АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/793/746/13Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 46 Євтушенко П.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Магда Л. Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоМагди Л.Ф.
суддівМіщенка С.В., Трюхана Г.М.
при секретаріПосипайко А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 січня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа Відкрите акціонерне товариство «Черкасигаз», про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, вивчивши матеріали справи,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6 11 грудня 2012 р. звернулася в суд із позовом до ОСОБА_7, третя особа Відкрите акціонерне товариство «Черкасигаз», про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.
В позовній заяві вказувала, що згідно із договором дарування від 17 вересня 1998 р. вона є власником 6/25 частин домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1.
10 січня 2006 р. нею була приватизована земельна ділянка площею 215,8 кв. м., також в спільному сумісному користуванні сторін знаходиться земельна ділянка площею 30 кв. м. На виконання будівельних робіт з реконструкції частини житлового будинку та будівництва літньої кухні-гаражу згідно з проектом позивачка отримала дозвіл № 411 від 2 липня 2008 р. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області.
Відповідачка є співвласником домоволодіння АДРЕСА_1.
Виконання будівельних робіт по реконструкції будинку та літньої кухні-гаража стало неможливим через мережі газових труб, які проходять по земельній ділянці позивачки. На її неодноразові зауваження про те, щоб відповідачка провела газову мережу по території своєї земельної ділянки, ОСОБА_7 заперечувала і посилалася на те, щоб позивачка за власні кошти проводила їй газ по її ділянці.
При вирішенні цього питання зі службою «Черкасигаз» не було враховано те, що ОСОБА_8 ніколи не була власником домоволодіння АДРЕСА_1. На підставі договору купівлі-продажу від 19 серпня 1986 р. за № 2-4904 власником цього домоволодіння була ОСОБА_9, що підтверджується довідкою КП «ЧООБТІ» від 26 листопада 2012 р. за № 640 з.
В даному випадку дозвіл на підключення газової труби та її проведення по території земельної ділянки цього домоволодіння не повинен враховуватись, тому що цей дозвіл надавався сусідами на проведення комерційної (основної) труби, тобто по провулку. Власник домоволодіння АДРЕСА_2 ОСОБА_10 давала дозвіл на врізання до своєї труби.
Дозвіл на проведення труби по території домоволодінь № 5 і № 7 по АДРЕСА_1 співвласником ОСОБА_9 і власниками ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 не давався. За таких обставин газова труба по території земельної ділянки домоволодіння № 5 проведена незаконно. Зараз цією трубою користується тільки відповідачка ОСОБА_7
Тому позивачка просила суд усунути перешкоди в користуванні належної їй на праві власності земельної ділянки площею 215,8 кв. м. по АДРЕСА_1, зобов'язавши відповідачку перемістити газову трубу на територію своєї земельної ділянки. Зобов'язати відповідачку зробити проектно-технічну документацію на виконання робіт, пов'язаних з проведенням газової мережі по території її земельної ділянки.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 січня 2013 р. ОСОБА_6 в позові до ОСОБА_7, третя особа ВАТ «Черкасигаз», про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу в якій просить про скасування рішення та ухвалення по справі нового рішення про задоволення її позову, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема апелянт посилається на те, що газова труба по її земельній ділянці була проведена незаконно, суд не вирішив спору, постановив необґрунтоване рішення, не поновив її порушене право власності, яке передбачає і право належного користування, на земельну ділянку
Заслухавши суддю-доповідача, представників апелянта, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення проти доводів апеляційної скарги відповідачки та її адвоката, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути відхилена виходячи з наступного.
Судом в ході розгляду справи було встановлено, що сторони являються співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1, в якому ОСОБА_6 належить 6/25 частин будинку на підставі договору дарування від 17 вересня 1998 р., а ОСОБА_7 належить 19/25 частин цього будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину від 7 жовтня 2011 р.
Домоволодіння розташоване на земельній ділянці, площею 504 кв. м, з яких частина ділянки у розмірі 215,8 кв. м, в тому числі 30 кв. м, що перебувають у спільному користуванні співвласників будинку, належать позивачці на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 10 січня 2006 р., частина земельної ділянки у розмірі 318,1 кв. м, в тому числі 30,3 кв. м, що перебувають спільній частковій власності сторін, належить відповідачці на підставі свідоцтва про право власності на спадщину від 7 жовтня 2011 р.
