Справа № 2а-408/2007 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2007 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Антоняка Т.М.
секретаря Бабій О.М. , Остап'юк М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А-3521 та управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій відповідача по відмові у виплаті надбавки за таємність неправомірними та проведення перерахунку пенсії, суд, -
встановив:
ОСОБА_1. звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини А3521 про визнання дій відповідача неправомірними по відмові в виплаті надбавки до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень, як особі що працювала з відомостями та їх носіями, що мають ступінь секретності «таємно» в розмірі 10% за період з січня 1993року по 31.07.1997року , стягнення з відповідача даної надбавки в розмірі 396грн за вказаний період, та з вимогою до управління пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про проведення перерахунку пенсії з врахуванням права на отримання надбавки до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві, в порядку уточнення позовних вимог змінив вимоги до пенсійного фонду в м. Івано-Франківську на вимоги до управління пенсійного фонду в Івано-Франківській області, що є належним відповідачем по даному позову. Просив винести постанову, якою позов задоволити.
Представник відповідача військової частини А3521 в судовому засіданні позов заперечив вказавши, що не має документальних підтверджень про те, що позивача було призначено наказом командира в.ч. на виконання обов'язків пов'язаних з таємним режимом, вказує що це могло бути тимчасове виконання таких обов'язків за посадою, яке не тягне за собою виплату надбавок. В позові просив відмовити.
Представник відповідача управління пенсійного фонду в Івано-Франківській області позов заперечив, оскільки в них не має грошового атестату позивача, який є підставою нарахування.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2. , суду повідомив, що проходив військову службі разом з позивачем, який працював на посаді техніка передавального центру та виконував обов'язки начальника таємної частини. Вказує, що позивач працював з таємною інформацією, мав відповідний допуск, а він подавав документи на оформлення цього допуску для ОСОБА_1
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні повідомив, що проходячи службу на посаді начальника відділу кадрів йому відомо про те, що ОСОБА_1. за відповідним наказом командира в.ч. виконував обов'язки начальника таємної частини на передавальному радіоцентрі по 1997рік, мав належний доступ до таємної інформації, зберігав та працював з нею.
Свідок ОСОБА_4. в судовому засіданні повідомив, що проходячи службу першим заступником командира в.ч., начальником штабу з 1995року, де служив позивач, йому відомо про те, що ОСОБА_1. був призначений нештатним начальником передаючого радіоцентру, де він відповідав за секретну документацію.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази надані сторонами та витребувані судом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1. проходив військову службу в військовій частині А2021, в період з 1975 по 1997рік і був реально обізнаний з відомостями, що мають гриф секретності «таємно». Зазначені відомості підтверджуються довідкою УСБУ №26-3973 від 05.07.2005року, та у відповідь на ухвалу листом №26/3122 від 14 травня 2007року.
Наказом заступника МО України №046-ПМ від 23.07.1997року з 10.08.1997року позивача було звільнено з лав ЗСУ у відставку за віком, а наказом командира №144 від 11.08.1997року виключено з списків особового складу в.ч. та знято з усіх видів забезпечення.
Відповідно до архівної довідки галузевого державного архіву Міністерства Оборони України №7757 від 25.07.2006року, за змістом наказу №155 від 30.09.2004року правонаступником розформованої в.ч. А 2021, відповідно до вимог Директиви МО України від 02.12.2004року №115/1/011, від 17.08.2004року №Д-312/1/20, наказу начальника ГШ ЗС України №46 від 23.04.2004року є в.ч.А-3521 м. Київ.
Як вбачається з довідки №5/550/в Івано-Франківського ОВК від 26.08.2005року та розрахунку на пенсію за вислугу років служби від 01.09.1997року при призначенні пенсії позивачу, до грошового утримання з якого вона обчислювалась, не включено надбавку до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень, як особі, що працювала з відомостями та їх носіями, що мають ступінь секретності «таємно» в розмірі 10% за період з січня 1993року по 31.07.1997року.
Оскільки у відповідності до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, то посилання відповідача на відсутність документального підтвердження наказу про покладення на ОСОБА_1. виконання обов'язків начальника секретної частини та неможливість його отримання , через необхідність пошуку та вивчення великої кількості архівних документів, обмежує та звужує ці права , а тому їх не слід брати до уваги.
Відповідно до Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі.
Відповідно до вимог п.2 Положення «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», затвердженого ПКМУ від 15 червня 1994року №414 особам, які працюють в умовах режимних обмежень встановлюється до посадових окладів (тарифних ставок), залежно від ступеня секретності інформації, відомостей та їх носіїв, що мають ступінь секретності «таємно»-10 відсотків.
Як вбачається з наданих суду довідки №5/550/в Івано-Франківського ОВК від 26.08.2005року та розрахунку на пенсію за вислугу років служби від 01.09.1997року до виплати позивачу підлягала надбавка за період з січня 1993року по 31 липня 1997року , за 55 місяців служби, в розмірі 396грн, що обчислювалась як 10% від посадового місячного окладу.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оборону України» Міністерство оборони України здійснює заходи спрямовані на реалізацію соціально-економічних і правових гарантій військовослужбовцям та членам їх сімей та працівникам Збройних Сил України, особам звільненим в запас або у відставку.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що саме з відповідача в.ч. А-3521 м. Київ, як правонаступника в.ч. А 2021, в якій проходив службу позивач, підлягає до стягнення заборгованість у виплаті надбавки розмірі 396грн в місяць за період з січня 1993року по 31.07.1997року, всього за 55місяців військової служби, на загальну суму 21780грн.
Обґрунтованими є також вимоги позову про проведення перерахунку призначеної позивачу пенсії з врахуванням права на отримання вказаної надбавки до посадового окладу.
Витрати по оплаті позову судовим збором в сумі 3грн. 40коп підлягають покладенню на відповідачів Міністерство оборони України.
2
На підставі наведеного, відповідно до ст. 24 Конституції України, Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ст. 10 Закону України «Про оборону України» , п.2 Положення «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», затвердженого ПКМУ від 15 червня 1994року №414, керуючись ст. ст. 6, 17, 98, 104, 158, 163 КАС України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини А-3521 та управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій відповідача по відмові у виплаті надбавки за таємність неправомірними та проведення перерахунку пенсії - задоволити.
Визнати дії військової частини А-3521 по відмові в нарахуванню та невиплаті ОСОБА_1 надбавки за таємність - неправомірними.
Стягнути з військової частини А-3521 (м. Київ-113) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) - заборгованість у виплаті надбавки розмірі 396грн в місяць за період з січня 1993року по 31.07.1997року, всього за 55місяців військової служби, на загальну суму 21780грн.
Зобов'язати управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, з врахуванням його права на отримання надбавки в розмірі -10 відсотків, до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень.
Стягнути з військової частини А-3521 та управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області солідарно в дохід державного бюджету 3 грн. 40коп судового збору.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. В разі подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.