КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"01" квітня 2013 р. Справа №05/1651

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Авдеєва П.В.

Куксова В.В.

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства Фірми «Кодак», м. Умань, на рішення господарського суду Черкаської області від 12.10.2010 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 15.10.2010 року) по справі № 05/1651 (суддя - Швидкий В.А.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укравест», м. Київ

до приватного підприємства Фірми «Кодак», м. Умань

про визнання договору дійсним та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравест» звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до приватного підприємства «Фірма «Кодак» про визнання дійсним договору купівлі-продажу № 17/09-07 від 17.09.2007 року та визнання права власності на об'єкти нерухомості, які є предметом вищевказаного договору.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 12.10.2010 року позов задоволено повністю; визнано дійсним договір купівлі-продажу № 17/09-07 від 17.09.2007 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Укравест» та приватним підприємством «Фірма «Кодак»; визнано за товариством з обмеженою відповідальністю «Укравест» право власності на будинковолодіння № 12 літера "А" по вул. Таращанській у м. Умань Черкаської області, що розташоване на земельній ділянці площею 0,1011 га та складається з приміщень загальною площею 249,7 кв.м., вартістю 130 000,00 грн., а саме: цокольний поверх - приміщення загальною площею 61,3 кв.м. (торговий зал, склад, кухня, умивальник, коридор, торговий зал); 1-й поверх - приміщення загальною площею 188,4 кв.м. (тамбур, торговий зал, склад, склад, кабінет); нежитлову будівлю по вул. Р. Чорного, 7 літера "А" у м. Умань Черкаської області, загальною площею 161,1 кв.м., вартістю 70 000,00 грн., а саме: підвал загальною площею 77,5 кв.м; приміщення на 1-му поверсі загальною площею 83,6 кв.м.

В апеляційному та касаційному порядку рішення не оскаржувалось, а тому 26.10.2010 року набрало законної сили.

Однак, майже через півтора роки постановою господарського суду Черкаської області від 12.02.2013 року у справі № 04/5026/1932/2012 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру щодо ПП Фірма «Кодак». Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Іванюка Олександра Миколайовича.

У зв'язку з чим, ліквідатором було подано апеляційну скаргу, до першої інстанції вона надійшла 06.03.2013 року, в якій заявник просить поновити ліквідатору ПП Фірми «Кодак» арбітражному керуючому Іванюку Олександру Миколайовичу строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Черкаської області від 12.10.2010 року; рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Перевіривши матеріали справи, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до ст. 93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Згідно ст. 53 ГПК України суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Виходячи із змісту вказаної статті, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, отже у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску процесуального строку оцінити доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстав, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Клопотання про визнання причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали, що міститься в апеляційній скарзі, в даному випадку не містить належного обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.

Як вбачається з матеріалів справи, строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Черкаської області від 12.10.2010 у даній справі закінчився 26.10.2010 року, тоді як дана апеляційна скарга була подана до суду першої інстанції лише 06.03.2013 року, тобто з пропуском строку встановленого законом строку.

Як зазначає апелянт у даній апеляційній скарзі, що про оскаржуване рішення скаржник дізнався лише 26.02.2013 року після ознайомлення зі справою № 05/1651.

Разом з тим, одним із доводів клопотання про відновлення пропущеного строку, скаржник зазначає, що ч. 2 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис в його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 25 Закону, ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління банкрута); вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; з підстав, передбачених ч. 10 ст. 17 Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Так дійсно ліквідатор може подати заяву про визнання недійсними угод боржника, які визнано судом укладеними однак заначені рішення ще не набрали законної сили та не виконані, а як вбачається спірне рішення суду набрало законної сили ще в 2010 році.

Отже, як зазначає скаржник, з урахуванням специфіки згідно законодавства про банкрутство, ліквідатор боржника наділений ширшим колом повноважень на предмет розшуку активів боржника, ніж органи управління майном боржника, повноваження яких припиняються з введенням ліквідаційної процедури. Відтак ліквідатора сторони у справі не можна ототожнювати з представником сторони, яка приймала участь у справі в позовному провадженні.

Однак, з зазначеним не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Як було зазначено вище, спірне рішення було оголошено 12.10.2010 року, підписано 15.10.2010 року та 26.10.2010 року набрало законної сили.

До моменту визнання відповідача (боржника) банкрутом та в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалось, тобто визнавалось відповідачем в повному обсязі та виконувалось сторонами.

Крім того, як зазначає сам скаржник (ліквідатор) постановою господарського суду Черкаської області від 12.02.2013 року у справі № 04/5026/1932/2012 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру щодо ПП Фірма «Кодак», тобто він знав про всі справи які були розглянуті за участю ПП Фірми «Кодак» після 12.02.2013 року, в той час як клопотання про ознайомлення було підписано 22.02.2013 року (а.с. 52), подано 25.02.2013 року та ознайомився за стравою 26.02.2013 року, а подано апеляційну скаргу лише 06.03.2013 року.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність доказів поважності причин пропуску строків на апеляційне оскарження рішення господарського суду Черкаської області від 12.10.2010 у даній справі та правових підстав для задоволення клопотання ліквідатора приватного підприємства Фірми «Кодак» про визнання причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження спірного рішення поважними, тому судова колегія відхиляє вказане клопотання ліквідатора.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Згідно ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

З урахуванням вище зазначеного, сплачена скаржником сума судового збору згідно з квитанцією № ПН1909 від 06.03.2013 року, яку додано до матеріалів апеляційної скарги у сумі 2 573,00 грн., підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 53, 91, 93, 95 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд:

УХВАЛИВ:

1. Відмовити приватному підприємству Фірма «Кодак» в задоволенні клопотання про визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Черкаської області від 12.10.2010 року у справі № 05/1651.

2. Апеляційну скаргу приватного підприємства Фірми «Кодак» на рішення господарського суду Черкаської області від 12.10.2010 року у справі № 05/1651 не приймати до розгляду та повернути скаржнику з доданими до неї документами.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства Фірми «Кодак» (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Р. Чорного, 7) 2 573,00 грн. судового збору, сплаченого відповідно до квитанції від 06.03.2013 року № ПН1909.

4. Матеріали справи № 05/1651 повернути до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя Яковлєв М.Л.

Судді Авдеєв П.В.

Куксов В.В.