КОПІЯ

Справа №1805/9890/2012 Головуючий у суді у 1 інстанції - Грищенко Олена Валеріївна

Номер провадження 22-ц/788/767/13 Суддя-доповідач - Маслов В. О.

Категорія - 19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Маслова В. О.,

суддів - Гагіна М. В., Дубровної В. В.,

за участю секретаря - Назарової О.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 22 лютого 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до кредитної спілки «Ліга» про визнання договору недійсним, відшкодування збитків,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 22 лютого 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. При цьому вказує, що інформація котру надав відповідач під час укладення кредитного договору була неповною та недостатньою для здійснення споживачем свідомого вибору, кредитний договір було укладено шляхом введення позивачки в оману та використання кредитною спілкою нечесної підприємницької діяльності, письмового повідомлення про зміну відсоткової ставки позивачка не отримувала, тому він є недійсним, підвищення відсоткової ставки по суті стало штрафною санкцією, яку не може застосовувати неприбуткова організація кредитна спілка.

Заслухавши пояснення ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4, які підтримали доводи апеляційної скарги, пояснення представника спілки Гузєєва О.О., який вважав рішення місцевого суду правильним, розглянувши матеріали справи в межах заявленого позову і апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає відхиленню на підставі ч.1 ст.308 ЦПК України.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, відповідно до укладеного договору №1516/2209 від 18 жовтня 2007 року позивачка ОСОБА_3 отримала від КС «Ліга» споживчий кредит в сумі 10000 грн., під 45% річних за користування кредитом, на строк до 17 квітня 2009 року (а.с.11).

Відповідно до умов п.3.1.1.5 цього договору у разі сплати Позичальником чергового платежу пізніше, ніж передбачено графіком розрахунків платежів (Додаток №1) Кредитодавець має право збільшити річну відсоткову ставку до 112,5% річних, а згідно п.3.2.2.5 - Позичальник у разі відмови від зміни процентної ставки Кредитодавцем (п.3.1.1.5)- повідомити Кредитодавця пр свою незгоду з новою процентною ставкою, погасити повну заборгованість за кредитом не пізніше 5 робочих днів з дня отримання повідомлення про такі зміни та сплатити Кредитодавцю проценти відповідно до ставки, яка була попередньо погоджена сторонами, за час фактичного користування кредитом. Відсутність повідомлення про заперечення Позичальника на зміну процентної ставки, вважається його згодою зі зміненою процентною ставкою.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 30 грудня 2010 року з ОСОБА_3 стягнуто на користь КС «Ліга» заборгованість за кредитним договором №1516/2209 від 18 жовтня 2007 року в сумі 19171,93 грн. Вказане рішення не оскаржувались та 04 січня 2010 року набрало законної сили (а.с.19).

Законність вказаного кредитного договору підтверджується текстом цього договору, копія якого є на а.с. 11, заявою ОСОБА_3 від 18 жовтня 2007 року про відкриття кредитної лінії, її зобов'язанням дотримуватися умов договору і відповідальності за порушення умов зобов'язання, копія якого є на а.с. 32, її заявами на отримання кредиту від 18 жовтня 2007 року та від 15 квітня 2008 року на а.с. 38, її розписками від 06 квітня та від 12 листопада 2009 року про зобов'язання погасити заборгованість за кредитом на а.с. 39, 40. Позивачка свідомо уклала договір на вказаних умовах, які не суперечать Закону України «Про захист прав споживачів».

Правильно встановивши вказані обставини на підставі належним чином досліджених та оцінених доказів, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, оскільки остання всупереч ст. 60 ЦПК України не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що кредитний договір укладений нею під впливом обману, що він укладений нею на кабальних умовах, що він суперечить положенням Закону України «Про захист прав споживачів».

Такі висновки суду відповідають вимогам ст.ст. 215, 216, 230, 1054, 1056-1 ЦК України та роз'ясненням, які містяться в п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Відповідно до ст.627 ЦК України, в редакції, яка діяла на час укладання договору ОСОБА_3, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, підписавши такі умови кредитного договору, позивачка погодилась з тим, що кредитній спілці за кредитним договором надано право в односторонньому порядку, без укладання будь-яких інших додаткових угод, та не змінюючи умови кредитного договору, автоматично змінити процентну ставку у зв'язку з вказаними порушеннями боржником умов погашення заборгованості.

Доводи апелянтки з приводу того, що про зміну відсоткової ставки її не було повідомлено, спростовуються встановленими Зарічним районним судом м. Суми по справі за позовом КС «Ліга» до ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обставинами, що повідомлення про наявність заборгованості ОСОБА_3 направлялись. Більше того, позивачка визнавала суму боргу станом на 12 листопада 2009 року (тобто вже після настання строку виконання зобов'язання), про що надала розписку та зобов'язувалась погасити кредит в сумі 11876 грн. 44 коп. до 30 листопада 2009 року.

Посилання позивачки на те, що підвищення відсоткової ставки по суті стало штрафною санкцією на думку колегії суддів є помилковими, оскільки умова договору про право Кредитодавця збільшити річну відсоткову ставку до 112,5% річних є такою, що встановлює погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору за конкретних визначених договором обставин.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не містять даних, які б давали підстави вважати, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 22 лютого 2013 року в даній справі залишити без змін.

Рішення місцевого суду і ухвала апеляційного суду набрали законної сили, але можуть бути оскаржені в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Сумської області В.О. Маслов