

Справа № 11/796/763/2013 Головуючий у 1 інстанції Бондаренко Г.В.

Категорія ст.ст. 189 ч.3, 365 ч.2 КК України Доповідач Ноздряков В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 квітня 2013 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду м, Києва, у складі:

головуючого - Ноздрякова В.М.,

суддів - Жук О.В., Паленика І.Г.,

за участю прокурора - Глиняного С.В.,

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

обвинувачених - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 21 грудня 2012 року.

Цією постановою кримінальна справа відносно:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого;

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого;

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого;

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

обвинувачених у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 189 ч. 3, 365 ч.2 КК України направлена на додаткове розслідування прокурору м. Києва.

Органами досудового слідства ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачуються у тому, що будучи працівниками міліції перевищуючи надані владні повноваження, шляхом вимагання у період 24-25 вересня 2011 заволоділи автомобілем гр. ОСОБА_10 «Фольксваген Пасат В-6» № НОМЕР_1 вартістю 146 тис. 846 гр. 86 коп.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 21.12.2012 року кримінальна справа у відповідності до положень ст. 246 КПК України 1960 року направлена на додаткове розслідування прокурору м. Києва так як в ході досудового слідства було порушено право обвинувачених на захист. Суд зазначив, що кримінальна справа відносно вказаних осіб була порушена 26.01.2012 року, однак всі слідчі дії з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до 17.04.2012 року, а з ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 в подальшому до 25.09.2012 року проводилось як із свідками, що істотно порушило їх права визначені Конституцією України, зокрема ст. 63. Процесуальні права обвинувачених їм були роз'яснені лише після пред'явлення обвинувачення 25.09.2012 року, тобто фактично після проведення досудового слідства, що позбавило їх можливості реалізувати право на захист - на подачу доказів, висловлювання зауважень щодо зібраних доказів, заявлення відводів, тощо. Крім того, ОСОБА_9 взагалі не була вручена копія постанови про порушення кримінальної справи відносно нього, що позбавило його права на оскарження постанови. Не перевірені ствердження обвинувачених щодо застосування до них недозволених методів слідства, яке підлягає обов'язковій перевірці.

В апеляційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції вказуючи на те, що питання процесуальних порушень, на які вказав суд, не є підставою для направлення справи на додаткове розслідування в порядку ст. ст. 246 КПК України і суд має право не брати до уваги ті докази відносно яких він дійде до висновку, що вони були отримані з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а також перевірити ті чи інші ствердження учасників процесу в порядку ст. 315-1 КПК України, просить постанову суду скасувати, справу направити в суд для розгляду по суті.

Розглянувши матеріали справи вислухавши доводи прокурора, підтримавшего апеляційну скаргу, обвинувачених і в їх інтересах адвокатів, які заперечували проти апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 КПК України 1960 року при попередньому розгляді справи суддя з власної ініціативи чи за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника, потерпілого, позивача, відповідача або їх представників своєю постановою повертає справу на додаткове розслідування у випадках, коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог кримінально-процесуального кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.

З матеріалів справи видно, що 8 грудня 2011 року була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 (т.1, а.с. 11), яка 11.01.2012 року була скасована (т.1, а.с. 16).

26.01.2012 року була винесена постанова про порушення кримінальної справи відносно вказаних осіб за ознаками злочинів передбачених ст. ст. 189 ч.2, 365 ч.2 КК України (т.1, а.с.1).

Дійсно, після порушення кримінальної справи ОСОБА_8, ОСОБА_7 і ОСОБА_9 дули допитані як свідки відповідно 18.04.2012 р., 23.04.2012 р. і 29.05.2012 року(т.3, а.с. 138, 156, 183), з ними як зі свідками були проведені очні ставки в травні, червні 2012 року(т.2, а.с. 45, 50, 63, 76, 118, 170, 172, 174).

25 вересня 2012 року слідчим була винесена інша постанова про порушення кримінальної справи відносно всіх обвинувачених вже за ч.3 ст. 189 КК України (т.3, а.с. 127).

ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 отримали копію постанови про порушення кримінальної справи (т.3, а.с. 129). 25.09.2012 року були винесені постанови про притягнення їх в якості обвинувачених, вручені ці постанови, роз'яснені права у тому числі права на захист і вони були допитані в якості обвинувачених, в присутності адвокатів (т.3, а.с. 137, 153, 180), крім ОСОБА_9, який відмовився від участі захисника (т.3, а.с. 189).

Таким чином, слід констатувати, що в період досудового слідства, після порушення кримінальної справи 26.01.2012 року саме відносно конкретних осіб, дійсно були допущені порушення норм закону в частині того, що ОСОБА_8, ОСОБА_7 і ОСОБА_9 були допитані як свідки.

Це порушення норм КПК не може бути усунуте в ході додаткового розслідування і суд не може брати до уваги ті докази, які отриманні з порушенням процесуального порядку.

В ході подальшого розслідування справи, починаючи з 25.09.2012 року, норми процесуального закону, щодо відповідних процесуальних дій були дотримані. (т.3, а.с. 127 - 214)

Слід зазначити, що допущення норм процесу не стосується ОСОБА_6 (т.3, а.с. 85, 92, 96, 98, 108, 110, 111, 112, 118).

Відповідно до ст. 323 КПК України 1960 року, суд обґрунтовує своє рішення лиш на тих доказах, які розглянуті в судовому засіданні.

Таким чином, слід визнати, що направлення справи на додаткове розслідування з попереднього розгляду справи було передчасним і необґрунтованим, у зв'язку з чим постанова суду підлягає скасуванню, а справа направленню в суд для розгляду її по суті.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України 1960 року, п. 11 Перехідних положень КПК 2012 року, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити.

Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 21 грудня 2012 року про направлення кримінальної справи відносно ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 за ст. ст. 189 ч. 3, 365 ч. 2 КК України на додаткове розслідування скасувати, справу направити у той же суд для її розгляду по суті зі стадії попереднього розгляду.

Міру запобіжного заходу обвинуваченим залишити без змін.

Судді: Ноздряков В.М. Жук О.В. Паленик І.Г.