Справа № 382/64/13 Головуючий у І інстанції Карпович В.Д.

Провадження № 22-ц/780/1684/13 Доповідач у 2 інстанції Мельник Я.С.

Категорія 47 01.04.2013

УХВАЛА

Іменем України

28 березня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - Волохова Л.А.,

суддів: Мельника Я.С., Матвієнко Ю.О.,

за участю секретаря Баліна П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 24 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та особисте утримання, -

ВСТАНОВИЛА:

У січня 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що з 28 серпня 2010 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, який є батьком її малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Зазначала, що відповідач не надає будь-якої матеріальної допомоги на утримання дитини, не приймає участі у його вихованні. Оскільки вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, іншого доходу, крім соціальної допомоги на дитину не має. Тому просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання дитини у розмірі 30% всіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття та на її утримання у розмірі 20% всіх видів його заробітку щомісяця з дня звернення до суду до досягнення дитиною трьохрічного віку.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 24 січня 2013 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини у розмірі 30% всіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття та на її утримання у розмірі 20% всіх видів його заробітку щомісяця з дня звернення до суду до досягнення дитиною трьохрічного віку.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про зменшення розміру відрахувань на утримання дитини та дружини, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Статтею 75 Сімейного кодексу України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 Сімейного Кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч.1 ст.183 Сімейного Кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка де стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони по справі з 28 серпня 2010 року знаходяться у зареєстрованому шлюбі (а.с. 4), від якого мають малолітню доньку - ОСОБА_4, як2 знаходиться на утриманні позивачки (а.с. 5, 6). Оскільки відповідач в добровільному порядку не надає в повній мірі матеріальної допомоги на утримання дитини, а також враховуючи, що позивачка не працює, так як знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини та дружини.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Посилання апелянта на те, що на його утриманні знаходиться мати та менший брат, не можуть бути прийняті до уваги судовою колегією, оскільки належних і допустимих доказів того, що його мати непрацездатна, та не має можливості працевлаштуватися, і тому знаходиться на його утриманні, відповідач суду не надав.

Інших доводів, які б спростовували висновки суду та впливали на законність і обґрунтованість ухваленого судом рішення, апеляційна скарга не містить.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. 309 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Яготинського районного суду Київської області від 24 січня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий:

Судді: