ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ПОСТАНОВА
15.11.06 Справа№ 5/1679-28/287А
11 год 35 хв
За позовом: Приватного підприємства „Коріандр –плюс”, м. Львів
до відповідача: Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова, м. Львів
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0003022300/0/19982/23-0 від 10.11.2005 року
Суддя Морозюк А.Я.
Секретар судового засідання
Онишко І.Р.
м.Львів, вул. Личаківська,128,
Зал судового засідання № 302.
Представники сторін
Від позивача: Крохта Р.В. - представник
Від відповідача: Саковець В.П. - старший державний податковий інспектор
Позов заявлено Приватним підприємством „Коріандр –плюс” до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0003022300/0/19982/23-0 від 10.11.2005 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на додану вартість в сумі 140 638,50 грн.
Ухвалою суду від 18.09.2006 року відкрито провадження у справі, попереднє судове засідання призначено на 17.10.2006 року. Ухвалою від 17.10.2006 року підготовче провадження у справі закінчено, справу призначено до судового розгляду на 09.11.2006 року. В судовому засіданні 09.11.2006 року оголошувалася перерва до 15.11.2006 року для надання можливості позивачу виконати вимоги ухвали суду.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, наведених в по зовній заяві, просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0003022300/0/19982/23-0 від 10.11.2005 року, свої вимоги позивач обґрунтовує наступним. Позивач не погоджується із твердженням податкового органу про порушення п.1.8 ст.1, п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року №168/97 –ВР, оскільки позивач не мав переплат по ПДВ і заяв на відшкодування даного податку з бюджету не подавав. В акті перевірки зазначається, що ненадходження податку на додану вартість до бюджету є наслідком того, що згідно зустрічних перевірок ТзОВ „Багатогалузева фірма ТЕН”, ТзОВ „Галіон трейд”, ТзОВ „Сетор-крон”, ТзОВ „Артекс” повинні були відобразити відповідні суми податку на додану вартість в податковій Декларації з податку на додану вартість та сплатити до бюджету у відповідному податковому періоді відповідні суми податку, не задекларували та не сплатили податок на додану вартість. З даного пояснення так і невідомо, чому ДПІ у Личаківському районі виключила з податкового кредиту податкові накладні зазначених підприємств, адже при закупівлі товарів податок на додану вартість сплачується тільки продавцю. Також позивач зазначає, що проведення позапланової перевірки потребує рішення суду відповідно до ч.8 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Відповідач у поданому суду поясненні на позовну заяву, а його представник в судовому засіданні проти позову заперечив. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що контрагенти ПП „Коріандр –плюс”, щодо яких були здійснені відповідні запити ДПІ у Личаківському районі м. Львова по питанню включення сум ПДВ до податкового зобов”язання (в ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.05.2005 року №7177/231 –по ТзОВ „Багатогалузева фірма ТЕН”; від 19.05.2005 року №7178/231 - по ТзОВ „Артекс”; в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 04.07.2005 року № 10730/231 –по ТзОВ „Галіон трейд”; від 17.05.2005 року № 7180/231 –по ТзОВ «Сетор-крон»), які зареєстровані у відповідних районах м. Києва, не подавали у відповідних періодах до податкового органу звітність по ПДВ (або подавали її з нульовими показниками), а місце їх знаходження не встановлено. Законодавець передбачає, що однією з обов’язкових підстав включення сум податку до податкового кредиту з ПДВ є сплата цих сум до державного бюджету.
В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, податкові декларації, направлення на перевірку, наказ, акти, податкові накладні, платіжні доручення, та інші наявні в матеріалах справи письмові докази).
Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
Працівниками ДПІ у Личаківському районі м. Львова було проведено позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ПП „Коріандр –плюс” з питань взаємовідносин та стану розрахунків з ТзОВ „Багатогалузева фірма ТЕН”, ТзОВ „Галіон трейд”, ТзОВ «Сетор-крон», ТзОВ „Артекс”, за результатами перевірки складено Акт № 362/23-0/32182332 від 27.10.2005 року. Перевірка проводилася з урахуванням вимог пункту 1 частини 6 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(із змінами та доповненнями).
В Акті перевірки зазначено, що в результаті перевірки ПП „Коріандр –плюс” встановлено порушення вимог п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 , п.п. 7.7.5. п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження в 2004 році податку на додану вартість на загальну суму 93 759,95 грн(за період липень 2004 року-грудень 2004 року).
На підставі Акту перевірки ДПІ у Личаківському районі м.Львова прийнято податкове повідомлення - рішення № 0003022300/0/19982/23-0 від 10.11.2005 року, яким ПП „Коріандр –плюс” визначено суму податкового зобов”язання за платежем податок на додану вартість в сумі 93 759 грн –основного платежу та 46 879,50 грн –штрафних(фінансових) санкцій, всього на суму 140638,5 грн.
