Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 1-140/12р

Провадження 1\368\13\13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.04.2013м. Кагарлик

Кагарлицький районний суд Київської області у складі:

головуючого судді: Закаблук О.В.

при секретарі Галабурда В.О.

з участю прокурора Підгурська В.В.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику справу про обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Леніне Радомишльського району Житомирської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, в скоєнні ним злочину, який передбачено ч. 3 ст. 289 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Так, в судовому засіданні встановлено, що підсудний ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, діючи умисно, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, 31 травня 2011 року близько 21 год., перебуваючи в АДРЕСА_5, не маючи права використовувати даний транспортний засіб та дозволу власника автомобіля, а саме ОСОБА_3, діючи в супереч її волі, з сумки останньої, взяв ключі від автомобіля «Тойота-Прадо» реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_6, видане МРЕВ-4 УДАІ при ГУМВС в м. Києві та шляхом запуску двигуна, незаконно заволодів вищевказаним транспортним засобом, почавши рух на даному автомобілі та в подальшому продовжив їздити по с. Стайки, Кагарлицького району.

Крім того, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, продовжуючи свої злочинні дії, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, 1 червня 2011 року близько 17 год., перебуваючи в АДРЕСА_5, не маючи права використовувати даний транспортний засіб та дозволу власника автомобіля, а саме ОСОБА_3, діючи в супереч її волі, взяв ключі від автомобіля «Тойота-Прадо» реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить останній згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_6, видане МРЕВ-4 УДАІ при ГУМВС в м. Києві та шляхом запуску двигуна, незаконно заволодів вищевказаним транспортним засобом, почавши рух на даному автомобілі в напрямку центру с. Стайки, а потім до пляжу річки Дніпро, що знаходиться на території вищеназваного села.

Після чого, ОСОБА_2, не припиняючи своїх злочинних дій, діючи умисно, з метою подальшого заволодіння транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, 2 червня 2011 року близько 00 год. 30 хв., вийнявши з кишені шортів у потерпілої ОСОБА_3 ключі від її автомобіля «Тойота Прадо», діючи всупереч її волі та не маючи дозводу з її боку на керування вищеназваним транспортним засобом, прийшов до свого дачного господарства в АДРЕСА_5, де знаходився автомобіль ОСОБА_3, та шляхом запуску двигуна, незаконно заволодів транспортним засобом останньої, а саме автомобілем «Тойота Прадо» реєстраційний номер НОМЕР_2, почавши рух на даному автомобілі в напрямку до м. Києва, де в м. Українка працівниками ДАІ вищеназваний автомобіль був вилучений на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів Обухівського РВ ГУМВС України в Київській області.

Згідно висновку експерта № 30-Т від 29.08.2011 року, станом на 2 червня 2011 року, вартість пошкоджень автомобіля «Тойота Прадо» д.н.з. НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 становить 206227 грн. 32 коп.

Органами досудового слідства дії підсудного ОСОБА_2 було кваліфіковано за ч. 3 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, яке завдало великої матеріальної шкоди.

Суд важає, що кваліфікація дій підсудного ОСОБА_2 органами досудового слідства за ч. 3 ст. 289 КК України є не обґрунтованою, а тому суд кваліфікував в подальшому дії підсудного ОСОБА_2 за ч. 1 та ч. 2 ст. 289 КК України.

Свою позицію суд обґрунтовує наступним

Так, свою вину в скоєнні злочину, який передбачено ч. 3 ст. 289 КК України підсудний ОСОБА_2 визнав частково, а саме, визнав, що незаконно заволодів автомобілем Тойота, який належить потерпілій ОСОБА_3, проте не визнає той факт, що спричинив автомобілю технічні ушкодження у вигляді вм'ятин на криші, пошкодження переднього бамперу з лівої сторони, лівої передньої фари, визнав лише, що спричинив пошкодження автомобілю у вигляді пошкодження заднього бамперу, та задньої дверки.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 пояснив суду, що точної дати не пам»ятає, десь в квітні місяці 2011 року він познайомився з потерпілою, - ОСОБА_3, з якою в подальшу виникли близькі стосунки.

Точної дати не пам»ятає, можливо, 29.05.2011 року він зустрівся з ОСОБА_3 і запросив її поїхати до дачного будинку в с. Стайки Кагарлицького району Київської області. Даний дачний будинок колись належав його покійній бабусі по лінії матері.

Також з собою він запросив квартиранта, - неповнолітнього ОСОБА_7.

Вони поїхали в с. Стайки на автомобілі «Тойота - Прадо» д.н.з. НОМЕР_2, який належав ОСОБА_3 і яким остання керувала.

З ними поїхали ще двоє неповнолітніх дітей ОСОБА_3

Коли вони приїхали в с. Стайки, Кагарлицького р-ну, вони з ОСОБА_3 вживали спиртні напої та каталися на її автомобілі по території с. Стайки Кагарлицького району Київської області.

В ході цього потерпіла ОСОБА_3 декілька разів давала дозвіл на керування її автомобілем. Автомобіль весь час знаходився на огородній ділянці дачного будинку, поблизу будинку, яка не обгороджена парканом.

31 травня 2011 року, близько 21 год., він, перебуваючи в стані алкогольного сп»ягніння, взяв ключі в сумочці ОСОБА_3, і, не запитавши її дозволу, поїхав на її автомобілі «Тойота Прадо» д.н.з. НОМЕР_2 кататися по с. Стайки.

Де він їздив вже точно сказати не може, так як майже весь час знаходився в стані алкогольного сп»яніння.

Він вирішив не запитувати ОСОБА_3, так як думав, що якщо вона йому раніше дозволяла їздити на автомобілі, то і цей раз не є виключенням.

Крім того, він мав намір в подальшому ще неодноразово брати в користування автомобіль ОСОБА_3

Близько 23 год. він приїхав до одного з барів в с. Стайки, де його знайшла ОСОБА_3 забрала у нього ключі, почавши з ним сварку через те, що він без її дозволу взяв автомобіль і поїхав на ньому у невідомому їй напрямку та відігнала автомобіль до його дачного господарства.

1 червня 2011 року, скориставшись тим, що ОСОБА_3 спить, він, перебуваючи в стані алкогольного сп»ягніння, без її дозволу знову взяв ключі від її автомобіля та поїхав на ньому в центр с. Стайки, де зустрів свого давнього товариша ОСОБА_8.

Він запропонував останньому поїхати на пляж. На пляжі вони перебували приблизно до 18 год., випили по пляшці пива і поїхали кататися по селу. Приблизно через 30 хв. вони повернулися до дачного господарства.

Під час даної поїздки до нього телефонувала ОСОБА_3, яка вимагала, щоб він повернув її автомобіль. Коли він повернувся, остання кричала на нього, що він без її дозволу взяв ключі від автомобіля та поїхав у невідомому її напрямку.

У вечірній час ОСОБА_3 пішла до бару. Він пішов на її пошуки знайшов її біля бару ПП «ОСОБА_11». Було близько 23-24 год.

Коли він підійшов до бару, з ОСОБА_8 та ОСОБА_7, ОСОБА_3 вже сиділа біля бару з незнайомим йому чоловіком, пила пиво.

Вона знаходилася в стані алкогольного сп»яніння. Він хотів її забрати додому, але остання не хотіла з ним йти. Потім він взяв витягнув з кишені шортів ключі від її автомобіля.

ОСОБА_3 почала вимагати, щоб він віддав їй ключі.

Він зробив вигляд, ніби - то викинув ключі в траву, але насправді він їх залишив у руці, проте ОСОБА_3 сказав, що викинув ключі в траву.

ОСОБА_3 почала шукати ключі в траві, в цей час він підізвав ОСОБА_8 та ОСОБА_7, і, показавши їм ключі, сказав, що вони всі їдуть в м. Київ, та щоб вони збирали речі.

Прийшовши до свого дачного будинку в АДРЕСА_5, він сказав ОСОБА_7, щоб останній йшов до будинку та збирав речі, а сам сів за кермо автомобіля.

Коли повернувся ОСОБА_7, він виїхав на центральну дорогу в с. Стайки Кагарлицького району, де до них підсів ОСОБА_8.

На той час вже було досить пізно, близько 00 год. 30 хв. 2 червня 2011 року.

Проїхавши через центр с. Стайки, вони втрьох поїхали в напрямку м. Києва через м. Українка.

В м. Українка він зупинив автомобіль з метою знайти магазин. В цей час до нього підійшли працівники ДАІ, які сказали, щоб він їм надав документи на автомобіль та посвідчення водія. Даних документів у нього не було Крім того, працівники ДАІ склали на нього протокол за водіння автомобіля в нетверезому стані і вилучили автомобіль «Тойота Прадо» на штраф майданчик, сказавши, щоб він завтра приїхав забрав автомобіль. Потім він, ОСОБА_8 і ОСОБА_7, приблизно о 4 год. ранку 2.06.2011 року, повернулися на таксі в с. Стайки.

Приїхавши до будинку, він повідомив потерпілій ОСОБА_3, що автомобіль вилучили на штраф майданчик.

На наступний день він та ОСОБА_7 поїхали в м. Українка на штраф майданчик, щоб забрати автомобіль ОСОБА_3, але їм повідомили, що повернуть автомобіль після складання відповідних документів у відділенні ДАІ м. Кагарлика.

Після цього, вони повернулися в с. Стайки, де він побачив як ОСОБА_3 сідала в таксі разом з дітьми. Він до неї не підходив.

На запитання суду підсудний ОСОБА_2 відповів наступне:

- що стосується пошкодження переднього бамперу та передньої лівої фари, то дані технічні ушкодження спричинила автомобілю сама потерпіла, - ОСОБА_3

Дані технічні ушкодження автомобіль отримав в результаті ДТП, яке відбулося десь в середині травня місяця 2011 року поблизу м. Вишгород.

Винуватою в тому ДТП була сама ОСОБА_3, тому вона розрахувалася з водієм іншого автомобіля на місці, тому працівниками ДАІ протоколу відносно факту ДТП складено не було;

- що стосується пошкодження даху автомобіля, то дані пошкодження утворилися внаслідок того, що сама ОСОБА_3 неодноразово в стані алкогольного сп»яніння танцювала на автомобілі, спричиняючи йому технічні ушкодження.

- він визнає, що дійсно пошкодив автомобіль, а саме, розбив задній бампер та задню дверку автомобіля.

- має намір відшкодувати потерпілій ОСОБА_3 збитки, завдані внаслідок ушкодження автомобіля.

Крім того, підсудний ОСОБА_2 просить суд не застосовувати до нього міру покарання, пов»язану з позбавленням волі, так як скоїв злочин вперше, має на утриманні малолітню дитину.

Окрім частково визнання своєї вини в скоєнні злочину, який передбачено ч. 3 ст. 286 КК України, вина підсудного ОСОБА_2 в скоєнні злочинів, які передбачено ч.ч. 1, 2 ст.. 289 КК України доведена наступними доказами:

- показами потерпілої ОСОБА_3, яка в судовому засіданні показала, що вона має автомобіль «Тойота Прадо» д.н.з. НОМЕР_2, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_6 видане МРЕВ - 4 УДАІ при ГУМВС в м. Києві.

Даний автомобіль вона придбала 16 квітня 2007 року з автосалону. Точної дати вона не пам»ятає, десь в травні 2011 року вона познайомилася з жителем м. Київ - ОСОБА_2, який також проживає на АДРЕСА_2, поруч з її будинком.

Вона зустрілася з підсудним ОСОБА_2 в кінці травня 2011 року в місті Києві, під час зустрічі підсудний ОСОБА_2 запропонував їй з її дітьми поїхати відпочити до дачного будинку в с. Стайки, Кагарлицького р-ну, на що вона погодилася.

Так, 29.05.2011 року близько 15 год., вона, її діти, підсудний ОСОБА_2, його знайомий на її автомобілі «Тойота Прадо», поїхали в с. Стайки.

По приїзду в Стайки вони розташувалися в дачному будинку.

31 травня 2001 року близько 21 год. ОСОБА_2 без її відома взяв ключі від вищеназваного автомобіля в її сумочці і поїхав на ньому без її дозволу.

Автомобіль стояв на городі, біля дачного будинку. Город був неогороджений, знаходився за територією подвір»я.

Після того, як вона виявила відсутність автомобіля, вона зрозуміла, що його взяв підсудний ОСОБА_2, тому вона вирішила піти на пошуки свого автомобіля в центр с. Стайки, де почала чекати підсудного ОСОБА_2.

