УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2013 року Справа № 9104/122185/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області на постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17.03.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області про перерахунок виплат, -

встановив :

25.02.2011 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в межах шестимісячного строку звернення до суду по суті позовних вимог.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що йому як непрацюючому пенсіонеру, потерпілому внаслідок Чорнобильської катастрофи віднесеного до 3 категорії, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пенсія повинна виплачуватись з підвищенням на дві мінімальні заробітні плати.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Вважаючи, що відповідач в порушення норм закону нараховував та виплачував пенсію у меншому розмірі, позивач звернувся до суду.

Оскаржуваною постановою позов задоволено. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області провести перерахунок і виплатити позивачу підвищення до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 25.08.2010 року по 25.02.2011 року, з урахуванням проведених виплат.

Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що постанова є безпідставною і необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на постанову Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», та доводиться непоширенням на дані правовідносини ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 197 КАС України колегія суддів вважає доцільним розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером, потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи віднесений до 3 категорії, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відповідним посвідченням та довідкою.

Відповідно до ч.2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пенсія повинна виплачуватись з підвищенням на дві мінімальні заробітні плати.

З матеріалів справи вбачається, що на реалізацію положень ст. 39 Закону України № 796-ХІІ відповідач по справі виплачував пенсію позивачу по справі згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щомісячно в розмірі 10,50 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

З матеріалів справи вбачається, що на реалізацію положень ст.51 Закону України № 796-ХІІ відповідач по справі виплачував позивачу по справі щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

Із урахуванням позовних вимог та передбаченого Кодексом адміністративного судочинства України шестимісячного строку на звернення до суду за захистом своїх прав позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області провести перерахунок та виплату доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні гарантованого добровільного відселення та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю передбачених ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ за період з 25.08.2010 року по 25.02.2011 року, то такі підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» вносились зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", згідно якими обмежено дію ст.ст. 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Проте Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зазначено, що «Законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватись окремі закони». Тому внесення змін до ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вказаним рішенням Конституційного Суду України визнано неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до цього в 2010 році ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» діяла в редакції відповідно до якої пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються у розмірі на дві мінімальні заробітні плати, а ст. 51 цього закону діяла в редакції відповідно до якої особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Отже, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів приходить до висновку, що при визначенні розміру доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні гарантованого добровільного відселення та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, застосуванню підлягають статті 39 та 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.

З огляду на викладене, позивач має право на отримання підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі двох мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, яка обчислюється відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи викладене, колегія судів приходить до висновку, що позовні вимоги у період з 25.08.2010 року по 25.02.2011 року підлягають задоволенню.

Оцінивши зібрані докази в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є безпідставними і необґрунтованими і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області залишити без задоволення, а постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17.03.2011 року у справі № 2а-2167/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий: І.В. Глушко

Судді: О.О.Большакова

В.Я. Макарик