Провадження : 22ц/790/2142/13 Головуючий 1-ї інстанції - Довготько Т.М.
Справа № 2-17271/12 Доповідач - Шевченко Н.Ф.
Категорія : договірне.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :
головуючого - Шевченко Н.Ф.
суддів - Кокоші В.В., Бобровського В.В.
при секретарі - Гелашвілі Т.Г.
розглянула відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 13 лютого 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим та стягнення моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що між ним та ЗАТ «ОТП Банк» було укладено договір поруки, відповідно до умов якого він взяв на себе зобов'язання відповідати перед Банком за виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором, відповідно якого остання отримала кредит в розмірі 80 000 доларів строком до 07.08.2028 року на придбання нерухомого майна.
У листопаді 2010 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір про відступлення права вимоги, за яким ТОВ «ОТП Факторинг Україна», як новий кредитор набув права вимоги за кредитним договором.
З липня 2009 року по теперішній час свої зобов'язання по сплаті кредиту ОСОБА_3 взагалі не виконувала, внаслідок чого у липні 2012 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3 та з нього, як солідарного відповідача. Про факт невиконання на протязі більш ніж трьох років ОСОБА_3 своїх зобов'язань за договором, йому стало відомо лише у вересні 2012 року, протягом 6-ти місяців з дня порушення ОСОБА_3 основного зобов'язання по сплаті кредиту йому не було пред'явлено відповідних вимог (претензії чи повідомлення), тому відповідач намагається незаконно стягнути з нього суму боргу з відсотками за три роки, ганьбить його гідність та спричиняє душевні, моральні страждання, які він оцінює в 1 000 грн.
Представник відповідача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» надіслав до суду письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 позов визнала частково, не заперечувала проти визнання договору поруки припиненим, щодо стягнення моральної шкоди, просила суд зменшити його розмір.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 13 лютого 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог щодо визнання договору поруки припиненим. В частині відмови у стягненні моральної шкоди рішення не оскаржує.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального і матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню.
При цьому колегія суддів виходить із наступного.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що вимоги його безпідставні, оскільки строк пред'явлення вимоги виконання основного зобов'язання за кредитним договором до нього як поручителя по цьому зобов'язанню для ПАТ «ОТП Банк» не сплинув.
Такі висновки колегія суддів вважає правильними.
Відповідно до ч.1 ст.553, ч.1 ст.554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 07.08. 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір, відповідно до якого Банк надав останній споживчий кредит у сумі 80 000 доларів США строком до 07.08. 2028 року на придбання нерухомого майна (а.с.7).
На забезпечення виконання зобов'язання між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладений договір поруки, за яким останній зобов'язався солідарно з ОСОБА_3 відповідати перед Банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язання ОСОБА_3 у тому ж обсязі, на тих же умовах та в ті строки, що і ОСОБА_3 (а.с.14).
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв, ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до вимог ст.525 ЦПК України одностороння відмова від виконання договірного зобов'язання не допускається.
В порушення умов кредитного договору боржник не виконує свої зобов'язання, на підставі чого Банк 07.07.2012 року пред'явив до боржника та поручителя позов про стягнення з них у солідарному порядку суми заборгованості за кредитним договором (а.с.22).
Частиною 4 ст.559 ЦК України визначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
У пункті 24 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012року роз'яснено, що при вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.
Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Спірним договором поруки передбачено, що порукою забезпечуються зобов'язання Боржника, які випливають з Кредитного договору, зокрема, зобов'язання щодо повернення кредиту, відповідно до графіку з кінцевим терміном повернення 07 серпня 2028 року. З умовами Кредитного договору під час укладення Договору поруки ОСОБА_1 був ознайомлений та заперечень щодо його змісту не мав. Строк виконання основного зобов'язання встановлений Кредитним договором, а саме 07 серпня 2028 року не сплинув.
Посилання ОСОБА_1 на те, що днем виконання основного зобов'язання, за яке він поручився перед Банком слід вважати липень 2009 року, тобто дату виникнення заборгованості за Кредитним договором, є помилковим.
За змістом Кредитного договору, який не суперечить закону, при неналежному виконанні позичальником договірних зобов'язань строк пред'явлення кредитором вимоги до поручителя про повернення отриманих у кредит коштів повинен обчислюватися з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Отже таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Посилання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 в засіданні суду апеляційної інстанції на інші підстави припинення поруки, які не були предметом заявлених вимог та дослідження судом першої інстанції правового значення не мають, оскільки у відповідності до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315,317,319 ЦПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 13 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законною сили.
Головуючий
Судді