ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" березня 2013 р.Справа № 924/206/13-г

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

За позовом Комунального підприємства Нетішинської міської ради „Торговий центр", м. Нетішин

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Нетішин

про виселення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Нетішин із нежитлового приміщення площею 321,690 кв.м., що розташоване за адресою: м. Нетішин, проспект Незалежності, 22

За участю представників:

від позивача: Чувпенюк С.В. - за довіреністю від 09.01.2013 р.;

від відповідача: не з'явився.

В засіданні суду 26.03.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом, згідно якого просить суд виселити фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, м. Нетішин із нежитлового приміщення площею 321,690 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що 04.11.2004р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №01.11.04-002 оренди індивідуального визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Нетішин. При цьому, вказаний договір було укладено на 11 місяців із дня підписання тексту договору.

Позивач повідомив, що договір №01.11.04-002 від 01.11.2004 р. неодноразово було пролонговано, а 01.02.2010р. сторони підписали між собою додаток №1, в якій вказано, що у зв'язку зі зміною розміру площі орендованого приміщення пункт 1.1. договору викладено в наступній редакції: „п.1.1. орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окремо визначене нерухоме майно - частина будівлі торгового центру, яке складається з 16 приміщень, площею 312,690 кв.м.: 287, 8 кв.м. -основна площа, площа загального користування - 24,89 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_3 Таким чином, площа орендованого нерухомого майна складає 312, 690 кв.м.

Керуючись положенням пункту 12.4. даного договору, в.о. директора КП НМР „Торговий центр" ОСОБА_3 надіслав відповідачу заяву вих. № 65 від 02.03.2012 року про припинення Договору у зв'язку з закінченням строку його дії та з вимогою звільнити приміщення. Оскільки договір не містить строків повернення майна з оренди, слід застосовувати загальні правила встановлені законодавством України.

Позивач посилається на те, що згідно ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дати пред'явлення вимоги.

На підставі листа вих. №65 від 02.03.2012р. та статей 526, 530 ЦК України позивач вимагав в 7 (семиденний) термін звільнити займане відповідачем приміщення. 16.03.2012 року відповідачем було отримано заяву про припинення договору у зв'язку із закінченням строку його дії з вимогою звільнення приміщення, що підтверджується поштовими документами та визнано відповідачем в листі від 23.03.2012р. (копії додаються).

Позивач стверджує, що на даний момент відповідач свій обов'язок щодо повернення приміщення з оренди не виконав та продовжує незаконно використовувати нерухоме майно площею 312, 690 кв.м. з метою здійснення торгівлі продовольчими товарами підакцизної групи, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 чим грубо порушує право на користування територіальної громади міста Нетішин.

Вказує, що згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Закону. У відповідності із п.1 та 6 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності; до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Позивач вказує, що особливості правового регулювання відносин оренди державного та комунального майна визначаються Законом України „Про оренду державного та комунального майна", згідно ст.2 якого орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст.17 вказаного Закону термін договору оренди визначається за погодженням сторін, ч.2 цієї статті встановлено місячний термін, протягом якого орендодавець або орендар можуть заявити про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку.

Правові норми ст.764 ЦК України та ч.1 ст.17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" визначають кінцевий термін, коли орендодавець може заявити про своє небажання продовжувати договір оренди. Така відмова від продовження орендних правовідносин має юридичне значення у випадку коли вона була заявлена до спливу місячного терміну після закінчення терміну дії договору оренди, і є підставою для висновку про припинення, договору оренди.

Позивач вказує, що згідно п.2 ст.26 вказаного Закону передбачено, що договір оренди припиняється в разі, зокрема: закінчення строку на який його було укладено. У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди (ч. 1 ст. 27 вказаного Закону).

Отже, сторона, яка бажає відмовитись від договору, зобов'язана попередити про це іншу сторону не пізніше одного місяця після закінчення терміну, на який було укладено договір.

На підставі листа них. №65 від 02.03.2012р. позивач вимагав в 7 (семиденний) термін звільнити займане відповідачем приміщення з дотриманням вимог чинного законодавства.

При цьому, згідно ст.785 ЦК України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач посилається на рішення господарського суду Хмельницької області від 22.11.2012р. по справі №6/5025/891/12, яким суд фактично підтвердив правомірність вимог орендодавця щодо того, що договір №01.11.04-002 від 01.11.2004 року закінчив свою дію починаючи з 01 березня 2012 року.

Із врахуванням вищенаведеного, позивач просить про задоволення позову.

Представник відповідача в засідання суду не прибув, письмового відзиву на позовну заяву суду не направив. 20.03.2013р. подав суду письмове клопотання від 20.03.2013р., згідно якого просить відкласти розгляд справи на строк після 27.03.2013р., оскільки є можливість добровільного врегулювання спору між сторонами. Повідомив також, що на чергову сесію міської ради, яка відбудеться 27.03.2013р., винесено проект рішення про поновлення договору оренди, тому існує ймовірність прийняття рішення на користь орендаря та поновлення вказаного договору оренди на новий строк.

