АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Апеляційне провадження №22-ц/796/5017/13 Головуючий в 1 інстанції - Ключник А.С.
Доповідач - Желепа О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Желепи О.В.
суддів Кабанченко О.А., Кулікової С.В.
при секретарі Дубик Ю.Г.
за участю
представника позивача ЛисенкоВ.М.
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 лютого 2013 року в справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, -
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
ПрАТ «Європейський страховий альянс» 16.11.2012 року звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 та просило стягнути з відповідача кошти у розмірі 8546,36 грн. як відшкодування матеріальної шкоди сплаченої відповідно до договору страхування.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 04.11.2011 року в м. Києві на перехресті вул. Г.Юри - пр.-т. Л. Курбаса сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) учасниками якої були ОСОБА_6, який керував т. з. «Хонда Аккорд», д. н. з. НОМЕР_1 та ОСОБА_3, що керував т. з. «БМВ» д. н. з. НОМЕР_2. 16.01.2012 року ПрАТ «Європейський страховий альянс» було виплачено ОСОБА_6 страхове відшкодування у розмірі 9546,36 грн., а тому вони просили суд стягнути вказану суму з винної особи на підставі ст. 993 ЦК України.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11.02.2013 року позов Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПрАТ «Європейський страховий альянс» - збитки в порядку регресу у розмірі - 8546,36 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3, на користь ПрАТ «Європейський страховий альянс» судові витрати у справі у вигляді судового збору: 214,60 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу в якій просила його стасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.
В скарзі посилалася на те, що суд першої інстанції, безпідставно відмовив в задоволені клопотання про приєднання полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Також зазначала, що посилання суду на те, що відповідач не заявляв клопотання про забезпечення доказів в порядку ст. 133 ЦПК України не відповідає дійсності, оскільки докази у відповідача були наявні під час розгляду справи, про те судом відмовлено в задоволені клопотання про приєднання доказів. Тобто, суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, допустив не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з положеннями ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Крім того, відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Тобто виходячи із суті такого страхування, Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника - заподіювача шкоди.
У частині 22.1 статті 22 Закону зазначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третіх осіб.
Задовольняючи позов судом встановлено, що відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 23.11.2011 року (справа № 3-9058/2011) ОСОБА_3 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Судом встановлено, що ПрАТ «Європейський страховий альянс» викликало ОСОБА_3 з'явитися для огляду пошкоджень автомобіля «Хонда Аккорд», д.н.з. НОМЕР_1, і останній був присутній при проведенні зазначеного огляду.
Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку від 12.12.2011 року №121/11 проведеного ФО - СПД ОСОБА_7, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Хонда Аккорд», д.н.з. НОМЕР_1 склав 9 541,16 грн.
Вказаний звіт відповідачем не оскаржувався, а сам відповідач погодився з вартістю відновлювального ремонту автомобіля «Хонда Аккорд», д.н.з. НОМЕР_1.
16.01.2012 року ПрАТ «Європейський страховий альянс» було виплачено ОСОБА_6 страхове відшкодування у розмірі 9546,36 грн. наступним чином: 3446,36 грн. виплаченого готівкою страхувальнику через касу, що підтверджується видатковим ордером №56 від 16.01.2012 року та 6100 грн. - зараховано в якості несплачених часток страхового платежу за договором.
06.02.2012 року позивачем надіслано відповідачу вимогу про сплату 9 546,36 грн.
28.02.2012 року, позивачем надіслано відповідачу вимогу про сплату 8 546,36 грн., яка по теперішній час не виконана.
Вказані обставини є доведеними та підтверджуються доказами наявними у справі.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що шкоду завдано з вини відповідача, позивачем сплачено страхове відшкодування, яке підлягає стягненню з відповідача.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками районного суду, оскільки суд ухвалюючи рішення порушив норми матеріального та процесуального права, не повно встановив ті обставини, які мали правове значення для вирішення спору.
Так, суд, ухвалюючи рішення не перевірив доводи відповідача з приводу укладення ним договору страхування своєї цивільної відповідальності.
Зі звукозапису судового засідання, вбачається, що відповідач пояснював суду, що його відповідальність застрахована , проте, суд не роз'яснивши відповідачу наслідки неподання доказів на підтвердження цієї обставини, не перевірив її та передчасно ухвалив рішення про притягнення відповідача до цивільної відповідальності, яка була застрахована.
З копії Полісу № АА/1728046 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, (оригінал якого був досліджений в апеляційному суді) вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві Національна акціонерна страхова компанія «Оранта». Строк дії полісу з 01 січня 2011 року до 31 грудня 2011 року.
04.11.2011 року ОСОБА_3 звернувся з заявою до ВАТ НАСК «Оранта» про виплату страхового відшкодування.
Відповідно до полісу № АА/1728046 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 тис. грн., франшиза становить нуль грн.
Таким чином, апеляційним судом встановлено, що позивач має право вимагати шкоду виплачену ними за договором майнового страхування з ВАТ «НАСК» «Оранта», в якій винна особа застрахувала свою цивільну відповідальність і повідомила про настання страхової події.
Крім того 01 березня 2012 року НАСК «Оранта» виданий страховий акт на підставі вищенаведеного договору, відповідно до якого позивачу в даній справі належить до виплати сума страхового відшкодування 9 541 грн. 16 коп. за страховим випадком ДТП, яка сталася 04.11.2011 року.
Відповідно до роз'яснень п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», відповідно до статті 21 Закону № 1961-IV на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону, зобов'язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів. У зв'язку із цим при пред'явленні позовних вимог про відшкодування такої шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК, залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу. Непред'явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.
Судом першої інстанції не було враховано вищезазначених роз'яснень, не повно встановлені обставини, які мали значення для правильного вирішення спору, не вірно застосовані норми матеріального права, а тому відповідно до ст. 309 ЦПК України рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог до винної особи, відповідальність якої на момент завдання шкоди була застрахована.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 - задовольнити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 лютого 2013 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді: