Справа №761/280/13-ц
Провадження № 2п/761/54/2013
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 березня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Маліновської В.М.,
при секретарі Лазоришинець К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 22 жовтня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення порядку користування квартирою, -
В С Т А Н О В И В:
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 22 жовтня 2012 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення порядку користування квартирою -задоволено, встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 згідно з яким: - виділено ОСОБА_2 у користування кімнату №2 площею 25,0м2; - виділено ОСОБА_1 у користування кімнату №1 площею 17,6 м2. та кімнату №3 площею 20,3 м2; - залишено місця загального користування, а саме:кухню площею 6,7 м2, ванну кімнату площею 2,2 м2, вбиральню площею 1,0 м2, коридор площею 4,8 м2, коридор площею 9,0м2., кладову площею 1.8м2, балкон площею 1,9м2., в спільному користуванні, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у сумі 107,30грн.
Як вбачається з тексту заочного рішення при вирішенні справи суд виходив з того, що позивач (4/9 частини) та відповідач (5/9 частини) є співвласниками квартири АДРЕСА_1 та мають право користуватися майном, що є їхньою спільною власністю.
В своїй заяві про перегляд заочного рішення відповідач зазначила, що про наявність судового рішення від 22.10.2012р. вона дізналася лише 14.12.2012р., отримавши його на пошті під розпис. У судовому засіданні 22.10.2012р. відповідачка участі не приймала, про дату та час його проведення належним чином повідомлена не була. Щодо доказів, які на її думку, мають істотне значення для правильного вирішення справи, то з цього приводу відповідачка вказала, що суд не з'ясував питання про можливість заселення спірної квартири двома сім'ями, а тому питання про те, чи можлива експлуатація квартири АДРЕСА_1 за умови заселення її більш ніж однією сімє'ю не вирішував. Судом також не враховано, що спірна квартира є реконструйована.
З огляду на викладене, відповідачка просила вказане вище заочне рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 22.10.2012р.
У судове засідання на 27.03.2013р. відповідачка - ОСОБА_1 не зявилась, свого представника до участі у справі не направила, хоча про день та час його проведення повідомлялась як поштою (конверт повернувся за закінченням терміну зберігання (а.с.81), так і через представника ОСОБА_3, який повідомлений про засідання під розписку 04.03.2013р. (а.с.79,80).
Представник ОСОБА_2 (позивачка) - ОСОБА_4 проти задоволення заяви відповідачки про перегляд заочного рішення заперечувала. Наголосила на тому, що відповідачка умисно ухиляється від отримання у відділенні поштового зв'язку кореспонденції суду (судових повісток), проте згодом отримує судові рішення та вживає заходів щодо їх оскарження. Представник також вказала, що відповідачка всіляко перешкоджає її довірительці у реалізації права власності на квартиру, у зв'язку з чим остання неодноразово зверталась до суду з відповідними позовами. Крім того, у заяві про перегляд відповідачка не вказала жодного доказу, який би мав істотне значення для правильного вирішення справи.
Вислухавши представника позивача, вивчивши заяву про перегляд заочного рішення та матеріали цивільної справи суд приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Отже, для скасування заочного рішення мають бути наявними обидві вищевказані підстави.
За відсутності цих підстав суд виходячи з положень п.1 ч. 3 ст. 231 ЦПК України може своєю ухвалою залишити заяву про перегляд заочного рішення без задоволення.
Як вбачається з заяви про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 22 жовтня 2012 року відповідачка вказала свою адресу (а.с.64): АДРЕСА_2, і саме на цю адресу судом при розгляді цивільної справи здійснювалось повідомлення відповідача про дати судового засідання.
Така ж адреса місця реєстрації відповідача була повідомлена суду на відповідний запит і адресним бюро ГУ МВС України (а.с.22).
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідачка кореспонденцію суду, яка направлялась на вказану вище адресу, взагалі не отримувала (а.с. 28, 33, 57).
Так, про дату проведення судового засідання на 22 жовтня 2012р. відповідачка також повідомлялась рекомендованим листом суду, проте конверт повернувся до суду з відміткою Укрпошти про причини повернення «за закінченням терміну зберігання» (а.с.57).
Жодних доказів про поважні причини неотримання кореспонденції суду за адресою проживання, вказаною самою відповідачкою, вона до суду не надала.
Відповідно до ч.5 ст. 74 Цивільного процесуального кодексу України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.
У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Щодо іншої підстави, необхідної для скасування заочного рішення суду, а саме доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, про які має вказати відповідач в заяві встановлено таке.
Згідно зі ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Разом з тим, у заяві про перегляд заочного рішення суду ОСОБА_1 висловлює лише власну оцінку встановленим судом обставинам. До заяви про перегляд заочного рішення нею взагалі не додано жодного документу на підтвердження хоча б існування доказів, які б мали істотне значення для встановлення обставин у справі.
Крім того, як вбачається зі справи позивачка неодноразово зверталась до суду з позовами про захист свого права як співвласника квартири (дані Київського БТІ), зокрема рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 22 травня 2012р. у справі № 2-8552-11, провадження 2-2610/1373/2012р., яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду м.Києва від 18.09.2012р., ОСОБА_1 було зобов'язано не чинити перешкоди ОСОБА_5 у доступі до квартири АДРЕСА_1 та зобов'язано надати можливість для виготовлення дублікатів ключів від квартири та інформацію щодо користування сигналізацією (а.с. 18, 49-56). Більш того, з матеріалів справи вбачається, що в іншій справі щодо спірної квартири проводилась судова будівельно-технічна експертиза (висновок від 07.11.2011р. (а.с.44-48).
Враховуючи все вищенаведене суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про перегляд заочного рішення.
Керуючись ст. ст. 57,74, 231, 232, 294 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 22 жовтня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення порядку користування квартирою - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає, однак відповідач вправі оскаржити заочне рішення суду в апеляційному порядку до Апеляційного суду м.Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя: