Справа № 381/51/13-п Головуючий у І інстанції Зебелян Н. В.

Провадження № 33/780/204/13 Доповідач у 2 інстанції Шевченко О.В.

Категорія 247 03.04.2013

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2013 року м.Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області Шевченко О.В., за участю прокурорів: Білоцерківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Гогоші П.Б. та Дегтяра О.В., прокуратури Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Сукача В.В., ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6, розглянув справу про адміністративне корупційне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 05 березня 2013 року, якою

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Полонне Хмельницької області, працюючого на посаді військового комісара Фастівського ОМВК, полковника, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень 00 копійок з конфіскацією незаконно одержаної неправомірної вигоди матеріального характеру - грошових коштів у сумі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок, пляшку коньяку «Клінков» вартістю 111 (сто одинадцять) гривень 02 копійки та кави «Carte Noire» вартістю 83 (вісімдесят три гривні) 04 копійки, -

ВСТАНОВИВ:

Полковник ОСОБА_5 наказом першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 10 лютого 2012 року №60 призначений на посаду військового комісара Фастівського об'єднаного міського військового комісаріату, являється військовою посадовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави, отримує за це грошове забезпечення з Державного бюджету України, відповідно до пп. «г» п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

13 листопада 2012 року громадянин ОСОБА_7 прибув до Фастівського ОМВК з метою отримати військовий квиток. У період з 15 листопада 2012 року по 26 листопада 2012 року останній, за вказівкою ОСОБА_5, проходив військово-лікарську комісію на предмет придатності для проходження військової служби.

26 листопада 2012 року близько 11 години, ОСОБА_7 після проходження ВЛК прибув у Фастівський ОМВК, де написав заяву про видачу йому військового квитка та пояснення з приводу його неявки для проходження військової служби. Після цього, в цей же день ОСОБА_5, достовірно знаючи, що ОСОБА_7 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про військовий обов'язок і військову службу, погрожуючи зверненням до правоохоронних органів та можливістю притягнення його до відповідальності за ухилення від призову на військову службу за ст.335 КК України та відмовою у видачі військового квитка, почав вимагати у ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 1000 гривень та продукти харчування, на що, останній був змушений погодитись.

05 грудня 2012 року громадянин ОСОБА_7 звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою.

06 грудня 2012 року близько 10 години у своєму службовому кабінеті в приміщенні Фастівського ОМВК по вул. Садова, 12 у м. Фастові Київської області, використовуючи своє службове становище щодо видачі громадянину ОСОБА_7 військового квитка, отримав від останнього грошові кошти в сумі 1000 гривень та продуктів харчування на суму 194,06 гривень, всього - на 1194,06 гривень, та особисто видав ОСОБА_7 військовий квиток, не притягуючи його до адміністративної відповідальності. Своїми діями порушив п.10 ст.15 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та ч.1 ст.6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-2 КУпАП.

Не погоджуючись, адвокат ОСОБА_8, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник заявляє, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки підстав для притягнення ОСОБА_5 до відповідальності не було.

Апелянт стверджує, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови були допущені істотні порушення норм процесуального права та матеріального права, неповно з'ясовано обставини, що мають істотне значення для справи, а тому висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. На думку адвоката, факти, викладені у постанові суду та протоколі, є неконкретними, невмотивованими та ґрунтуються на неналежних і недопустимих доказах. Захисник наголошує на тому, що докази, використані в адміністративній справі, здобуті з порушенням чинного законодавства.

Також ОСОБА_6 зазначає, що у матеріалах адміністративної справи відсутні дані, які б свідчили, про наявність у ОСОБА_5 умислу на отримання неправомірної вигоди, або прийняття такої обіцянки. Останній неправомірної вигоди не одержав та не вчинив жодних протиправних дій. Крім того, пакет начебто з «незаконною винагородою» було виявлено та вилучено не із службового кабінету №4 ОСОБА_5, а з між кабінетного приміщення №3, в якому жоден із працівників не має робочого місця, а тому, виявлений у цьому приміщенні пакет не свідчить про отримання цього предмету саме ОСОБА_5 Крім того, на його руках не було виявлено хімічної речовини, якою були оброблені кошти.

На думку адвоката, під час розгляду справи судом першої інстанції, не були дотримані вимоги ст.245, 252, 280, 283 КУпАП.

В доповненнях до апеляційної скарги, ОСОБА_6 просить постанову місцевого суду скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із тим, що адміністративне стягнення було накладено судом з порушенням строків, встановлених ч.4 ст.38 КУпАП.

В запереченнях, поданих прокурором, останній зазначає, що постанова місцевого суду відповідає вимогам закону та дійсним обставинам справи, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову - без змін.