Судом встановлено, що позивачем (ПП „Коріандр –плюс”) в 2004 році було включено до податкового кредиту суми ПДВ по податкових накладних, отриманих від постачальників ТзОВ „Багатогалузева фірма ТЕН”, ТзОВ „Галіон трейд”, ТзОВ «Сетор-крон», ТзОВ „Артекс” на загальну суму 93 759,95 грн.
Однак, податкові органи по місцю реєстрації вищезазначених підприємств надали інформацію на запити позивача(ДПІ у Личаківському районі) про те, що вищевказані підприємства в період виписування зазначених податкових накладних або не подавали звітності по ПДВ, або подавали її з нульовими показниками, а місце їх знаходження не встановлено.
1) Так, згідно отриманих від ТзОВ „Багатогалузева фірма ТЕН” податкових накладних в кількості 22 штук, датованих починаючи з 02.09.2004 року по 28.12.2004 року, позивач (ПП „Коріандр –плюс”) включив до податкового кредиту в вересні-грудні 2004 року суму ПДВ 39 259,37 грн.
Як вбачається із листа ДПІ у Печерському районі м.Києва від 03.06.2005 року № 5329/7/23-10/10, ТзОВ „Багатогалузева фірма ТЕН” в даний час не звітується до ДПІ, місцезнаходження не встановлено, останній звіт був поданий до ДПІ за листопад 2004 року. Підприємство надає звітність з серпня 2004 року, сума податкових зобов’язань з ПДВ, що зазначена в декларації, становить: за серпень-листопад 2004 року - 0 грн.
2) Згідно отриманих від ТзОВ „Галіон трейд” податкових накладних в кількості 3 штук, датованих починаючи з 01.11.2004 року по 09.11.2004 року, позивач (ПП „Коріандр –плюс”) включив до податкового кредиту в листопаді 2004 року суму ПДВ 2 365,03 грн.
Як вбачається із листа ДПІ у Голосіївському районі м.Києва від 04.06.2006 року, ТзОВ „Галіон трейд” остання звітність подана за квітень 2004 року, а з додатку до цього листа вбачається, що місцезнаходження ТзОВ „Галіон трейд” не встановлено.
3) Згідно отриманих від ТзОВ «Сетор-крон»податкових накладних в кількості 20 штук, датованих починаючи з 06.07.2004 року по 16.10.2004 року, позивач (ПП „Коріандр –плюс”) включив до податкового кредиту в липні-жовтні 2004 року суму ПДВ 39 339,38 грн.
Як вбачається із Акту перевірки № 362/23-0/32182332 від 27.10.2005 року, за результатами отриманої відповіді від ДПІ у Голосіївському районі м.Києва відповідачем встановлено, що ТзОВ «Сетор-крон»не звітує з початку діяльності, місцезнаходження не встановлено. Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 16.11.2005 року у справі № 2-5614/16 визнано недійсними статут ТзОВ «Сетор-крон», свідоцтво про державну реєстрацію та установчі документи з моменту їх реєстрації, визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість з моменту реєстрації, з тих підстав, що діяльність підприємства з моменту його реєстрації здійснювалася протиправно, ТзОВ «Сетор-крон»було зареєстровано в органах державної влади невстановленими особами. Актом ДПІ у Голосіївському районі м.Києва від 31.01.2006 року анульовано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТзОВ «Сетор-крон».
4) Згідно отриманих від ТзОВ „Артекс” податкових накладних в кількості 10 штук, датованих починаючи з 14.09.2004 року по 26.11.2004 року, позивач (ПП „Коріандр –плюс”) включив до податкового кредиту в вересні –листопаді 2004 року суму ПДВ 12 796,17 грн.
Як вбачається із листа ДПІ у Печерському районі м.Києва від 25.05.2006 року, ТзОВ „Артекс” не звітує до ДПІ у Печерському районі з 01.09.2004 року, підприємство за юридичною адресою не знаходиться.
Не підтверджується матеріалами справи і твердження позивача про те, що ним було сплачено вищевказаним підприємствам суми ПДВ у складі вартості товарів (робіт,послуг) згідно податкових накладних, по яких було включено позивачем суми ПДВ до податкового кредиту.
Так, згідно долучених до позовної заяви копій платіжних доручень про перерахування коштів ТзОВ «Сетор-крон», в рядку «призначення платежу»зазначено «оплата за хімпродукцію по угоді № 23 від 29.07.04 року». Однак, в накладних відсутнє посилання на угоду № 23 від 29.07.2004 року, податкові накладні за липень 2004 року датовані до 29.07.04 року(тобто до дати укладення угоди). Окрім цього, товари, які зазначені в накладних (пиловник, сітка дротяна, кріплення, дріт, брус, бетон, цемент, кутник алюмінієвий, флянці, руберойд, цвяхи, скоби, радіатори та ін.), не відносяться до хімпродукції.
