ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 березня 2013 рокуСправа №827/24/13-а
Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Балаклавської районної державної адміністрацією м. Севастополя про визнання незаконними та скасування розпорядження,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Балаклавської районної державної адміністрацією м. Севастополя про визнання незаконним та скасування розпорядження. Вказує, що 19.12.2012 року позивач дізналась про існування розпоряджень Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополі № 753 та № 592, що були підставою для надання ОСОБА_2 свідоцтва про право власності від 05.07.2000 року на житловий будинок АДРЕСА_1. Вважає, що вказані розпорядження порушують її права на спадкове майно.
Просить визнати незаконними та скасувати розпорядження.
Ухвалою від 11 січня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалою від 11 січня 2013 року закінчено підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду. Ухвалою від 21 лютого 2013 року було забезпечено докази шляхом витребування з Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя належним чином засвідчені копії розпорядження № 753 від 30.08.2000 року «Про затвердження акту введення в експлуатацію житлового будинку», яке прийнято щодо прав, обов'язків та інтересів ОСОБА_2 та розпорядження № 592 від 03.07.2000 року «Про внесення змін до розпорядження № 753», яке прийнято щодо прав, обов'язків та інтересів ОСОБА_2.
До початку судового засідання, 20 березня 2013 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити (а.с.151).
До початку судового засідання, 20 березня 2013 року від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечує (а.с.149).
В порядку статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам на підставі пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено наступне. ОСОБА_3 на підставі рішення Кримського обласного суду від 07.05.1960 року по справі № 3-78 належала на праві власності житлова кімната площею 19,5 кв. м., частка веранди та сараю в будинку АДРЕСА_1 (а.с.24-25).
ОСОБА_2 на підставі рішення Кримського обласного суду від 07.05.1960 року по справі № 3-78 належала на праві власності друга частина будинку АДРЕСА_2 (а.с.24-25).
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 06.02.1999 року (а.с.31).
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 20.09.1997 року (а.с.14).
Розпорядженням Балаклавської районної державної адміністрації міста Севастополя № 753 від 30.08.1999 року затверджено акт введення в експлуатацію житлового будинку АДРЕСА_2 забудовника ОСОБА_4, загальною площею 50,5 кв.м., житловою площею 27,1 кв.м. Зобов'язано знести споруди: сарай літ.«Ж», сарай літ.«З», навіс літ.«К» (а.с.107).
Відповідно до п. 2 Розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації міста Севастополя № 753 від 30.08.1999 року, розпорядження необхідно направити до ДКП БТІ та ДРОНМ Управління майном міста для внесення змін у технічну документацію, реєстрації домоволодіння та видачі свідоцтва про право власності на ім'я ОСОБА_4.
Розпорядженням Балаклавської районної державної адміністрації міста Севастополя № 592 від 03.07.2000 року до розпорядження № 753 від 30.08.1998 року внесено зміни, відповідно до яких з першого пункту останнього виключено речення стосовно забудовника ОСОБА_4. Пункт другий розпорядження викладено у наступній редакції: «Розпорядження направити до ДКП БТІ та ДРОНМ Управління майном міста для внесення змін у технічну документацію, реєстрації домоволодіння та видачі свідоцтва про право власності на ім'я ОСОБА_2» (а.с.103).
Судом встановлено, що оскаржувані розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації міста Севастополя № 592 від 03.07.2000 року та № 753 від 30.08.1998 року були підставою для визнання за ОСОБА_2 права власності на житловий будинок АДРЕСА_2 у цілому, без врахування права власності ОСОБА_3
ОСОБА_5 є донькою померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (а.с.29), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.35). Після смерті ОСОБА_3 частку житлового будинку АДРЕСА_2 успадкувала мати позивача ОСОБА_6, однак не встигла оформити право власності на спадкове майно.
Після смерті своєї матері позивач прийняла та оформила право власності на спадкове майно, окрім зазначеної частини будинку, а саме: житлова кімната площею 19,5 кв. м., частка веранди та сараю (а.с.36).
Також судом встановлено, що в провадженні Балаклавського районного суду м. Севастополя перебуває цивільна справа № 2-2216/2011 за позовом ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право власності, частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання частково недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на спадкове майно, а саме, на частину житлового будинку АДРЕСА_2 (а.с.8).
21.09.2000 року між ОСОБА_7, який діяв від імені ОСОБА_8 (далі - Продавець) та ОСОБА_9, яка діяла за себе та як законний представник неповнолітніх дітей: ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (далі - Покупці) було укладено договір купівлі - продажу будинку з надвірними будівлями під номером АДРЕСА_2 (а.с.40).
18.12.2012 року від П'ятої Севастопольської державної нотаріальної контори на адресу Балаклавського районного суду м. Севастополя надійшла копія спадкової справи № 126/2000 після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, свідоцтво про право на спадщину за законом на жилий будинок АДРЕСА_2 від 04.08.2000 року (а.с.11).
Відповідно до заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_12 від 19.12.2012 року поданої до Балаклавського районного суду м. Севастополя, представник позивач ознайомився зі спадковою справою (а.с.12)
Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що позивач про існування оскаржуваних розпоряджень дізналась саме 19.12.2012 року, тобто з дати, коли ознайомилася з матеріалами спадкової справи відносно ОСОБА_2 Отже суд дійшов до висновку, що позивачем подано адміністративний позов у строк встановлений законом.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.ст. 9, 11 Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963 року (який діяв на час прийняття розпоряджень) здатність мати цивільні права і обов'язки (цивільна правоздатність) визнається в однаковій мірі за всіма громадянами Української РСР та інших союзних республік. Здатність громадянина своїми діями набувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обов'язки (цивільна дієздатність) виникає у повному обсязі з настанням повноліття, тобто після досягнення вісімнадцятирічного віку. У випадках, коли законом дозволяється одружуватися до досягнення вісімнадцятирічного віку, громадянин, який не досяг вісімнадцятирічного віку, набуває дієздатності в повному обсязі з моменту одруження. Правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється з смертю.
На підставі вищевикладених нормативно-правових актів судом робиться висновок, що на час прийняття оскаржуваних розпоряджень особа відносно якої вони приймались, а саме ОСОБА_2 померла, а отже втратила свою правоздатність. У зв'язку з чим, суд вважає, що Балаклавська районна державна адміністрація міста Севастополя не мала законних підстав для прийняття розпоряджень відносно померлої особи, а тому ці розпорядження є протиправними та підлягають скасуванню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України №2747-ІV від 06.07.2005, суд
п о с т а н о в и в:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя № 753 від 30.08.1999 року «Про затвердження акту введення в експлуатацію житлового будинку», прийняте щодо прав, обов'язків та інтересів ОСОБА_2.
3. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Балаклавської районної державної адміністрації м. Севастополя № 592 від 03.07.2000 року «Про внесення змін в розпорядження № 753», прийняте щодо прав, обов'язків та інтересів ОСОБА_2.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.І. Майсак