ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

09.11.06                                                                                           Справа№ 4/2158-24/290

 За позовом : Відкритого акціонерного товариства „Львівський хлібозавод №1”, м.Львів

До відповідача : Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Львів

Про стягнення суми 1425,33грн.

                                                                                            Суддя Хабіб М.І.

                                                                                            Секретар Савченко Ю.А.                                                                             

Представники:

Від позивача -Теслюк І.І. -юр/кон., Удуд Г.С.- фах. юр.відділу

Від відповідача -ОСОБА_1 - підприємець

Суть спору: Позов заявлено Відкритим акціонерним товариством „Львівський хлібозавод №1” до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми 1425,53грн. в т.ч. 1000,01грн. основного боргу, 95,26грн. пені, 157,26грн. 20% річних та судових витрат.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі угоди НОМЕР_1, позивач поставив відповідачеві в  вересні-жовтні 2005р. товар,  який відповідач оплатив частково. Заборгованість становить 1000,01грн., з вимогою про стягнення якої позивач звернувся з позовом до суду.  Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 95,26грн. та 20% річних в сумі 157,26грн.

За згодою представників для надання можливості сторонам врегулювати спір в добровільному порядку в судовому засіданні 02.11.2006р. оголошувалась перерва до 09.11.2006р.

09.11.2006р. розгляд справи продовжено.

Представник позивача в судове засідання з'явився, подав клопотання б/н від 09.11.06р., про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу 1000,01грн. та судових витрат у зв'язку з їх погашенням відповідачем. Від стягнення пені та 20% річних  позивач відмовився.

Відповідач в cудове засідання з'явився, просить припинити провадження у справі у зв'язку із сплатою основного боргу та судових витрат, на  підтвердження чого суду подано платіжне доручення НОМЕР_2 на суму 1220,01грн.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до договору на поставку хлібопродукціїНОМЕР_1, укладеного позивачем та відповідачем, позивач зобов'язується поставити відповідачеві товар (продукцію), а останній зобов'язується його прийняти та оплатити упродовж трьох банківських днів з моменту отримання (п.4.3 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, у вересні і жовтні 2005р. позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 3447,02 грн. Факт поставки та отримання товару підтверджується поданими суду товарно-транспортними накладними за вересень і жовтень 2005р., які підписані обома сторонами та скріплені штампом відповідача. (товарно-транспортні накладні в матеріалах справи).

Відповідач оплатив  товар частково в сумі 2300,00грн. Крім того, переплата за товар, поставлений у попередньому періоді становить 147,01 грн.

Отже, заборгованість становить 1000,01 грн. ( 3447.02-147,01 -2300,00).

10.10.2005р. позивач надіслав відповідачеві претензію за НОМЕР_3 з вимогою оплатити заборгованість за поставлений товар, яка залишена  без відповіді. (претензія та докази її надсилання в матеріалах справи).

Після подання позову до суду (позов подано 09.10.2006р.) відповідачем погашено суму основного боргу 1000,01грн. та понесені позивачем судові витрати в сумі 220,00грн., що підтверджується платіжним дорученням НОМЕР_2 на суму 1220,01грн.

        При вирішенні даного спору, суд керувався наступним.

        Згідно із ст. ст.526,530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу та у встановлений договором строк.

        Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона              (продавець) передає або зобов”язується передати товар у власність другій стороні                        (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

         Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

        Матеріалами справи підтверджено, що на момент вирішення спору сума боргу повністю сплачена, від стягнення  пені і річних позивач відмовився.

        В силу ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, за умови, якщо ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

        Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що :

        - в частині стягнення 1000,01грн. основного боргу та судових витрат в сумі 220,00грн. провадження у справі належить припинити у зв'язку з відсутністю на день розгляду справи предмета спору;

-          в частині стягнення пені та 20% річних  відмову позивача від позову належить прийняти, як таку, що не суперечить законодавству, не порушує чиї-небуть права і охоронювані законом інтереси та припинити провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49,77, 78, п.п. 1/1, 4 ст.80, ст. 86, ГПК України, суд

                                                                   УХВАЛИВ:

       1.  Провадження у справі припинити.    

       Суддя                                                                                                        Хабіб М.