Згідно долучених до позовної заяви копій платіжних доручень про перерахування коштів ТзОВ «Артекс», в рядку «призначення платежу»зазначено «оплата за хімпродукцію по угоді № 18 від 09.09.04 р.». Однак, в накладних відсутнє посилання на угоду № 18 від 09.09.04 р., а товари, які зазначені в накладних, не відносяться до хімпродукції. Не представлено позивачем і самої угоди № 18 від 09.09.04 р., хоча суд виребовував такі матеріали від позивача згідно п.3.3 ухвали від 17.10.2006 року, а також про необхідність виконання п.3.3 ухвали представник позивача розписався при оголошенні перерви в судовому засіданні 09.11.2006 року.
Згідно долучених до позовної заяви копій платіжних доручень про перерахування коштів ТзОВ „Галіон трейд”, в рядку «призначення платежу»зазначено «оплата за хімпродукцію по угоді № 305/01 від 03.05.04 р.»Однак, в накладних відсутнє посилання на угоду № 305/01 від 03.05.04 р., а товари, які зазначені в накладних, не відносяться до хімпродукції. Не представлено позивачем і самої угоди № 305/01 від 03.05.04 р., хоча суд виребовував такі матеріали від позивача згідно п.3.3 ухвали від 17.10.2006 року, а також про необхідність виконання п.3.3 ухвали представник позивача розписався при оголошенні перерви в судовому засіданні 09.11.2006 року. Окрім цього, слід відзначити, що платіжні доручення датовані травнем та червнем 2004 року, при тому, що накладні датовані листопадом 2004 року(тобто значно пізніше).
Згідно долучених до позовної заяви копій платіжних доручень про перерахування коштів ТзОВ „Багатогалузева фірма ТЕН” в рядку «призначення платежу»зазначено оплату по угоді № 19 від 24.09.04 року. Однак, в накладних відсутнє посилання на угоду № 19 від 24.09.04 року, податкові накладні за вересень 2004 року датовані до 24.09.04 року(тобто до дати укладення угоди). Не представлено позивачем і самої угоди № 19 від 24.09.04 року, хоча суд виребовував такі матеріали від позивача згідно п.3.3 ухвали від 17.10.2006 року, а також про необхідність виконання п.3.3 ухвали представник позивача розписався при оголошенні перерви в судовому засіданні 09.11.2006 року.
Із змісту пункту п.1.8 ст.1, п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п. 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР(із змінами та доповненнями, в редакції, що діяла в оспорюваний період) вбачається, що однією з підстав для включення сум податку до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до державного бюджету України. Пункт 1.3 ст.1 зазначеного Закону визначає платника податку як особу, яка зобов”язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.
Окрім цього, відповідно до п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 року, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів(робіт,послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку-продавця, а відповідно до п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, не підлягають включенню до податкового кредиту суми податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
З матеріалів справи вбачається той факт, що контрагенти позивача не декларували податкових зобов’язань по ПДВ згідно виписаних позивачу податкових накладних, а виписування ними податкових накладних здійснювалося з усвідомленням цими контрагентами протиправності таких своїх дій. Матеріалами справи не підтверджується факт сплати ПДВ в сумі 93759,95 грн. до Державного бюджету України.
З огляду на все вищенаведене, суд вважає, що оспорюване податкове повідомлення-рішення № 0003022300/0/19982/23-0 від 10.11.2005 року, яким ПП „Коріандр –плюс” визначено суму податкового зобов”язання за платежем податок на додану вартість в сумі 93 759 грн –основного платежу та 46 879,50 грн –штрафних(фінансових) санкцій(згідно п.17.1.3 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»), всього на суму 140638,5 грн, прийняте ДПІ у Личаківському районі м.Львова відповідно до вимог чинного законодавства та відповідає обставинам справи, а позовна вимога про визнання його нечинним є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
Щодо посилання на відсутність рішення суду для проведення позапланової перевірки, то дані доводи позивача не заслуговують на увагу суду виходячи із наступного. Відповідно до ч. 8 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в України»(із змінами, внесеними згідно із Законом № 2505 від 25.03.2005 року), позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, зазначених в цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом, а відповідно до ч.1 ст.11-2 зазначеного Закону, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим законом та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки. З матеріалів справи вбачається, що відповідач добровільно допустив позивача до проведення перевірки, і матеріали справи не містять доказів того, що обставина, на яку посилається позивач, вплинула на правильність та суть висновків акту перевірки, на підставі якого прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення.
Судові витрати у вигляді 3 грн 40 коп судового збору покладаються на позивача, решта суми може бути повернута в порядку ч.2 ст.89 КАС України за клопотанням особи, яка його сплатила.
На підставі вищенаведеного, керуючись п. 2-1, п. 3, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Морозюк А.Я.