Справа № 2а-642/2007 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2007 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі : головуючого - судді Антоняка Т.М.
секретаря Бабій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області з вимогами про визнання неправомірними дій по відмові проводити виконавче провадження та поверненню виконавчого листа, скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 10.07.2007року, з вимогою про вручення в залі судового засідання відповідачу оригіналу виконавчого документу та з вимогою про постановления окремої ухвали, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області з вимогами про визнання неправомірними дій по відмові проводити виконавче провадження та поверненню виконавчого листа, скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 10.07.2007року, з вимогою про вручення в залі судового засідання відповідачу оригіналу виконавчого документу від 19.04.2007року в справі №2-а-18/2007рік та з вимогою про постановления окремої ухвали.
В судовому засіданні позивач вимоги позову підтримав, з мотивів викладених в позовній заяві. Просив позов задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову заперечив вказавши що оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог ЗУ «Про виконавче провадження», а виконавчий документ поданий позивачем вважає поданим не за підвідомчістю виконання такого рішення.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд
встановив:
10.07.07р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Івано-Франківської області ОСОБА_2. було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа Івано-Франківського міського суду від 05.06.07р. по справі № 2а-18 у зв'язку з невідповідністю його вимогам ст. ст. 20, 20-1 ЗУ „ Про виконавче провадження „ .
Суд приходить до висновку, що такі дії відповідача не відповідають вимогам закону з таких підстав:
Згідно ст. ст. 2, 3 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який
здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;
суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ст. ст. 258, 259 КАС за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий ли ст. Виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.
Відповідно до вимог ст. 20 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами Державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу. Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, провадиться державним виконавцем за місцем здійснення таких дій.
Відповідно до ст. 20-1 ЗУ «Про виконавче провадження» На відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя покладається виконання рішень: 1) за якими боржниками є територіальні підрозділи центральних органів державної влади, місцеві суди, міські або районні ради чи районні державні адміністрації, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, а також інші територіальні підрозділи органів державної влади;
Як вбачається зі змісту виконавчого листа № 2а-18 суд зобов'язав начальника управління житлово-комунального господарства виконкому Івано-Франківської міської ради надати ОСОБА_1. письмову обгрунтовану відповідь на скаргу від 11.07.2004року в порядку передбаченому ЗУ «Про звернення громадян». Боржником в листі визначено ОСОБА_3 як службову особу - суб"єкта владних повноважень в розумінні КАСу з вказівкою на його статус, - начальника управління житлово-комунального господарства виконкому Івано-Франківської міської ради, що не залежить від того, хто саме займатиме дану посаду на час виконання судового рішення .
Тому у суду відсутні підстави вважати, що виконавчий лист пред'явлено з порушенням ст. ст. 20, 20-1 ЗУ „ Про виконавче провадження".
Вимоги позову щодо вручення виконавчого документу в судовому засіданні та постановления окремої ухвали суд вважає необгрунтованими наданими доказами , а тому їх слід залишити без задоволення.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 4, 5, 11, 20, 20-1 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 11, 71, 104, 159, 160, 258, 259 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області з вимогами про визнання неправомірними дій по відмові проводити виконавче провадження та поверненню виконавчого листа, скасування
постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 10.07.2007року, з вимогою про вручення в залі судового засідання відповідачу оригіналу виконавчого документу та з вимогою про постановления окремої ухвали - задоволити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області щодо прийняття виконавчого документа до виконання за виконавчим листом № 2-а-18 виданого 05.06.07р. Івано-Франківським міським судом про зобов'язання начальника управління житлово-комунального господарства виконкому Івано-Франківської міської ради надати ОСОБА_1. письмову обґрунтовану відповідь на скаргу від 11.07.2004року в порядку передбаченому ЗУ „ Про звернення громадян".
Скасувати постанову старшого державного виконавця ОСОБА_2. про відмову у відкритті виконавчого провадження від 10.07.07р. за виконавчим листом № 2-а-18 .
В решті вимог позову відмовити.
Стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 3, 4грн.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. У разі подачі заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі, відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження