УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 2-3393/2011 Головуючий суду першої інстанції:Савранська Т.І.

№ провадження: 22-ц/0190/3553/2012Доповідач суду апеляційної інстанції:Філатова Є. В.

"26" березня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Філатової Є.В.

Суддів:Іващенко В.В. Харченко І.О.

При секретарі:Гранковській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за заявою ОСОБА_6 про роз'яснення рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 5.06.2012р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про вселення, зобов'язання надати ключі, звільнити житлову кімнату та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2011 року ОСОБА_6 звернулась з позовом до ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні квартирою. Просила вселити її з недієздатною дитиною в АДРЕСА_1, зобов'язати відповідача надати їй ключі від вхідних дверей, звільнити житлову кімнату площею 11,9 кв.м. з балконом та стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду 5000 грн.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 грудня 2011 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.

Проте рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 05 червня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано. Позов ОСОБА_6 задоволено частково; усунено перешкоди ОСОБА_6 у користуванні квартирою шляхом вселення її з недієздатним сином ОСОБА_8 1989 р. народження в квартиру АДРЕСА_1, зобов'язано ОСОБА_7 надати їй ключі від вхідних дверей в під'їзд та у спірну квартиру; стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду 3000 грн.; в решті вимог ОСОБА_6 відмовлено; стягнуто з ОСОБА_7 судовий збір на користь держави 107 грн.

В лютому 2013 року ОСОБА_6 звернулась із заявою про роз'яснення рішення Апеляційного суду АР Крим від 05 червня 2012 року, посилаючись на те, що постановою державного виконавця від 29.08.2012 року їй було відмовлено у відкритті виконавчого провадження, оскільки резолютивна частина рішення апеляційного суду, на підставі якої виданий виконавчий лист, по своєї суті не несе обов'язкового характеру відносно боржника, та не зазначено кому саме необхідно передати ключі від спірної квартири.

За таких обставин заявниця просила роз'яснити рішення Апеляційного суду АР Крим від 05 червня 2012 року, шляхом викладення резолютивної частини в такій редакції: зобов'язати ОСОБА_7 усунути перешкоди ОСОБА_6 шляхом її вселення з недієздатним сином ОСОБА_8 1989 р. народження в квартиру АДРЕСА_1; зобов'язати ОСОБА_7 передати ОСОБА_6 ключі від вхідних дверей у під'їзд та у спірну квартиру. У разі невиконання рішення суду боржником у встановленні строки добровільно, виконати рішення у примусовому порядку силами позивачки самостійно.

Розглянувши заяву, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_6 підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 221 ЦПК України якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які беруть участь у справі або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст. Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлено до примусового виконання.

У пункті 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення» №14 від 18 грудня 2009 року зазначено, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Пункт 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення» №14 від 18 грудня 2009 року зазначено, що резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215-217 ЦПК України. У ній, зокрема, має бути зазначено: конкретні дії, які відповідач повинен вчинити на чию користь, або інший передбачений законом спосіб захисту порушеного права.

Зі змісту рішення Апеляційного суду АРК від 05 червня 2012 року вбачається, що судом апеляційної інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вирішено питання про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом вселення заявниці, разом з її недієздатним сином до спірної квартири АДРЕСА_1 та зобов'язано відповідача надати позивачці ключі від вхідних дверей в під'їзд та у спірну квартиру.

Враховуючи, що державний виконавець не розуміє до кого застосований займенник «їй», в наслідок чого дотепер не відкрито виконавче провадження за заявою стягувача, колегія вважає можливим додатково розтлумачити зміст судового рішення Апеляційного суду АР Крим від 05 червня 2012 року та зазначити, що перешкоди ОСОБА_6 з недієздатним сином ОСОБА_8 1989 р. народження у користуванні спірною квартирою усунені шляхом їх вселення в квартиру АДРЕСА_1; ОСОБА_7 зобов'язано передати ОСОБА_6 ключі від вхідних дверей у під'їзд та у цю квартиру.

Решта вимог заявника, не ґрунтується на законі та виходить за межі встановлені ст.221 ЦПК України, не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене і керуючись ст. 221 Цивільного процесуального Кодексу України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Заяву ОСОБА_6 про роз'яснення рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 05 червня 2012 року задовольнити частково.

Роз'яснити, що в абзаці четвертому резолютивної частині рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 05 червня 2012 року, в якої усунені перешкоди ОСОБА_6 у користуванні квартирою шляхом її вселення з недієздатним сином ОСОБА_8 1989р. народження у квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язано ОСОБА_7 надати їй ключі від вхідних дверей у під'їзд та у спірну квартиру, суд мав на увазі під займенником «їй» ОСОБА_6, а під спірною квартирою - квартиру АДРЕСА_1. В решті вимог відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: