Судове рішення #28908351

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Справа: № 2а-3418/11 Головуючий у 1-й інстанції: Дудніченко В.М. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.


У Х В А Л А

Іменем України


28 березня 2013 року м. Київ

колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Ганечко,

суддів Хрімлі О.Г., Коротких А.Ю.

розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в Звенигородському районі Черкаської області на постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 11.04.2011 року, -


В С Т А Н О В И Л А:


Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії ї відповідно до вимог ст. 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 11.04.2011 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача та зобов'язано здійснити перерахунок позивачу пенсії відповідно до вимог ст. 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою пенсійного віку, віднесеною до 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесених до категорії 4, додаткова пенсія, заподіяна за шкоду здоров'ю, визначається у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.

Нарахування позивачу пенсії відповідно до положень ст. 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всупереч ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року по ст. 39 вказаного Закону та по ст. 51, відповідно до Постанови КМУ № 1 від 03.01.2002 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.

З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року та Постановою КМУ № 1 від 03.01.2002 року, відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 зазначеного Закону.

Таким чином, перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 183-2 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :


Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Звенигородському районі Черкаської області - залишити без задоволення.

Постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 11.04.2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.


Головуючий суддя: О.М. Ганечко


Судді: О.Г. Хрімлі


А.Ю. Коротких




Головуючий суддя Ганечко О.М.


Судді: Коротких А. Ю.


Хрімлі О.Г.






Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація