Справа № 755/5283/13-к

В И Р О К

іменем України

"01" квітня 2013 р.Дніпровський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Марцинкевича В.А.

при секретарі Онуфрієнко О.С.

з участю прокурора Ткачук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12013110040002018 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Хадиженськ, Апшеронського району, Краснодарського краю, Російської Федерації, мешканця АДРЕСА_1, громадянина Російської Федерації, росіянина, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, раніше не судимого, -

за ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч. 1 КК України,

встановив:

Суд визнав доказаним, що ОСОБА_1 03 лютого 2013 року перебував в приміщенні складу-магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташований по АДРЕСА_2 де в нього виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_1 вибрав предметом свого злочинного посягання нові зимові замшеві черевики «CLARDINI», чорного кольору, які під виглядом примірки одягнув собі на ноги. При цьому скориставшись, що за його діями ніхто не спостерігає і усвідомлюючи таємний характер своїх дій, поклав своє старе взуття на полицю магазину та направився до виходу.

В подальшому ОСОБА_1 пройшовши через касу магазину, при цьому нічого не оплачуючи, вийшов з приміщення намагаючись зникнути з місця вчинення злочину та розпорядитися викраденим на власний розсуд. Проте свій злочинний намір до кінця не зміг довести з причин, що не залежали від його волі, оскільки охоронець магазину почувши, що спрацювала сигналізація комплексу «Антивор» вибіг за ОСОБА_1 на вулицю де затримав останнього з викраденим майном, а саме Черевиками «CLARDINI», вартістю 390 гривень, що належали ФОП «ОСОБА_4».

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч. 1 КК України визнав повністю, дав покази, підтвердив обставини скоєння злочину, викладені в установочній частині вироку, щиро кається в скоєному.

Крім повного визнання своєї вини у вчиненому злочині, ОСОБА_1 просить суд не допитувати потерпілу та свідків, не досліджувати інші докази кримінального провадження, так як повністю погоджується з досудовим розслідуванням справи.

Покази ОСОБА_3 під час досудового слідства і в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду в правильності розуміння ним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

За таких обставин, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які підсудним не оспорюються, зміст даної статті ОСОБА_1 роз'яснено.

Наведене свідчить про повну доведеність вини підсудного у вчиненні злочину за обставин, встановлених судом.

Таким чином дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч. 1 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують йому покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, є його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному, не встановлено.

Суд враховує, що ОСОБА_1 позитивно характеризується, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває та приходить до висновку, що йому слід призначити покарання у виді штрафу.

Керуючись ст.ст. 366-368, 369, 374, 377 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч. 1 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в сумі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень в дохід держави.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 діб з моменту оголошення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: