Справа № 344/2595/13-а
Провадження № 2-а/344/343/13
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2013 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд, Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді: Польської М.В.
при секретарі с/з: Дзюбак Х.Б.
за участю позивача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до ДПС СЗ ДПС ОП при УМВС України про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПС СЗ ДПС ОП при УМВС України про скасування постанови серії АТ1 № 027551 по справі про адміністративне правопорушення від 28.12.2012 року, поновлення строку на оскарження постанови, закриття провадження по адміністративній справі.
Вимоги позову позивач обґрунтовує тим, що постанова старшого інспектора ДПС СЗ ДПС ОП при МВС України старшого лейтенанта міліції Каплічного Олександра Миколайовича від 28.12.2012 року, за якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122, винесена з грубим порушенням прав позивача та чинного законодавства, є необґрунтованою, та підлягає скасуванню.
Позивач вважає дії працівника ВДАІ незаконними, оскільки, вказаного в постанові адміністративного правопорушення не вчиняв, при складанні протоколу відповідачем було порушено вимоги чинного законодавства, які регулюють порядок складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Позивач просив за даних обставин скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АТ1 №027551 від 28.12.2012 року про накладення адміністративного стягнення.
Відповідач в судове засідання не забезпечив явку уповноваженого представника, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причину неявки суду не повідомив.
З урахуванням положень ч.4 ст. 128 КАС України суд ухвалив про розгляд справи у відсутності відповідача.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
Як вбачається з оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення від 28.12.2012 року на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. Позивача визнано винним в тому, що він 28.12.2012 року по вул. Івасюка в м. Івано-Франківську, керуючи авто «Фольцваген», порушив правило проїзду перехресть, не виконав вимогу дорожнього знаку 4.10 «Круговий рух», при цьому виїхав на зустрічну смугу руху (а.с.12).
Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, окрім цього, згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а також ч.4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтвердженні евними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
В судовому засіданні позивач зазначив, що не порушував правил дорожнього руху, жодних із зазначених порушень не скоював, був зупинений інспектором ВДАІ по вул. Пасічна в м. Івано-Франківську, коли повертався додому. За словами позивача, також йому не було вручено копію протоколу про адміністративне правопорушення, який став підставою для винесення оскаржуваної постанови.
Відповідач, на якого нормами чинного законодавства покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, не надав суду доказів, які б спростовували слова позивача. Також відповідачем не було надано суду на запит від 12.03.2013 року протоколу про адміністративне правопорушення, який став підставою для винесення оскаржуваної постанови.
В контексті вищезазначеного суд також звертає увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За вищевказаних обставин, суд дійшов висновку про відсутність належних та достатніх доказів для констатування факту порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України, відповідно, і вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. А тому, суд приходить до висновку про те, що Постанова про адміністративне правопорушення серії АТ1 №027551 від 28.12.2012 року підлягає скасуванню.
Стосовно вимоги ОСОБА_3 про закриття провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі ст. 247 ч.1 КУпАП, Суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Таким чином, відповідно до положень КУпАП винесена відповідачем оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена як в адміністративному, так і в судовому порядку.
При цьому правом вибору способу захисту своїх прав та способу оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення наділено особу, щодо якої винесено дану постанову.
Відповідно до статті 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, повноваження щодо закриття справи про адміністративне правопорушення входить до безпосередньої компетенції органу (посадової особи) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення.
В той же час, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення в порядку адміністративного судочинства.
Повноваження адміністративного суду щодо розгляду справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності визначено Кодексом адміністративного судочинства України та, зокрема, статтею 162 даного Кодексу.
При цьому, до компетенції адміністративного суду не входить повноваження щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, а тому в задоволенні вимоги про закриття справи про адміністративне правопорушення слід відмовити.
На підставі ст.ст.122, 283, 287-289 КУпАП та керуючись ст.ст.17, 18, 71, 159, 160, 162, 163, ч.2 ст.171-2 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов задовольнити частково.
Поновити строк ОСОБА_3 для оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Скасувати постанову серії АТ1 №027551 від 28.12.2012 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності та накладення штрафу в розмірі 425 грн.
В задоволенні решти заявлених вимог - відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Польська М.В.