Близько 23-24 год. останній на її автомобілі приїхав до бару, який був розміщений з лівої сторони одноповерхової будівлі. Коли вона підійшла до автомобіля, то виявила, що за кермом знаходиться ОСОБА_2.

Вона відібрала ключі у ОСОБА_2 і відігнала автомобіль до подвір»я дачного будинку.

1 червня 2011 року у вечірній час між нею та підсудним ОСОБА_2 виникла сварка на тій підставі, що підсудний ОСОБА_2 вживав спиртні напої, кричав і заважав її дітям спати, тому вона вирішила піти в бар, який розміщено в центрі села.

Близько 22 год. вона знаходилися біля бару в центрі с. Стайки, де сиділа із чоловіком на ім»я ОСОБА_10. В цей час до них підійшов підсудний ОСОБА_2 і висмикнув з кишені її шортів ключі від автомобіля.

Коли вона почала вимагати ключі назад, то він зробив помах рукою, сказавши, що він їх викинув в траву.

Далі вона почала пошуки ключів від автомобіля в траві поруч з баром, їй допомагав хлопець на ім»я ОСОБА_10, який їй повідомив, що ОСОБА_2 ключі не викинув, а лише імітував.

В цей час підсудний ОСОБА_2 пішов в напрямку свого дачного господарства.

Приблизно через 20 хв. вона також пішла до будинку, так як не знайшла ключі.

Підійшовши до подвір»я, вона виявила, що її автомобіль «Тойота Прадо» відсутній, вона зрозуміла, що його знову взяв підсудний ОСОБА_2

Зазначила, що дозволу на керування автомобілем ОСОБА_2 вона не давала. Він взяв автомобіль самовільно.

Приблизно о 4-5 год. ранку 2 червня 2011 року до будинку на таксі під»їхав ОСОБА_2 і повідомив її, що автомобіль «Тойота Прадо» був вилучений у нього працівниками ДАІ і поставлений на штраф майданчик в м. Українка чи м. Обухів.

Близько 11 год. цього ж дня він пішов у невідомому їй напрямку, повідомивши про те, що пішов по її автомобіль. Вона почекала до 16 год. і зрозуміла, що ніхто її автомобіль повертати не збирається, тому вона звернулася до дільничого інспектора в с. Стайки, якому написала заяву про незаконне заволодіння автомобілем. Потім вона поїхала на таксі в м. Київ. Свій автомобіль «Тойота Прадо» вона забрала приблизно через тиждень разом із працівниками Кагарлицького РВ з штрафмайданчика Обухівського РВ.

На автомобілі малися численні зовнішні пошкодження, а також був пошкоджений дах автомобіля, тому в автомобілі не відчинявся люк.

На запитання суду потерпіла ОСОБА_3 відповіла:

- не пам»ятає, чи потрапляла в ДТП поблизу м. Вишгород;

- не пам»ятає, чи танцювала на криші свого автомобіля;

- на даний час не має до підсудного ОСОБА_2 претензій ні матеріального ні морального характеру, просить суд не розглядати її цивільний позов, про що подала до суду письмову заяву;

- просить суд не застосовувати до підсудного міру покарання, пов»язану з позбавленням волі.

- показами свідка ОСОБА_10, які були дані останнім під час досудового слідства, та які, за клопотанням прокурора та за згоди інших учасників процесу були зачитані судом в судовому засіданні, з яких вбачається, що він проживає в АДРЕСА_3.

1 червня 2011 року близько 24 год. він на своєму велосипеді під»їхав до бару, який належить ОСОБА_11 та знаходиться в центрі с. Стайки Кагарлицького р-ну.

Бар вже зачинявся і він побачив там незнайому йому жінку, яка купила бокал пива і почала з ним розмовляти.

Дану жінку він ніколи раніше не бачив і як її звати він не знав.

Остання пізніше повідомила йому, що її звати ОСОБА_3. Вони сиділи з даною жінкою, розмовляли біля бару і в цей час до них підійшов хлопець на ім»я ОСОБА_2 та ще два незнайомі хлопця.

Як йому стало зрозуміло з розмови, хлопець на ім»я ОСОБА_2 привіз ОСОБА_3 в с. Стайки до свого дачного будинку.

В цей час коли хлопці підійшли, у ОСОБА_3 та хлопця на ім.»я ОСОБА_2 виникла сварка через те, що ОСОБА_2 забрав ключі в ОСОБА_3 від її автомобіля.

ОСОБА_3 спочатку почала шукати ключі від автомобіля і він їй в цьому допомагав, потім він їй повідомив, що, мабуть, ОСОБА_2 не викинув ключі, а лише зімітував це.

Тому ОСОБА_3 вирішила йти додому і попросила його провести її, так як було темно і вона не знала куди йти.

Далі вони пішли по вул. Київській і підійшли до незнайомого йому будинку.

Через деякий час вийшла дочка ОСОБА_3 і повідомила, що ОСОБА_2 поїхав у невідомому напрямку на автомобілі.

Близько 4 год. він поїхав додому. Весь цей час вони сиділи поблизу двору і розмовляли. Ніякий автомобіль до двору не під»їжджав.

Отже, покази свідка ОСОБА_10, які він давав під час досудового слідства, опосередковано вказують на факт незаконного заволодіння ОСОБА_2 автомобіля потерпілої ОСОБА_3, який відбувся 01.06.2011 року.

З пояснень свідка ОСОБА_10 неможливо встановити факт спричинення автомобілю потерпілої технічних ушкоджень.

- показами свідка ОСОБА_7, які були дані останнім під час досудового слідства, та які, за клопотанням прокурора та за згоди інших учасників процесу були зачитані судом в судовому засіданні, з яких вбачається, що з травня 2011 року він разом із матір»ю ОСОБА_12 проживає в АДРЕСА_4.

Власником даної квартири є ОСОБА_13. Періодично в цій квартирі проживає її син, - ОСОБА_2.

Приблизно в середині травня місяця 2011 року останній познайомив його з жінкою на ім»я ОСОБА_3, яка проживає в будинку АДРЕСА_6.