Порядок користування присадибною земельною ділянкою був визначений попередніми співвласниками будинку, право власності на зазначені вище частини земельної ділянки виникло у сторін у встановленому законом порядку.
Будучи власником 6/25 частин будинку з 1998 р. і користуючись частиною присадибної земельної ділянки, позивачка до попередніх співвласників будинку жодних претензій, зокрема і стосовно перенесення газової труби, яка була введена в експлуатацію при газифікації будинку у 1998 р., не заявляла.
Позиваючись до ОСОБА_7, яка стала власницею частини будинку та земельної ділянки в порядку спадкування 7 жовтня 2011 р., про усунення перешкод в користуванні присадибною земельною ділянкою, зобов'язання відповідачки перемістити газову трубу на свою частину земельної ділянки, виготовити проектно-технічну документацію на виконання робіт, пов'язаних з проведенням газової мережі по території її частини земельної ділянки, позивачка не надала суду належних та допустимих доказів про те, що саме відповідачка створила їй перешкоди в користуванні її частиною земельної ділянки.
З матеріалів справи вбачається, що газова мережа була прокладена Черкаським ВО газового господарства «Черкасигаз» при газифікації провулку Рибальського в м. Черкаси у 1986 р. з дотриманням діючих на той час технічних умов. Газифікація будинку № 5, 19/25 частин якого на той час належало ОСОБА_8, була здійснена шляхом підключення до раніше побудованого газопроводу з дотриманням технічних умов і була прийнята в експлуатацію Черкаським ВОГГ «Черкасигаз» 20 жовтня 1998 р., що підтверджується наданими суду ВАТ «Черкасигаз» копіями документів.
Крім того, у письмовому поясненні, наданому суду, представник третьої особи ВАТ «Черкасигаз» зазначив, що питання перенесення існуючого спірного газопроводу потребує врахування комплексу умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо газопостачання та недопущення порушення встановлених протипожежних норм між теперішніми будинками, які знаходяться на зазначеній території, так як об'єкт відноситься до групи мереж, що потребують беззаперечного дотримання встановлених норм і Правил безпеки.
Також у поясненні вказується, що єдиним можливим та доцільним шляхом перенесення даного газопроводу могла б бути його прокладка по ділянці, що знаходиться у спільній сумісній власності громадян ОСОБА_7 та ОСОБА_6, але відстані між будівлями не відповідають вимогам визначеної протипожежної відстані, встановленої ДБН та СНІП.
Звертаючись з даним позовом до суду, ОСОБА_6 не надала суду також доказів про те, що здійснене нею будівництво літньої кухні-гаражу з мансардою, прийняттю в експлуатацію якого, як зазначає позивачка, перешкоджає газова труба, що йде до будинку відповідачки та перекриває вхід до цієї будівлі, відповідає Проекту реконструкції частини будинку та літньої кухні-гаражу і умовам отриманого нею дозволу на виконання будівельних робіт.
Нею не були спростовані доводи відповідачки про те, що будівництво нею велося з порушеннями державних будівельних норм, що підтверджується листом т. в. о. головного державного інспектора м. Черкаси з нагляду у сфері пожежної безпеки від 16 вересня 2010 р. про результати проведеної перевірки та вручення позивачці припису на усунення недоліків, копія якого міститься в матеріалах справи (а. с. 39).
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що суд обґрунтовано прийшов до висновку про безпідставність позову ОСОБА_6
Доводи апеляційної скарги про те, що судом невірно були встановлені обставини справи, зокрема про те, що суд не прийняв до уваги її доводи про те, що ОСОБА_8 ніколи не була власником чи співвласником будинку АДРЕСА_1, а власницею будинку на той час була ОСОБА_9, спростовуються довідкою Черкаського ОБТІ від 28 грудня 2012 р., копія якої міститься в матеріалах справи (а. с. 51).
ОСОБА_9, на яку як на попередню власницю будинку, посилається апелянт, і яка за твердженням апелянта не давала згоду на проведення газу до будинку № 5 по її земельній ділянці, як видно з довідки ОБТІ від 26 листопада 2012 р. також була співвласницею будинку, а саме 6/25 його частин, однак у період з 19 серпня 1986 р. по 14 липня 1988 р. (а. с. 16), тобто до газифікації цього будинку.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Виходячи з наведеного колегія суддів не знаходить підстав для скасування рішення суду, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 січня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа Відкрите акціонерне товариство «Черкасигаз», про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :