662/411/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 квітня 2013 року с.м.т. Новотроїцьке

Новотроїцький районний суд Херсонської області в складі:

Головуючого судді - Бугрименка В.В.

при секретарі - Голумбієвській С.Ф.

позивача - ОСОБА_1

відповідачки - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення позики

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи його тим, що 5 грудня 2011 року він надав відповідачці позику в сумі 5000 гривень строком на три дні. Вказаний строк повернення позики був обумовлений в усній формі. Після спливу трьох днів, він неодноразово звертався до відповідачки з приводу повернення позики, у зв'язку з чим, 11 січня 2013 року позивачці рекомендованим листом було направлено вимогу про повернення вказаної позики, разом з тим, останньою зобов'язання не виконано. На підставі ст.ст. 509, 610, 625, 1049, 1050 ЦК України просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь 15 175 гривень з яких 5000 грн. - сума позики, 175 грн. - 3% річних та 10000 грн. - інфляційна сума за період з - грудень 2011 року по 1 січня 2013 року.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити з вище викладених підстав.

Відповідачка в судовому засіданні позов визнала частково в сумі 5000 гривень, крім того заперечувала факт обумовлення з відповідачем строку позики.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики)або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом встановлено, що 5 грудня 2011 року відповідачка отримала у позивача позику в сумі 5000 гривень, що підтверджується її розпискою. З дослідженої розписки вбачається, що сторони не встановили строк повернення позики.

Зі змісту ч.1 ст.1049 ЦК України вбачається, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Вимогу про повергнення позики відповідачці було пред'явлено 16 січня 2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що доводи позивача про виникнення у нього права вимоги саме з 9 грудня 2011 року є безпідставними, оскільки строк повернення позики в розписці не визначений, а вимогу про повернення позики відповідачці було пред'явлено 16 січня 2013 року, у зв'язку з чим, саме з 17 січня має рахуватися встановлений ст. 1049 ЦК України тридцяти денний строк, який сплив 16 лютого 2013 року.

В супереч вимог ст. 1049 ЦК України відповідачка, після пред'явлення вимоги, зобов'язання не виконала - позику не повернула. Таким чином доводи позивача про щодо стягнення позики в сумі - 5000 грн. є законними та обґрунтованими.

Згідно ч.1 ст.ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК країни. Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з 16 лютого 2013 року, індекс інфляції на суму боргу має нараховуватись лише з вказаної дати.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи...в межах заявлених вимог... Позивачем заявлена вимога про стягнення інфляційної суми за період з - грудня 2011 року по 1 січень 2013 року, у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Вимоги позивача про стягнення з відповідачки 3 процентів річних від простроченої суми, з врахуванням вище викладено, підлягають задоволенню частково, починаючи з 16 лютого 2013 року і вказана сума складає - 18 грн. 90 коп. (5000 : 365 : 100% * 3* 46)

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. За таких обставин, з позивачки підлягають стягненню судові витрати в сумі - 75 грн. 70 коп. (5018,90 * 100% : 15175 = 33%; 229,4 * 33% : 100% = 75,7)

Керуючись ст.ст. 7,10,11, 15, 59, 60, 61, 88, 209, 213-218, 223 ЦПК України, на підставі ст.ст. 625, 1046, 1047, 1049, 1054 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за позикою в сумі 5019 (п'ять тисяч дев'ятнадцять) гривень 90 (дев'яносто) копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 75 (сімдесят п'ять) гривень 70 ( сімдесят) копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Новотроїцький районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В.В. Бугрименко