Справа № 2-1771/2007 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30  жовтня  2007 року                                                           м.  Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді                                                      Коновалової Н.І.

секретаря                                                                     Остап 'юк М. В.

захисника                                                                    ОСОБА_1.

з участю сторін: позивача- ОСОБА_2. ,  представника відповідача: прокуратури Івано-Франківської області- ОСОБА_3. ,  представника УМВС України в Івано-Франківській області- ОСОБА_4,  представника Прикарпатського національного університету ім. . Василя Стефаника- ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного казначейства України,  Прокуратури Івано-Франківської області,  УМВС України в Івано-Франківській області,  Прикарпатського національного університету ім. . Василя Стефаника

про відшкодування шкоди,  завданої діями органів прокуратури,  поновлення на посаді завідувача кафедри та члена Вченої Ради інституту мистецтв університету,  виплату в різниці середнього заробітку за час поновлення на посаді,  визнання протиправними і незаконними дій ректора Прикарпатського національного університету ім. . В.Стефаника ОСОБА_6. Щодо відсторонення від виконання службових обов'язків ,  скасування наказу про оголошення конкурсу на заміщення вакантної посади,  стягнення моральної шкоди,  суд,  -

встановив:

 ОСОБА_2.  звернувся в суд з позовом до Державного казначейства України,  Прокуратури Івано-Франківської області,  УМВС України в Івано-Франківській області,  Прикарпатського національного університету ім. . Василя Стефаника про відшкодування шкоди,  завданої діями органів прокуратури,  поновлення на посаді завідувача кафедри та члена Вченої Ради інституту мистецтв університету,  виплату в різниці середнього заробітку за час поновлення на посаді,  визнання протиправними і незаконними дій ректора Прикарпатського національного університету ім. . В.Стефаника ОСОБА_6. щодо відсторонення від виконання службових обов'язків ,  скасування наказу про оголошення конкурсу на заміщення вакантної посади,  стягнення моральної шкоди.

В судовому засіданні позовні вимоги зменшив в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку ,  оскільки Прикарпатським університетом в добровільному порядку даний спір вирішено. Позовні вимоги в іншій частині підтримав повністю з підстав,  які ним викладені в поданій до суду позовній заяві . Просить постановити рішення,  яким його позовні вимоги задоволити в повному об"ємі та стягнути з відповідачів судові витрати по справі.

Представник відповідача -прокуратури Івано-Франківської області позову не визнала,  пояснила суду,  що для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2.  за  ст.  368 ч. 2 КК України було достатньо приводів та підстав на час її порушення,  однак,  в подальшому розслідуванні даної справи не було зібрано достатньо доказів,  які б підтверджували вину позивача у вчиненні даного злочину,  тому кримінальна справа відносно нього була закрита на підставі  ст.  6 п. 2 КПК України. Вважає,  що діями прокуратури області позивачу не

1

нанесено жодної шкоди,  оскільки вони діяли в рамках закону,  тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача УМВС в області позову не визнав,  вважає його безпідставним та не підтвердженим жодними доказами. Просить відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача Прикарпатського національного університету ім.  Василя Стефаника позовні вимоги не визнав,  пояснив суду,  що право позивача в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку вирішено між сторонами в добровільному порядку,  щодо оскарження наказу про оголошення конкурсу,  то позивачем пропущений строк звернення до суду з таким позовом,  відносно наказів по університету про переведення,  відсторонення від виконання службових обов'язків,  то даний спір вже був предметом судового розгляду,  з цього приводу судом постановлено рішення. Щодо стягнення моральної шкоди з університету за активне сприяння у фальсифікації доказів для порушення проти позивача кримінальної справи,  то позов в цій частині є надуманим,  не відповідає обставинам справи,  жодних дій спрямованих на порушення кримінальної справи університетом не вчинялося,  тим більше,  що справа була порушена за  ст.  368 ч. 2 КК України на підставі відповідних заяв та інших доказів ,  а не за інші порушення. Вважає,  що позивачем не доведено факту заподіяння моральної шкоди з боку Прикарпатського університету та не представлено жодного доказу на підтвердження позовних вимог в цій частині. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача Державного Казначейства України в судове засідання не з"явився,  в поданому запереченні на позов просить слухати справу при відсутності їхнього представника.

Заслухавши пояснення сторін ,  дослідивши письмові докази та оцінивши їх в своїй сукупності,  суд приходить до висновку,  що позовні вимоги слід задоволити частково виходячи з наступного.