Остання має у користуванні автомобіль «Тойота Прадо», білого кольору. 29 травня 2011 року ОСОБА_2 запропонував йому разом із потерпілою ОСОБА_3 на автомобілі останньої поїхати в с. Стайки, Кагарлицького р-ну, де знаходиться дачний будинок його батьків.

Після цього, близько 15 год., він, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та її двоє дітей, поїхали на автомобілі «Тойота Прадо».

Автомобілем керувала ОСОБА_3. Автомобіль спочатку був припаркований біля будинку, а потім на огородній ділянці, біля будинку.

На протязі декількох днів автомобілем керувала лише ОСОБА_3.

31 травня 2011 року близько 18 год. він звернув увагу, що автомобіля на місці його паркування не було.

ОСОБА_3 в цей час спала, це він особисто бачив, а ОСОБА_2 в будинку не було. Коли саме він вийшов з будинку, він не бачив. Приблизно через годину ОСОБА_3 прокинулася і, зателефонувавши до ОСОБА_2, почала вимагати в нього, щоб він повернув її автомобіль.

Після цього, ОСОБА_2 приїхав до будинку на автомобілі «Тойота Прадо», що належав ОСОБА_3, і остання почала з ним сваритися через те, що він без її дозволу взяв ключі від її автомобіля та поїхав без її згоди в невідомому їй напрямку.

1 червня 2011 року, близько 21-22 год., ОСОБА_2 запропонував йому піти до бару в центр села Стайки.

З ними пішов і знайомий ОСОБА_2, на ім»я ОСОБА_8. Останній був віком близько 18 років, високої статури, худорлявий.

Підійшовши до бару, вони виявили там ОСОБА_3, яка сиділа розмовляла з чоловіком на ім»я ОСОБА_10.

Він стояв осторонь, а ОСОБА_2 підійшов до них.

Потім він виніс 3 бокала пива та в подальшому розпивав їх з ОСОБА_3 та ОСОБА_10.

На вулиці вже було темно. В цей час він почув, як ОСОБА_3 крикнула до ОСОБА_2: «Віддай ключі», на що останній відповів: «Я закинув їх туди».

ОСОБА_3 та ОСОБА_10 почали шукати щось на траві, а ОСОБА_2 підійшов та сказав іти з ним. В цей час він не чув, щоб ОСОБА_3 давала дозвіл ОСОБА_2 на керування її автомобілем «Тойота Прадо».

Вони пішли втрьох, він, ОСОБА_2 і знайомий ОСОБА_2 - ОСОБА_8. Останній по дорозі звернув в одну з вулиць, а він та ОСОБА_2 пішли до будинку.

Підійшовши до автомобіля ОСОБА_3, ОСОБА_2 йому сказав, щоб він зібрав та виніс свої речі. Коли він зайшов до будинку, то помітив, що діти ОСОБА_3 спали.

Зібравши речі, він підійшов до автомобіля «Тойота Прадо», за кермом якого сидів ОСОБА_2. ОСОБА_3 з цей час ні біля автомобіля, ні поблизу будинку не було. Коли він сів на переднє пасажирське сидіння ОСОБА_2 сказав, що вони їдуть в м. Київ.

По дорозі до автомобіля сів хлопець на ім»я ОСОБА_8 і вони, проїхавши бар, виїхали на трасу, що вела в м. Київ.

Приїхавши в м. Українка, їх автомобіль зупинили працівники ДАІ і вилучили його на штрафмайданчик.

Він особисто не знає, які документи були у ОСОБА_2 і що він показував працівникам ДАІ.

В с. Стайки вони повернулися на таксі. На запитання ОСОБА_3 про те, де її автомобіль ОСОБА_2 пояснив, що він вилучений працівниками ДАІ на штраф майданчик.

На наступний день, 2.06.2011 року, близько 11 год. він та ОСОБА_2 на маршрутному таксі поїхали в м. Київ. ОСОБА_3 залишилася в будинку ОСОБА_2. ОСОБА_2 йому по факту його поїздок на автомобілі ОСОБА_3 нічого не говорив.

6 червня 2011 року в обідню пору в кімнаті на столі він помітив пластикові документи, на одному з яких було фото ОСОБА_3. В цей день він повернув їх останній.

Отже, покази свідка ОСОБА_7, які він давав під час досудового слідства, вказують на факт незаконного заволодіння ОСОБА_2 автомобіля потерпілої ОСОБА_3, який відбувся 01.06.2011 року.

З пояснень свідка ОСОБА_7 неможливо встановити факт спричинення автомобілю потерпілої технічних ушкоджень, їх локалізацію та ступінь.

- Показами свідка ОСОБА_14, який в судовому засіданні показав, що знає потерпілу ОСОБА_3 давно, в нього з нею на даний час дружні стосунки, перед чим були близькі стосунки.

Конкретно по суті скоєних злочинів підсудним ОСОБА_2 сказати не може, проте може сказати, що автомобіль ОСОБА_3 до поїздки нею в с. Стайки Кагарлицького району Київської області спільно з ОСОБА_2 був в повному технічно справному стані, ніяких пошкоджень на ньому не було. Пошкодження на автомобілі, зокрема, пошкодження криші автомобіля, передньої його та задньої частини з»явився після того, як потерпіла ОСОБА_3 приїхала з с. Стайки.

До показів даного свідка суд відноситься критично, так як вони в частині наявності чи відсутності технічних ушкоджень на автомобілі повністю спростовуються показами всих наступних свідків.

Крім того, суд в даному випадку бере до уваги наявність в минулому певних стосунків між даним свідком та потерпілою ОСОБА_3

- показами свідка ОСОБА_15, яка дала в судовому засіданні покази, що проживає на одній вулиці з потерпілою ОСОБА_3, добре знайома з потерпілою, товаришує з нею.

Вона бачила, як ще до того, як ОСОБА_3 поїхала відпочивати в с. Стайки з підсудним ОСОБА_2, вона танцювала на криші свого автомобіля в дворі поруч з житловим будинком в м. Києві.

Крім того, потерпіла ОСОБА_3 ще до поїздки в с. Стайки розповідала їй, що сама потрапила в ДТП неподалік м. Вишгород. На той час вона особисто перебувала за кермом.

Після приїзду з с. Стайки потерпіла ОСОБА_3 розповідала їй, що підсудний ОСОБА_2 розбив задній бампер автомобіля та задню дверку.

- показами свідка ОСОБА_16, який пояснив суду, що в минулому підтримував досить тісні відносини з потерпілою ОСОБА_3, допомагав їй, зокрема, допомагав утримувати автомобіль в належному технічному стані.

Потерпіла ОСОБА_3 ще до поїздки в с. Стайки потрапила, як вона сама зазначала в ДТП біля м. Вишгород, в результаті чого були отримання технічні ушкодження автомобіля у вигляді пошкодження бамперу, передньої фари.

Він особисто на автомобілі потерпілої ОСОБА_3 їздив на пункт СТО до свого знайомого, домовлятися, щоб останній відремонтував автомобіль, проте, ремонт автомобіля до поїздки в с. Стайки не було проведено, з яких причин, йому не відомо.

Що стосується пошкодження даху автомобіля, то він зазначає, що сам бачив, як потерпіла ОСОБА_3 танцювала на криші автомобіля, після чого на криші автомобіля утворилися пошкодження у вигляді вгинів.

Вищевказані ушкодження утворилися ще до поїздки нею в с. Стайки на відпочинок.

Що стосується пошкодження задньої частини автомобіля, зокрема бампера та задньої дверки, то після того, як потерпіла ОСОБА_3 приїхала з с. Стайки, вона йому розповідала, що дані технічні ушкодження виникли внаслідок дій підсудного ОСОБА_2

- Протоколом огляду місця події від 02 червня 2011 року з фототаблицею до нього, з якого видно, що місцем події є домоволодіння, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_5.

При огляді місця події до Кагарлицького РВ ГУ МВС України нічого не вилучалося, при огляд місця події застосовано фотографування цифровою камерою.

З даного доказу у вигляді огляду місця події видно лише місце вчинення злочину

( Т. № 1, а.с., 3 - 7).

- Протоколом огляду місця події від 10.06.2011 року з фото таблицею до нього, з якого видно, що місцем події є штраф майданчик, яки розташовано за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Київська, 166 б, та належить КП «Міське господарство».

На території вищевказаного штраф майданчику знаходиться автомобіль «LAND CRUISER», д.н.з. НОМЕР_2 білого кольору та належить ОСОБА_3.

При зовнішньому огляді автомобіля виявлено пошкодження переднього бамперу, розбито скло передньої лівої фари, пошкоджено лакофарбове покриття правого крила, пошкоджено лакофарбове покриття заднього правого крила, розбитий передній бампер, деформовано нижня ліва частина задньої ляди багажника.

Вказаний автомобіль вилучено до Кагарлицького РВ.

З даного доказу видно лише місце виявлення автомобіля потерпілої ОСОБА_3, та які технічні ушкодження маються на автомобілі при огляді місця події.

( Т. № 1, а.с., 9 - 16).

- Згідно висновку спеціаліста № 11 Т від 30.06.2011 року, ринкова вартість автомобіля TOYOTA PRADO, д.н.з. № НОМЕР_2 станом на 02.06.2011 року могла становити: 280703, 40 грн. ( двісті вісімдесят тисяч сімсот три тисячі грн.. 40 коп.)

( Т. № 1, а.с., 37 - 39).

- Згідно технічного паспорту на автомобіль TOYOTA PRADO, д.н.з. № НОМЕР_2, останній належить на праві приватної власності потерпілій ОСОБА_3.

( Т. № 1, а.с., 51 - 52).

- Згідно рахунку № ВДиС - 0031338 від 15.06.11, виданого товариством з обмеженою відповідальністю «ВіДі Автострада» вартість відновлюваного ремонту автомобіля TOYOTA PRADO, д.н.з. № НОМЕР_2 становить 206227, 32 грн. ( двісті шість тисяч двісті двадцять сім гривень 32 копійки.)

З даного рахунку видно варість відновлюваного ремонту автомобіля потерпілої з урахуванням всих технічних ушкоджень, а не тих, які спричинив підсудний ОСОБА_2

( Т. № 1, а.с., 53 - 56).

- Згідно протоколу огляду речових доказів від 14 липня 2011 року, на час огляду автомобіля потерпілої на ньому виявлено слідуючі пошкодження:

- має чисельні пошкодження у вигляді вгину на криші автомобіля, відсутності номерного знаку та кріплення до нього, пошкодження передньої пасажирської дверки у вигляді відслоювання зовнішнього металу від внутрішньої стінки;

Пошкодження задніх лівого і правого крила у вигляді відшарування фарби та вдавлень;

- пошкодження переднього бампера у вигляді подряпин, вдавлень та тріскання металу;

- пошкодження заднього бампера у вигляді вдавлення металу та роз»єднання металу;

- дверки з багажника у вигляді вдавлень та відсутності кріплення номерного знаку.

З даного доказу видно технічні ушкодження, які мав автомобіль потерпілої ОСОБА_3 на момент огляду.

Крім того, суд критично відноситься до даного протоколу, так як він, на думку суду складений не коректно, тобто таким чином, що не відповідає дійсним ушкодженням.

( Т. № 1, а.с., 64).

- Постановою про визнання та приєднання до матеріалів справи речових доказів від 15 липня 2011 року, з якого видно, що в якості речового доказу до матеріалів справи визнано та приєднано автомобіль потерпілої ОСОБА_3, - TOYOTA PRADO, д.н.з. № НОМЕР_2.

( Т. № 1, а.с., 66).

- Що ж стосується постанови про визнання знаряддям вчиненого злочину та приєднання до справи речових доказів від 15 липня 2011 року, то до даної постанови суд відноситься критично, так як не зрозуміло, яким чином автомобіль потерпілої ОСОБА_3 в даному випадку міг бути знаряддям вчинення злочину.

( Т. № 1, а.с., 67).

- Згідно висновку спеціаліста № 18 Т від 25.07.2011 року, ринкова вартість автомобіля TOYOTA PRADO, д.н.з. № НОМЕР_2 станом на 02.06.2011 року за умови технічної справності могла становити 303720, 64 грн. ( триста три тисячі сімсот двадцять гривень 64 коп.).

З даного доказу видно лише ринкову вартість автомобіля потерпілої ОСОБА_3 на момент викрадення.

( Т. № 1, а.с., 73 - 74).