Представник позивача в засідання суду 26.03.2013р. прибув, у поданому суду письмовому поясненні від 26.03.2013р. заперечив проти клопотання відповідача про відкладення справи на іншу дату, вважає останнє немотивованим. Повідомив, що запропонований відповідачем проект рішення не погоджений та 27.03.2013р. на сесію Нетішиської міської ради не був винесений, тому відсутні підстави вважати, що питання про продовження дії договору буде вирішено саме 27.03.2013р. і це якось вплине на рішення по даній справі.

Тому, позивач наполягає на задоволенні позовних вимог та стверджує про неможливість врегулювання спору в добровільному порядку.

Суд, оцінивши фактичні обставини даної справи, вважає, що заявлене відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи не піддягає задоволенню. В даному випадку приймається до уваги, що неприбуття в судове засідання господарського суду відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою відкладення справи на іншу дату. При цьому, ухвалою від 12.03.2013р. суд не визнавав обов'язковою участь в засіданні відповідача або його представника, а лише повідомляв про дату, час та місце проведення засідання.

Судом також враховується, що розгляд даної справи вже двічі відкладався за клопотаннями відповідача (ухвала від 28.02.2013р., ухвала від 12.03.2013р.), натомість суд не позбавлений можливості вирішити спір за поданими матеріалами.

Тому, для уникнення зловживання процесуальними правами з боку відповідача, враховуючи, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного його повідомлення про слухання справи в суді, суд вважає за доцільне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст.75 ГПК України за наявними документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Комунальне підприємство Нетішинської міської ради „Торговий центр", м. Нетішин зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №751957 від 01.03.2000р. та внесене до ЄДРПОУ згідно довідки відділу статистики у м. Нетішин АБ №504020 від 05.04.2012р.

ОСОБА_1, м. Нетішин зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи серія В02 №027201 від 11.01.93р.

01.11.04р. між ФОП ОСОБА_1 (орендарем) та та Комунальним підприємством „Торговий центр" (орендодавцем) було укладено договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комунального власності територіальної громади міста Нетішина за №01.11.04-002, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає у платне користування окремо індивідуально визначене нерухоме майно, яке складається з приміщень площею 290 м.кв., розташованих за адресою: АДРЕСА_3, а також земельну ділянку, на якій знаходиться майно (п.п.1.1. договору).

Згідно п.1.3. Договору, індивідуально-визначене майно знаходиться на балансі в КП „Торговий центр" і його вартість із врахуванням індексації згідно із актом оцінки вартості майна, складеного за Методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України становить 205 571,79 гривень.

Майно передається в оренду з метою здійснення торгівлі продовольчими товарами підакцизної групи. (розділ 2 договору).

Відповідно до п.п.5.2. договору передбачено, що орендодавець зобов`язаний: не пізніше наступного дня після підписання договору звільнити об'єкт оренди від майна, яке в оренду не здасться, та передати орендарю орендований об'єкт за актом приймання- передачі майна; не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватися орендованим майном на умовах цього договору; проводити капітальний ремонт орендованого об'єкта у відповідності до плану проведення капітальних ремонтів на поточний рік; після припинення дії договору оренди прийняти від орендаря об'єкт оренди згідно акту приймання-передачі не пізніше 5 днів з дня втрати договором чинності; самостійно вирішувати питання щодо відповідальності за зобов'язаннями, пов'язаними з використанням орендованого майна, які виникли з вини орендодавця чи попередніх орендарів до укладення цього договору оренди.

Згідно із п.п.6.2 договору зазначено, що орендар зобов'язаний: в строки та порядку, передбаченому договором, прийняти об'єкт оренди в орендодавця; відшкодувати орендодавцю витрати за проведення експертної оцінки орендованого майна; з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором оренди в день підписання договору оренди укласти договір застави; використовувати орендований об'єкт за цільовим призначенням, визначеним в договорі (п.2); не чинити перешкод орендодавцю при здійсненні ним контролю за дотриманням умов договору щодо порядку використання об'єкта оренди; забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню, псуванню, дотримуватися правил пожежної безпеки в орендованих приміщеннях і проводити за власний рахунок необхідні протипожежні заходи, підтримувати територію розміщення об'єкта оренди (прилеглу територію) в належному санітарному стані; протягом дії договору оренди своєчасно та на власні кошти проводити поточний ремонт орендованого об'єкта, утримувати об'єкт оренди в справному стані і нести всі витрати по його експлуатації; своєчасно, в повному обсязі та в порядку, встановленому договором, сплачувати орендну плату; після припинення дії договору передати орендодавцеві орендований об'єкт в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду (з врахуванням нормального фізичного зносу) згідно з актом приймання-передачі не пізніше 5 днів (п.5.2 г) з дня втрати договором чинності; відшкодовувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або повної чи часткової втрати орендованого майна з вини орендаря чи його відвідувачів; самостійно відповідати за своїми зобов'язаннями, що виникли під час дії договору оренди.

Вказаним договором передбачено, що даний договір укладено на строк 11 місяців з дня підписання тексту цього договору. Умови цього договору є чинними на весь строк його дії у випадках, якщо після його укладення законодавством будуть встановлені правила, які погіршують становище орендаря. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місця після закінчення терміну дії договору (п.1.2.1.) він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (12.1-12.4 договору).

Відповідно до п.12.7 визначено, що договір оренди припиняється в разі: а) закінчення строку, на який його було укладено; б) приватизації об'єкта оренди Орендарем (за участю Орендаря); в) банкрутства Орендаря; г) загибелі об'єкта оренда; д) дострокового розірвання за погодженням сторін; е) прийняття господарським судом рішення про дострокове розірвання та з інших підстав, передбачених законодавством України.

Договір підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.

01.03.2005р. між сторонами було підписано додаток до договору №01.11.04-002, згідно якого сторони дійшли згоди щодо такого: пункт 3.10 викласти в такій редакції: „зобов'язання орендаря по сплаті орендної плати забезпечується у вигляді пені. Доповнити п.10.3. договору оренди, згідно п. 2 ст.27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" текстом такого змісту: „якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди".

01.02.10р. між сторонами договору від 01.11.04р. укладено додаткову угоду, що є додатком №1 до цього договору, в якій вказано, що у зв'язку із зміною розміру площі орендованого приміщення пункт 1.1. Договору викладено в наступній редакції: „п.1.1. орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окремо визначене нерухоме майно - частину будівлі торгового центру, яке складається з 16 приміщень, площею 287,8 кв.м. - основна площа, площа загального користування - 24,89 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_3, а також земельну ділянку, на якій знаходиться майно і яка прилягає до будівлі (споруди) в розмірі, необхідному для досягнення мети оренди.

Ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами і діє до закінчення терміну дії договору №01.11.04.-002 від 01.11.2004р. Додаткова угода підписана сторонами, скріплена печатками.

02.03.12р. позивач листом №65 із описом вкладення направлено на адресу відповідача заяву про припинення договору в зв'язку із закінченням строку його дії з вимогою звільнення приміщення, в якому зазначає, що 01.03.12р. закінчився строк дії неодноразово пролонгованого договору від 01.11.04р., тому вказаною заявою КП НМР „Торговий центр" повідомляє про припинення договору оренди від 01.11.04р. у відповідності до п.12.1., п.12.4., п.12.7. договору та просить повернути займане приміщення у відповідності до умов договору. Оскільки розділом 7 Договору від 01.11.04р. не передбачено строків повернення орендарем майна у випадку припинення договору оренди, орендодавець зобов'язав орендаря негайно у семиденний термін від дня пред'явлення вимоги звільнити орендоване приміщення.

Вказана заява ФОП ОСОБА_1 отримана 16.03.2012р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення із підписом в графі „за довіреністю".

23.03.12р. відповідачем направлено на адресу позивача заяву про намір продовжити договір оренди нерухомого майна від 01.11.2004р., в якій зазначено, що відповідач належним чином виконував зобов'язання за договором оренди від 01.11.04р., тому просить продовжити дію цього договору з посиланням на приписи ч.3 ст.17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", в якій закріплено переважне право добросовісного орендаря на продовження дії договору.

У відповідь КП НМР „Торговий центр" листами від 27.11.2012р. за №594 та №597 вказав відповідачу про припинення строку дії договору оренди приміщення від 01.11.04р. в зв'язку із закінченням строку його дії, про що позивач був повідомлений вимогою звільнити орендоване приміщення, та повторно зобов'язав відповідача звільнити безпідставно займане приміщення та передати останнє за актом приймання-передачі.

06.12.2012р. ФОП ОСОБА_1 повідомив позивача листом б/н про те, що питання правомірності звільнення займаного приміщення є предметом вирішення по справі №13/5025/891/12, і можливе лише після набрання рішенням законної сили.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 22.11.2012р. у позові фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Нетішин до Комунального підприємства Нетішинської міської ради „Торговий центр", м. Нетішин про визнання установлення господарських правовідносин між ФОП ОСОБА_1 та КП НМР „Торговий центр" з приводу надання в оренду ФОП ОСОБА_1 майна відповідно до умов договору оренди №01.11.04-002 від 01.11.04р., зобов'язання КП НМР „Торговий центр" продовження дії договору оренди №01.11.04-002 від 01.11.04р. на термін, передбачений п.п.12.1. вказаного договору, визнання договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Нетішин №01.11.04-002 від 01.11.2004р. дійсним до 01.02.13р., відмовлено.