Судом встановлено,  що 23.04.2005 року постановою  ст.  слідчого СВ прокуратури м.  Івано-Франківська ОСОБА_7. було порушено кримінальну справу відносно завідувача кафедри   образотворчого     та  декоративно-прикладного  мистецтва  Інституту  мистецтв Прикарпатського національного університету ім. . В.Стефаника ОСОБА_2.  за наявністю в його діях ознак злочину,  передбаченого  ст.  368 ч. 2 КК України.

Підставою для порушення кримінальної справи стали матеріали перевірки ВДСБЕЗ УМВС в Івано-Франківській області по факту одержання хабара ,  поєднаного з його вимаганням завідувачем кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім.  В.Стефаника ОСОБА_2.  З матеріалів перевірки стало відомо,  що завідувач кафедри ОСОБА_2.  протягом грудня 2003-січня 2004 року не бажав зарахувати письмову курсову роботу студента Інституту мистецтв ОСОБА_8. без одержання від нього хабара у вигляді мистецьких виробів,  чим умисно створив умови ,  за яких ОСОБА_8. вимушений був дати хабар з метою запобігання шкідливим наслідкам у вигляді відрахування з числа студентів університету.

Постановою слідчого прокуратури Івано-Франківської області від 31.12.2005 року кримінальна справа ,  яка була порушена прокуратурою м.  Івано-Франківська стосовно ОСОБА_2.  за  ст.  368 ч. 2 КК України була закрита на підставі  ст.  6 п. 2 КПК України (в зв"язку з відсутністю в його діях складу злочину).

Відповідно до  ст.  2 Закону України „Про порядок відшкодування шкоди,  завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання,  досудового слідства,  прокуратури і суду „ право на відшкодування шкоди в розмірі і порядку,  передбаченому цим Законом ,  виникає у випадку закриття кримінальної справи за відсутністю в діянні складу злочину.

За змістом  ст.  4 вказаного Закону,  відшкодування моральної шкоди провадиться в разі ,  коли незаконні дії органів дізнання,  досудового слідства,  прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові,  призвели до порушення його нормальних життєвих зв"язків,  вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

2

Моральною шкодою визнаються страждання,  заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу,  що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань,  погіршення відносин з оточуючими людьми,  інших негативних наслідків морального характеру.

З досліджених судом доказів встановлено,  що кримінальна справа,  порушена за  ст.  368 ч. 2 КК України відносно ОСОБА_2.  була закрита 31.12.2005 року . З вказаної постанови вбачається,  що в процесі досудового слідства будь-яких об"єктивних даних,  які б вказували на вчинення позивачем злочину не здобуто. Факти вимагання та отримання хабарів від студентів інституту мистецтв Прикарпатського університету у вигляді декоративних виробів не знайшли свого об"єктивного підтвердження і не встановлено об"єктивних даних,  які б свідчили про те,  що дії ОСОБА_2.  не відповідали навчальній програмі Інституту мистецтв. Не здобуто даних про використання ОСОБА_2.  отриманих від студентів виробів декоративно-прикладного мистецтва у власних корисливих цілях. Виявлені в ході розслідування порушення ,  зокрема : виготовлення виробів без рішення кафедри,  відсутність протоколу захисту робіт,  ведення обліку і схоронності виконаних студентами робіт не є кримінально-караними і мають характер дисциплінарного правопорушення.  

Слідчим прокуратури області 31.12.2005 року винесено подання в порядку  ст.  23-1 КПК України,  зі змісту якого вбачається,  що працівниками ВДСБЕЗ УМВС України в Івано-Франківській області при виконанні доручення,  під час допиту свідків,  з метою створення видимості боротьби з хабарництвом,  штучного створення показників в роботі по виявленню та документуванню фактів вимагання та отримання хабарів ОСОБА_2.  свідомо допускалися грубі порушення вимог КПК України.

Суд вважає,  що позовні вимоги ОСОБА_2.  до Державного казначейства України про відшкодування моральної шкоди знайшли своє підтвердження дослідженими судом доказами. Оскільки,  в зв"язку з порушенням кримінальної справи позивач зазнав ряд незручностей,  порушилися його нормальні життєві зв"язки,  позивач перебував на підписці про невиїзд,  в зв"язку з чим не міг виїжджати за межі області ,  в його житлі проводився обшук,  накладався арешт на майно. В засобах масової інформації неодноразово публікувалися повідомлення про вчинений позивачем злочин. При розслідуванні кримінальної справи працівниками міліції допускалися грубі порушення вимог КПК України. Позивач в період розслідування кримінальної справи неоднораюво перебував на лікуванні,  що свідчить про погіршення його стану здоров"я.

За таких обставин позов в цій частині слід задоволити частково ,  стягнувши з Державного Казначейства України на користь ОСОБА_2.  10 000 грн. моральної шкоди за час перебування під слідством в зв"язку з закриттям відносно нього кримінальної справи за відсутністю в його діях складу злочину.

Заявлений   позивачем   розмір моральної шкоди,  який він просить стягнути є надто завищеним,  не відповідає реально заподіяній шкоді.

Суд вважає,  що в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2.  до Прикарпатського університету щодо стягнення моральної шкоди за активне сприяння у фальсифікації доказів щодо позивача для порушення відносно нього кримінальної справи та незаконне відсторонення від роботи і переведення на іншу роботу без його згоди слід відмовити,  оскільки позивачем не представлено жодного доказу ,  який би свідчив про активну фальсифікацію доказів для порушення кримінальної справи,  кримінальна справа була порушена за  ст.  368 ч.2 КК України ,  а не за інші дисциплінарні порушення . Щодо стягнення моральної шкоди за незаконне переведення на іншу роботу,  відсторонення від роботи ,  то в цій частині судом закрито провадження по справі,  оскільки з даного приводу судом постановлено рішення.

Лист за підписом ректора університету ОСОБА_6. ,  адресований начальнику управління МВС в Івано-Франківській області ( а.с. 8),  на який вказує позивач,  як на підтвердження своїх позовних вимог в цій частині ,  не міг бути підставою для порушення кримінальної справи,  тим більше за  ст.  368 КК України.

Щодо позовної вимоги про визнання незаконним наказу по університету про оголошення конкурсу на заміщення вакантної посади завідувача кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва ,  то в цій частині позовних вимог позивачу слід відмовити у зв"язку із пропуском строку звернення до суду.

Відповідно до вимог  ст.  261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня,  коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу,  яка його порушила ,  а згідно  ст.  267 ЦК України сплив позовної давності ,  про застосування якої заявлено стороною у спорі,  є підставою для відмови у позові,  якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності ,  порушене право підлягає захисту.

До суду позивач з позовом про порушення його трудових прав звернувся 12.03.2007 року ,  в той час як  ст.  233 КЗпП України передбачений трьохмісячний строк звернення до суду з позовом про відновлення порушеного трудового права позивача.

Посилання ОСОБА_2.  на те,  що він чекав прийняття рішення щодо нього по кримінальній справі,  яка порушувалася відносно нього ,  що перешкодило йому вчасно звернутися до суду,  суд вважає надуманим,  оскільки він продовжував працювати в університеті,  що не позбавляло його можливості звернутися до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з вищевикладеного,  суд вважає,  що в позовній вимозі про визнання незаконним наказу по університету про оголошення конкурсу на заміщення вакантної посади завідувача кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва слід відмовити за пропуском строку звернення до суду .

На відповідача Державне казначейство України слід покласти судові витрати.

Керуючись              Законом України „Про    порядок відшкодування шкоди,  завданої

громадянинові незаконними діями органів дізнання,  досудового слідства,  прокуратури і суду „  ст.  ст. 261,  1166,  1167,  1176 ЦК України,  233 КЗПП ,   ст.  ст.  88,  212-219 ЦПК України,  суд-

вирішив:

Позовні вимоги  ОСОБА_2 задоволити частково.

Стягнути з Державного Казначейства України в користь ОСОБА_2 10 000 грн. моральної шкоди за час перебування під слідством в зв'язку з закриттям кримінальної справи за відсутністю в його діях складу злочину,  та 610 грн. за надання адвокатом юридичної допомоги,  а всього разом- 10 610 гривень ( десять тисяч шістсот десять гривень) шляхом списання коштів з Державного бюджету України.

В задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконним наказу про оголошення конкурсу на заміщення вакантної посади- завідувача кафедрою образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва -відмовити у зв"язку із пропуском строку звернення до суду.

В задоволенні позовних вимог до Прикарпатського національного університету ім. . Василя Стефаника про стягнення моральної шкоди- відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів. Апеляційна скарга може бути подана на протязі 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.