- Згідно висновку експерта додаткової авто товарознавчої експертизи від 18 серпня 2011 року з фото таблицею до нього, вартість пошкоджень, спричинених власнику автомобіля TOYOTA PRADO, д.н.з. № НОМЕР_2, в результаті його пошкодження станом на 2 червня 2011 року становила: 206227 грн. 32 коп. ( двісті шість тисяч двісті двадцять сім гривень 32 коп.).

З даного доказу видно лише вартість всих технічних пошкоджень, які виявили на автомобілі потерпілої ОСОБА_3

( Т. № 1, а.с., 81 - 86).

- Згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_9, який видано 04 вересня 2006 року, підсудний ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Леніне Радомишльського району Житомирської області, відповідно, є громадянином України, на момент вчинення злочину був повнолітнім.

( Т. № 1, а.с., 122 - 124).

- Згідно вимоги про судимість на підсудного ОСОБА_2 № 155 - 18072011\32012 від 18.07.2001 року, відомостей про судимість стосовно підсудного ОСОБА_2 станом на 18.07.2011 року немає, тому на час скоєння злочину ОСОБА_2 є таким, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не судимий.

( Т. № 1, а.с., 126).

- По місцю проживання підсудний ОСОБА_2 характеризується позитивно.

(Т. № 1, а.с., 128).

- На обліку в лікаря - нарколога, та в лікаря - психіатра підсудний ОСОБА_2 не перебуває.

( Т. № 1, а.с., 131 - 132).

- В підсудного ОСОБА_2 майна, яке перебуває в його особистій приватній власності не має.

( Т. № 1, а.с., 141 ).

- Під час судового слідства потерпілою ОСОБА_3 було подано цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

( Т. № 1, а.с., 172 - 173).

- Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_7, яке видано 10 лютого 2011 року відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського управління юстиції в м. Києві, підсудний ОСОБА_2 має малолітнього сина, - ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_8.

( Т. № 1, а.с., 231).

- Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_8, виданого 25 липня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_2 одружений.

( Т. № 1, а.с., 232 ).

- По місцю попередньої роботи підсудний ОСОБА_2 характеризувався позитивно.

( Т. № 1, а.с., 233).

- Згідно висновку № 01\03 судової авто- товарознавчої експертизи від 19.03.2012 року вартість повного відновлюваного ремонту КТЗ «Тойота Прадо» держ. № НОМЕР_2, в результаті його пошкодження складає: 140366, 54 грн. ( сто сорок тисіч триста шістдесят шість гривень 54 копійки.)

Вартість відновлюваного ремонту двері задка, заднього бампера КТЗ «Тойота Прадо» держ. № НОМЕР_2 та їх складових, в результаті пошкодження складає: 27974,04 грн. ( двадцять сім тисяч дев»ятсот сімдесят чотири гривні 04 копійки.)

( Т. № 2, а.с., 2 - 40).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_2 органами досудового слідства не вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 289 КК України, дії ж підсудного ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч.1 та ч. 2 ст. 289 КК України.

Суд обґрунтовує свою позицію наступним.

Отже, дії винної особи слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 289 КК України, якщо вони виразилися в умисних, протиправних діях, а саме в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з насильством, небезпечним для життя та здоров»я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, якщо вони завдали значної матеріальної шкоди.

Як видно з диспозиції статті, кваліфікуючими ознаками злочину, який передбачено ч. 3 ст. 289 КК України є насильство, небезпечне для життя та здоров»я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, та завдання злочином значної матеріальної шкоди.

Отже, що стосується такої кваліфікуючої ознаки складу злочину, який передбачено ч. 3 ст. 289 КК України як є насильство, небезпечне для життя та здоров»я потерпілого, або погроза застосування такого насильства, то такої кваліфікуючої ознаки в діях підсудного ОСОБА_2 судом не встановлено.

Факт насильства, небезпечного для життя та здоров»я потерпілої ОСОБА_3, або погрози застосування такого насильства не знайшов підтвердження як в показах потерпілої ОСОБА_3, так і в показах підсудного ОСОБА_2 та в показах свідків.

Крім того, суд наголошує на тій обставині, що між потерпілою ОСОБА_3 та підсудним ОСОБА_2 існували досить близькі, дружні стосунки, факт існування яких заперечує застосування такого насильства з боку підсудного ОСОБА_2 до потерпілої ОСОБА_3

Що стосується такої кваліфікуючої ознаки як завдання злочином значної матеріальної шкоди, то в даному випадку така кваліфікуюча ознака в діях підсудного ОСОБА_2 відсутня з огляду на наступне.

В розумінні ч. 2 та ч. 3 ст. 289 КК України матеріальна шкода визначається значною в разі заподіяння реальних збитків на суму від ста до двохсот п»ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а великою, - у разі заподіяння реальних збитків на суму понад двісті п»ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.. 22.5 Закону України «Про податок з фізичних осіб», - якщо норми інших законів містять посилання на неоподаткований мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п. 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону для відповідного року ( з врахуванням положень пункту 22.4 цієї статті), тобто в сумі 470 грн 50 коп., що становить 50 % прожиткового мінімуму.

Отже, що стосується даної справи, то судом в судовому засіданні достеменно встановлено, що в результаті незаконних дій підсудного ОСОБА_2 автомобіль потерпілої Тойота - Прадо отримав технічні ушкодження у вигляді пошкодження задньої дверки автомобіля, заднього бампера автомобіля, а згідно висновку № 01\03 судової авто- товарознавчої експертизи від 19.03.2012 року вартість відновлюваного ремонту двері задка, заднього бампера КТЗ «Тойота Прадо» держ. № НОМЕР_2 та їх складових, в результаті пошкодження складає: 27974,04 грн. ( двадцять сім тисяч дев»ятсот сімдесят чотири гривні 04 копійки.), ( Т. № 2, а.с., 2 - 40).

Вищевказана обставина, що стосується технічних ушкоджень автомобіля встановлена з показів наступних учасників процесу:

- з показів самого підсудного ОСОБА_2, який показав, що ушкодження автомобіля у виді деформації даху автомобіля отримано внаслідок дій самої потерпілої ОСОБА_3, яка танцювала на криші свого автомобіля.