Заслухавши доповідача, думку ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6, які апеляційну скаргу з доповненнями до неї підтримали та просили їх задовольнити, думку прокурорів, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги з доповненнями до неї, постанову судді вважали законною та обґрунтованою, просили її залишити без зміни, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга з доповненнями до неї не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції враховано вищевказані норми.

Суд першої інстанції вірно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-2 КУпАП. Вина порушника підтверджується витягом із кримінального провадження №42012100360000001 (т.1 а.с.1), протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (т.1 а.с.2), скаргою ОСОБА_7 (т.1 а.с.6) поясненнями ОСОБА_7 (т.1 а.с.7-8), протоколом вручення грошових коштів (т.1 а.с.9-10), постановою про проведення контролю за вчиненням злочину (т.1 а.с.16), протоколом про результати контролю за вчиненням злочину (т.1 а.с.17), протоколом огляду місця події (т.1 а.с.18-21), протоколом демонстрації відеозапису учасникам слідчої дії (т.1 а.с.23-24), протоколами допиту свідка ОСОБА_7.(т.1. а.с.25-32), протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_7 (т.1 а.с.41-45), протоколом проведення слідчого експерименту (т.1 а.с.46-52), протоколом одночасного допиту свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (т.1 а.с.64-71), протоколами допиту таких свідків: ОСОБА_9 (т.1 а.с.72-77), ОСОБА_10 (т.1 а.с.78-85), ОСОБА_11 (т.1 а.с.86-90), ОСОБА_12 (т.1 а.с.91-96), ОСОБА_13 (т.1 а.с.97-100), ОСОБА_14 (т.1 а.с.101-104), ОСОБА_5 (т.1 а.с.173-178), висновками експертів (т.1 а.с.119-120, 128-131 ), протоколами огляду предметів (т.1 а.с.134-136, 137-138, 139-140, 141-142, 145-146, 157-158, 167-168), протоколом проведення слідчого експерименту (т.1 а.с.180-183), витягом з наказу (т.1, а.с.191, 192), функціональними обов'язками військового комісара (т.1, а.с.195-198), постановою про закриття кримінального провадження (т.1, а.с.236-238), протоколом про адміністративне правопорушення (т.1 а.с.241-246) та іншими доказами.

Про наявність прямого умислу правопорушника на вчинення корупційного правопорушення свідчать вищенаведені беззаперечні докази по справі, а ОСОБА_5, як військова посадова особа Збройних Сил України, відповідно до п.п. «г» п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» віднесений до суб'єктів відповідальності за корупційні правопорушення.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_8 щодо неповноти дослідження обставин справи та помилковості висновків судді про винність ОСОБА_5 у вчиненні правопорушення не ґрунтуються на матеріалах справи із яких вбачається, що усі обставини справи суддею були досліджені всебічно, повно і об'єктивно, висновки судді ґрунтуються як на матеріалах справи, так і на вимогах закону.

Твердження захисту про те, що пакет із «незаконною вигодою» було виявлено та вилучено не із службового кабінету №4 ОСОБА_5, а з міжкабінетного приміщення №3, а також, що на змивах рук ОСОБА_5 не виявлено слідів хімічних речовин, не є підставою для звільнення його від адміністративної відповідальності, оскільки судом першої інстанції було встановлено, що 06 грудня 2012 року саме на особисту вимогу порушника, ОСОБА_7 залишив пакет із продуктами харчування та грошовими коштами у вбудованій шафі на полиці приміщення №3, де його в подальшому і було вилучено.

Посилання апелянта на те, що судом були пропущені строки накладення адміністративного стягнення, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративну відповідальність був винесений 03 січня 2013 року, перше судове засідання відбулось 15 січня 2013 року. В подальшому, розгляд справи зупинявся (т.2 а.с.7, 13), неодноразово переносився по причинам, які не залежали від суду, а саме за заявами ОСОБА_5 (а.с. 5, 11, 39,43). Вищезазначені дії апеляційний суд розцінює як умисне затягування правопорушником судового процесу з метою уникнення від адміністративної відповідальності.

За таких обставин, апеляційний суд приходить висновку, що всі обставини справи судом першої інстанції були досліджені всебічно, повно та об'єктивно, висновки судді ґрунтуються на матеріалах справи, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підстав для скасування постанови не вбачаю.

Наявним у справі доказам суддя дав належну оцінку та обґрунтовано дійшов висновку, що своїми діями ОСОБА_5 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-2 КУпАП.

При накладенні стягнення на ОСОБА_5, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

На підставі наведеного, керуючись ст. 289, 294 КУпАП, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу з доповненнями до неї адвоката ОСОБА_8, який представляє інтереси ОСОБА_5, залишити без задоволення, а постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 05 березня 2013 року щодо ОСОБА_5 - без зміни.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Київської області О.В. Шевченко