Вказане судове рішення набуло чинності в уставленому законом порядку згідно постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 23.01.2013р. по справі №13/5025/891/12, та не скасоване.

Оскільки відповідач відмовився звільняти приміщення, позивач звернувся із позовом, згідно якого просить суд виселити фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, м.Нетішин із нежитлового приміщення площею 321,690 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги таке:

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана (п.1 ст. 785 ЦК України).

Частиною 1 ст.2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідне орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено (ч.2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна").

Згідно ч.4, 5 п.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення та примусове виконання обов'язку в натурі.

Відповідно ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно п.п. л) п.6.2. договору оренди №01.11.04-002 від 01.11.2004р. передбачалось, що орендар зобов'язаний після припинення дії договору передати орендодавцеві орендований об'єкт в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду (з урахуванням нормального фізичного зносу), згідно акта приймання-передачі не пізніше 5 днів (п.5.2.г) з дня втрати договором чинності.

В ч.2 п.12 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000 року № 02-5/237 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про оренду державного та комунального майна" зазначено, що частиною 2 ст.17 Закону встановлено місячний термін, протягом якого орендодавець або орендар можуть заявити про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку. Таку заяву заінтересована сторона може також подати і до закінчення строку дії договору оренди.

Судом приймається до уваги, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 22.11.2012р. у позові фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Нетішин до Комунального підприємства Нетішинської міської ради „Торговий центр", м. Нетішин про визнання установлення господарських правовідносин між ФОП ОСОБА_1 та КП НМР „Торговий центр" з приводу надання в оренду ФОП ОСОБА_1 майна відповідно до умов договору оренди №01.11.04-002 від 01.11.04р., зобов'язання КП НМР „Торговий центр" продовження дії договору оренди №01.11.04-002 від 01.11.04р. на термін, передбачений п.п.12.1. вказаного договору, визнання договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Нетішин №01.11.04-002 від 01.11.2004р. дійсним до 01.02.13р., було відмовлено.

Вказане судове рішення набуло чинності в установленому законом порядку згідно постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 23.01.2013р. по справі №13/5025/891/12, та не скасоване.

Зазначеним судовим рішенням встановлено, що Комунальне підприємство Нетішинської міської ради „Торговий центр" заявою №65 від 02.03.2012року, яка отримана фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 16.03.2012 року, висловило заперечення проти поновлення договору оренди на новий строк та констатує, що договір оренди №01.11.04-002 від 01.11.2004 року є припиненим з 01.03.2012 року. Встановлено також відсутність правових підстав для зобов'язання КП НМР „Торговий центр" продовжити дію даного договору на новий термін.

Згідно ст.35 ГК України передбачені підстави звільнення від доказування, зокрема зазначено, що обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно п.2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказується, що не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Із врахуванням вищевикладеного, в силу ст.ч.2 ст. 35 ГПК України суд вважає доведеним та таким, що не підлягає повторному доказуванню, факт припинення дії договору оренди №01.11.04-002 від 01.11.2004 року починаючи з 01.03.2012 року.

Таким чином, є правомірними доводи позивача, що договір оренди №01.11.04-002 від 01.11.2004 року, закінчив свою дію (припинений з 01.03.2012р.), відтак у відповідача відсутні підстави для користування нежитловим приміщенням площею 321,690 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 (аналогічна позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 28.03.2012р. по справі №16/5025/1384/11, від 24.05.2012 р. по справі №5004/1804/11).

Згідно п.2 ст.26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що договір оренди припиняється в разі, зокрема: закінчення строку, на який його було укладено. У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди (ч.1 ст. 27 вказаного Закону).

Будь-яких інших доказів на спростування вищевикладеного, суду не було подано, доводи позивача не спростовано.

За приписами статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з приписами статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на встановлені судом факти, беручи до уваги те, що строк дії договору оренди нежитлового приміщення №01.11.04-002 від 01.11.2004 року, закінчив свою дію з 01.03.2012р., суд вважає, що позовні вимоги про виселення відповідача із нежитлового приміщення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності із ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати у справі належить покласти на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст.1, 12, 32, 33, 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

В И Р І Ш И В :

Позов Комунального підприємства Нетішинської міської ради „Торговий центр", м. Нетішин до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Нетішин про виселення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Нетішин із нежитлового приміщення площею 321,690 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 задовольнити.

Виселити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) із нежитлового приміщення площею 321,690 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3

Видати наказ.

Стягнути із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства Нетішинської міської ради „Торговий центр", АДРЕСА_3 (код ЄДРПОУ 30769546) 1 147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення оформлено 29.03.2013р.

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 2 прим.:

1 - до справи;

2 - відповідачу (АДРЕСА_2) - прост. кореспонд.