Ушкодження передньої частини автомобіля ( бампер, фара) виникли в результаті не оформленого ДТП, яке відбулося в травні 2011 року неподалік м. Вишгород. За кермом перебувала потерпіла ОСОБА_3;

- з показів свідка ОСОБА_15, яка дала в судовому засіданні покази, що проживає на одній вулиці з потерпілою ОСОБА_3, добре знайома з потерпілою, товаришує з нею.

Вона бачила, як ще до того, як ОСОБА_3 поїхала відпочивати в с. Стайки з підсудним ОСОБА_2, вона танцювала на криші свого автомобіля в дворі поруч з житловим будинком в м. Києві.

Крім того, потерпіла ОСОБА_3 ще до поїздки в с. Стайки розповідала їй, що сама потрапила в ДТП неподалік м. Вишгород. На той час вона особисто перебувала за кермом.

Після приїзду з с. Стайки потерпіла ОСОБА_3 розповідала їй, що підсудний ОСОБА_2 розбив задній бампер автомобіля та задню дверку.

- з показів свідка ОСОБА_16, який пояснив суду, що в минулому підтримував досить тісні відносини з потерпілою ОСОБА_3, допомагав їй, зокрема, допомагав утримувати автомобіль в належному технічному стані.

Потерпіла ОСОБА_3 ще до поїздки в с. Стайки потрапила, як вона сама зазначала в ДТП біля м. Вишгород, в результаті чого були отримання технічні ушкодження автомобіля у вигляді пошкодження бамперу, передньої фари.

Він особисто на автомобілі потерпілої ОСОБА_3 їздив на пункт СТО до свого знайомого, домовлятися, щоб останній відремонтував автомобіль, проте, ремонт автомобіля до поїздки в с. Стайки не було проведено, з яких причин, йому не відомо.

Що стосується пошкодження даху автомобіля, то він зазначає, що сам бачив, як потерпіла ОСОБА_3 танцювала на криші автомобіля, після чого на криші автомобіля утворилися пошкодження у вигляді вгинів.

Вищевказані ушкодження утворилися ще до поїздки нею в с. Стайки на відпочинок.

Що стосується пошкодження задньої частини автомобіля, зокрема бампера та задньої дверки, то після того, як потерпіла ОСОБА_3 приїхала з с. Стайки, вона йому розповідала, що дані технічні ушкодження виникли внаслідок дій підсудного ОСОБА_2

Крім того, суд бере також до уваги ту обставину, що сама потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначила, що не пам»ятає точно, які саме технічні ушкодження спричинив її автомобілю підсудний ОСОБА_2

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне виключити пошкодження автомобіля, а саме, - передньої фари, переднього бамперу та даху автомобіля з об»єму обвинувачення, яке пред»явлено підсудному ОСОБА_2, тому з обвинувачення слід виключити суму 178253, 28 грн. ( сто сімдесят вісім тисяч двісті п»ятдесят три гривні 28 коп.), залишивши в обвинуваченні суму в розмірі 27974,04 грн. ( двадцять сім тисяч дев»ятсот сімдесят чотири гривні 04 коп.).

Згідно примітки 3 до ст.. 289 КК України відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 289 КК України матеріальна шкода визнається значною в разі заподіяння реальних збитків на загальну суму від ста до двохсот п»ятдесяти неоподатковуваних доходів громадян, а великою, - в разі заподіяння реальних збитків на суму понад двісті п»ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, зглядаючись на вищевказане, дії підсудного ОСОБА_2 не можливо кваліфікувати за ч. 3 ст. 289 КК України.

Що ж стосується кваліфікації дій підсудного ОСОБА_2 поепізодно, то його дії суд кваліфікує наступним чином.

Що стосується епізоду незаконного заволодіння транспортним засобом підсудним ОСОБА_2, який мав місце 31 травня 2011 року, то його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 289 КК України, як умисні незаконні дії, які виразилися в незаконному заволодіння транспортним засобом.

Проте, в даному випадку судом застосовується ч. 4 ст. 289 КК України, згідно з якою звільняється від кримінальної відповідальності судом особа, яка вперше вчинила дії, передбачені цією статтею ( за винятком випадків незаконного заволодіння транспортним засобом із застосуванням насильства до потерпілого чи погрозою застосування такого насильства), але добровільно заявила про це правоохоронним органам, повернула транспортний засіб власнику і повністю відшкодувала завдані збитки.

Як встановлено судом в судовому засіданні з показів підсудного ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_3, свідків, під час даного епізоду ушкоджень автомобіль не отримав, та був повернутий ОСОБА_2 добровільно, тому в даному випадку підсудного ОСОБА_2 слід звільнити від кримінальної відповідальності.

Що стосується епізоду незаконного заволодіння транспортним засобом підсудним ОСОБА_2, який мав місце 1 червня 2011 року, то дані дії підсудного ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 289 КК України як умисні, протиправні дії, які виразилися у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинені повторно.

В даному випадку суд застосовує таку кваліфікуючу ознаку ч. 2 ст. 289 КК України як повторність.

Згідно примітки 2 до ст.. 289 КК України відповідно до ч. 2 ст. 289 КК України під повторністю слід розуміти вчинення таких дій особою, яка раніше вчинила незаконне заволодіння транспортним засобом або злочин, передбачений ст..ст. 185, 186, 187, 189 - 191, 262, 410 КК України.

В даному випадку суд не застосовує таку кваліфікуючу ознаку, як завдання значної матеріальної шкоди, так як значна матеріальна шкода в розумінні ст.. 289 КК України з застосуванням ст.. 22.5 Закону України «Про податок з фізичних осіб» повинна становити 47050 ( сорок сім тисяч п»ятдесят гривень), а пошкодження автомобілю ОСОБА_3 було спричинено на загальну суму 27974,04 грн. ( двадцять сім тисяч дев»ятсот сімдесят чотири гривні 04 коп.).

Що стосується епізоду незаконного заволодіння транспортним засобом підсудним ОСОБА_2, який мав місце 2 червня 2011 року, то дані дії підсудного ОСОБА_2 судом кваліфікуються за ч. 2 ст. 289 КК України, як умисні, протиправні дії, які виразилися у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинені повторно, поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого.

В даному випадку суд застосував таку кваліфікуючу ознаку даного злочину, як застосування до потерпілої особи насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого, так як в судовому засіданні встановлено, що підсудний ОСОБА_2 заволодів ключами від автомобіля потерпілої ОСОБА_3 всупереч її волі, з застосуванням насильства, - вихопив у неї ключі, що не складали небезпеку для життя та здоров»я потерпілої ОСОБА_3

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу підсудного, його характеристики.

