РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2013 року Справа № 561/36/13- ц
Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Корсуна В. Я.
при секретарі судового засідання Савич Ж. В.
за участі сторін
позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Зарічне Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_4, про стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернулася до Зарічненського районного суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2, у якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти в твердій грошовій сумі по 500 гривень щомісячно на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 на період навчання. При цьому позивач посилається на те, що сторони перебували у шлюбі, який було розірвано 23 листопада 1999 року. Після розірвання шлюбу донька залишилася на утриманні позивача. На даний час донька повнолітня, однак навчається на першому курсі інженерно-педагогічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені ОСОБА_5 денної форми навчання на бюджетній основі та потребує додаткових затрат у зв’язку з навчанням.
Відповідач на утримання доньки матеріальної допомоги не надає, а самостійно позивач не в змозі її утримувати.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги, зазначені у позовній заяві, підтримала повністю.
Відповідач позов визнав частково – в сумі 150 грн., так як вважає заявлену позивачем суму (500 грн.) надмірно великою. Вказав також, що він ніде не працює та має на утриманні ще двох малолітніх дітей. Також відповідач зазначив, що коли вони з позивачем розлучалися, то він лишив їй з донькою усе майно, а вона пообіцяла йому, що не буде стягувати з нього аліменти.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилася, однак подала суду письмове звернення, у якому зазначає, що вона визнає відповідача біологічним батьком. Після розлучення батьків вона залишилася на утриманні матері. Рішенням суду відповідачу було присуджено сплату аліментів на її утримання до досягнення повноліття. Окрім присуджених судом аліментів ніяких добровільних допомог відповідач не надавав та не приділяв доньці уваги.
На свою заробітну плату позивач самостійно не в змозі її утримувати, так як необхідні кошти на проїзд до місця навчання, одяг, харчування, проживання, підручники.
Третя особа згідна з позовними вимогами повністю.
Суд, заслухавши пояснення та заперечення сторін, всебічно і повно дослідивши зібрані по справі докази, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Дослідивши наявну в матеріалах справи копію свідоцтва про розірвання шлюбу серія І-ГЮ № 020268 суд встановив, що шлюб між сторонами розірвано 23 листопада 1999 року.
З дослідженого судом свідоцтва про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлено, що її батьком є ОСОБА_2, а матір’ю – ОСОБА_6.
Із свідоцтва про одруження І-ГЮ № 025189 вбачається, що 31 грудня 1999 року одружились ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Прізвище після одруження спільне – ОСОБА_7.
Згідно довідки № 205 від 11 січня 2013 року, виданої Зарічненською селищною радою Зарічненського району Рівненської області ОСОБА_3 має наступний склад сім’ї: чоловік ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, син ОСОБА_8, 30.112004 року народження.
З довідки № 206 від 06 вересня 2012 року вбачається, що ОСОБА_4 навчається на першому курсі інженерно-педагогічного факультету денної бюджетної форми навчання Тернопільського національного педагогічного університету імені ОСОБА_5. Термін навчання до 01 липня 2016 року.
Крім того, з поданих відповідачем доказів вбачається, що ОСОБА_2 з 19 липня 2001 року по даний час не працює та має наступний склад сім’ї: дружина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, син ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, дочка ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5.
Згідно ст. 198 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надати.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Ч. 1 ст. 200 Сімейного кодексу України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
- стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
- стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
- наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
- інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2013 року складає 1 108 гривень (30 % від вказаної суми складає 332, 40 грн.).
Відповідно до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Враховуючи викладене, а також те, що на момент розгляду справи ОСОБА_4, навчаючись у Тернопільському національному педагогічному університеті імені ОСОБА_5, перебуває на утриманні матері, ОСОБА_2 не має постійного місця роботи та регулярного заробітку, хоча є працездатною особою, має на утриманні двох малолітніх дітей суд вважає, що стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 350 гривень, не будуть суперечити вказаним вище нормам чинного законодавства України.
За таких обставин позов ОСОБА_3 підлягає до частково задоволення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 Цивільного процесуального кодексу України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.
Судовий збір підлягає до стягнення з відповідача в дохід Державного бюджету України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог на підставі ч. 3 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 81, 88, 212, 214, 215, 224, 367 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 350 (триста п’ятдесят) гривень.
Стягнення проводити щомісячно, починаючи з 14 січня 2013 року і до 01 липня 2016 року. Стягнення аліментів припиняється у разі припинення ОСОБА_4 навчання.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 160 (сто шістдесят) гривень 58 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Рівненської області через Зарічненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В. Я. Корсун