Обставин, що згідно ст.. 66 КК України пом'якшували б покарання підсудного ОСОБА_2 судом в судовому засіданні не встановлено.

Обставиною, що згідно ст.. 67 КК України обтяжує покарання підсудного ОСОБА_2.є скоєння ним злочинів в стані алкогольного сп»ягніння.

Суд вважає, оскільки підсудний ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, раніше не судимий, потерпіла до пісудного претензій не має, має на утриманні малолітню дитину, є єдиним годувальником в сім»ї, то його подальше виправлення та перевиховання можливо здійснити в умовах без ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 289 КК України з застосуванням положення 75, 76 КК України.

Що стосується виду покарання, то суд вважає за необхідне застосувати до підсудного ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі, так як вважає, що інші види покарання з урахування особи підсудного та його характеризуючих обставин, які були досліджені судом, будуть недостатніми для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.

Крім того, зглядаючись на ту обставину, що у підсудного ОСОБА_2 відсутнє будь - яке майно, потерпіла претензій не має, тому суд вважає за можливе не застосовувати до підсудного ОСОБА_2 таку додаткову міру покарання як конфіскація майна.

Речові докази по справі:

- Автомобіль марки «Тойота Прадо» держ. № НОМЕР_2, - повернути за належністю потерпілій ОСОБА_3

Що стосується цивільного позову, то суд на підставі ст.. 328 КПК України та п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України залишає без розгляду, так як потерпілою ОСОБА_3 в судовому засіданні подано письмову заяву, в якій вона зазначає, що претензій як матеріального так і морального характеру до підсудного не має, тому просила суд залишити її цивільний позов без розгляду.

Що стосується судових витрат, то суд на підставі ст..ст. 93, 331 КПК України приходить до висновку щодо:

- стягнути з підсудного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_5, який виданий 04.09.2008 року Оболонським РУ ГУ МВС України в м. Києві на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, код ЗКПО: 25574713, реєстраційний рахунок: 31250272210700, банк одержувача: УДК у Київській області, МФО: 821018, призначення платежу: за експертні роботи, в т.ч. ПДВ кошти в сумі 364, 18 грн. ( триста шістдесят чотири гривні 18 копійок.) за проведення експертного дослідження;

- стягнути з підсудного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_5, який виданий 04.09.2008 року Оболонським РУ ГУ МВС України в м. Києві на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, код ЗКПО: 25574713, реєстраційний рахунок: 31250272210700, банк одержувача: УДК у Київській області, МФО: 821018, призначення платежу: за експертні роботи, в т.ч. ПДВ кошти в сумі910, 44 грн. ( дев»ятсот десять гривень 44 копійки) за проведення експертного дослідження;

- стягнути з підсудного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_5, який виданий 04.09.2008 року Оболонським РУ ГУ МВС України в м. Києві на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, код ЗКПО: 25574713, реєстраційний рахунок: 31250272210700, банк одержувача: УДК у Київській області, МФО: 821018, призначення платежу: за експертні роботи, в т.ч. ПДВ кошти в сумі910, 44 грн. ( дев»ятсот десять гривень 44 копійки) за проведення додаткової авто товарознавчої експертизи;

Міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили змінити, - з тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Державної Пенітенціарної системі в м. Києві на підписку про не виїзд з постійного місця проживання.

Що стосується початку відбування покарання, то суд в даному випадку керується п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року, згідно з яким іспитовий строк обчислюється з дня постановлення вироку незалежно від того, судом якої інстанції застосовано ст.. 75 КК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним:

- за ч. 1 ст. 289 КК України та звільнити засудженого ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за скоєння злочину, який передбачено ч. 1 ст. 289 КК України на підставі ч. 4 ст. 289 КК України;

- за ч. 2 ст. 289 КК України і призначити йому покарання у виді 5 ( п»яти ) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до вимог ст.. 75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання, призначивши йому випробування з іспитовим строком на 3 ( три ) роки.

В порядку п. 2,3,4 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов»язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

- Речові докази по справі, - Автомобіль марки «Тойота Прадо» держ. № НОМЕР_2, - повернути за належністю потерпілій ОСОБА_3

Цивільний позов по кримінальній справі залишити без розгляду.

Що стосується судових витрат, то суд приходить до висновку щодо:

стягнути з підсудного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_5, який виданий 04.09.2008 року Оболонським РУ ГУ МВС України в м. Києві на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, код ЗКПО: 25574713, реєстраційний рахунок: 31250272210700, банк одержувача: УДК у Київській області, МФО: 821018, призначення платежу: за експертні роботи, в т.ч. ПДВ кошти в сумі 364, 18 грн. ( триста шістдесят чотири гривні 18 копійок.) за проведення експертного дослідження;

- стягнути з підсудного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_5, який виданий 04.09.2008 року Оболонським РУ ГУ МВС України в м. Києві на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, код ЗКПО: 25574713, реєстраційний рахунок: 31250272210700, банк одержувача: УДК у Київській області, МФО: 821018, призначення платежу: за експертні роботи, в т.ч. ПДВ кошти в сумі910, 44 грн. ( дев»ятсот десять гривень 44 копійки) за проведення експертного дослідження;

- стягнути з підсудного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_5, який виданий 04.09.2008 року Оболонським РУ ГУ МВС України в м. Києві на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, код ЗКПО: 25574713, реєстраційний рахунок: 31250272210700, банк одержувача: УДК у Київській області, МФО: 821018, призначення платежу: за експертні роботи, в т.ч. ПДВ кошти в сумі910, 44 грн. ( дев»ятсот десять гривень 44 копійки) за проведення додаткової авто товарознавчої експертизи;

Міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили змінити, - з тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Державної Пенітенціарної системі в м. Києві на підписку про не виїзд з постійного місця проживання.

Іспитовий строк засудженому ОСОБА_2 відчислювати з 02 квітня 2013 року, - з дня постановлення вироку.

Вирок може бути оскаржено на протязі 15 діб з часу проголошення учасниками процесу а осудженим в той же строк з часу вручення копії вироку до Апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд Київської області.

Суддя О. В. Закаблук