Справа № 210/973/13-ц
Провадження №2/210/889/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"12" березня 2013 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Чайкіної О.В.,
при секретарі Ромашевському В.Є.,
за участі сторін: позивача: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 210/973/13-ц, провадження №2/210/889/13 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої злочином, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу по справі № 408/6430/12 від 19.12.2012 року Відповідача визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого ст. 128 КК України. У зв'язку з ушкодженням здоров'я, Позивач понесла витрати на лікування та проведення експертизи тяжкості тілесних ушкоджень. Звернувшись до Відповідача із вимогою про відшкодування понесених матеріальних збитків та моральної шкоди, Відповідач та її родичі не тільки відмовилися виплатити ці кошти, але й погрожували фізичним впливом, що є вираженням байдужості та безвідповідальне ставлення до наслідків свого діяння. Оскільки шкода не була відшкодована у добровільному порядку, Позивач звернулось до суду з відповідним позовом і просить суд стягнути з Відповідача 125 грн. матеріальної шкоди, а також 15000,00 грн. моральної шкоди заподіяної злочином.
У судовому засіданні Позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити. В обґрунтування позовних вимог пояснила суду, що 16 червня 2012 року вона прийшла до нічного клубу «Флорида» святкувати день народження своєї знайомої ОСОБА_5. На дні народженні також була присутня Відповідач та її колишній хлопець ОСОБА_6. Позивач і колишній хлопець Відповідача спілкувались між собою, сиділи усі разом за одним столиком, вживали спиртні напої. Відповідач приревнувала свого колишнього хлопця до Позивача і коли остання йшла у напрямку до виходу, Відповідач пішла їй назустріч, вхопила за одяг і штовхнула, в результаті чого Позивач впала на підлогу і сильно вдарилась. Охоронець і їх подруга ОСОБА_5 відтягли від неї Відповідача, допомогли встати. Швидку допомогу вона не викликала, хоча і відчувала сильний біль в руці, а вирішила повернутись додому, оскільки вже було пізно. Однак, рука не переставала боліти, і, 17 червня 2012року зранку вона направилась до травмпункту, де їй зробила рентген і поставили діагноз про те, що в неї закритий перелом лад'євидної кістки лівої кісті, наклали гіпс. Вона зателефонувала Відповідачу, попросила компенсувати витрати на рентген і на гіпс, однак остання відмовилась. У подальшому Позивач зверталась до Відповідача з вимогою відшкодувати шкоду в розмірі 5000,00грн., однак отримала відмову, а батько Відповідача ще й погрожував їй та, як їй здалось, слідкував за нею разом з донькою. Також Позивач зазначала, що у зв'язку з отриманням тілесного ушкодження у вигляді закритого перелому, вона тривалий час ходила з гіпсом, внаслідок чого не мала змоги працевлаштуватись, нормально проводити літній відпочинок, спілкуватись з друзями, вести звичайний спосіб життя. Крім того, боялась сама виходити на вулицю на прогулянки, оскільки боялась погроз з боку Відповідача та її батька. Усе це завдавало їй значних моральних страждань.
Відповідач до залу суду з'явилася, позов не визнала, пояснила, що у нічному клубі «Флорида» вона навмисно не штовхала Позивача. Зазначала, що спіткнулась і намагалась встояти на ногах, однак ненароком штовхнула Позивача, внаслідок чого остання впала на підлогу. Пояснила, що за Позивачем не слідкувала, а лише декілька раз під час прогулянок зі своїм батьком, зустрічала її на вулиці. Вказувала, що ніхто Позивачу не погрожував. Також зазначила, що Позивачу вона пропонувала гроші у розмірі 2000,00грн., однак їй такої суми було мало. Вважає, що Позивач не надав ніяких доказів понесених страждань на таку суму. Зазначала, що вона ні в чому не винувата, а те що Позивач впала є випадковістю. Крім того, вона ніде не працює, навчається за контрактом, і шкоду відшкодовувати не збирається, а Позивач значно перевищує свої моральні страждання.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши у сукупності докази по справі, суд приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Пунктом третім частини другої цієї ж статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків визначено завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, відшкодування збитків та відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п.п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Статті 1166 та 1167 ЦК України визначають загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду. Так, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування майнової та моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіюванні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві матеріальних збитків моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.06.2012 року о 23 годині 55 хвилин, у приміщенні нічного клубу «Флорида», що розташований в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, Відповідач, не маючи умислу на умисне спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень, але передбачаючи можливість спричинення тілесних ушкоджень, умисно штовхнула руками Позивача, від чого остання не втримавшись на ногах впала на підлогу, внаслідок чого отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому основи 2-ї лад'євидної кістки лівої кисті руки, садно лівої верхньої кінцівки та садно лівої сідниці, які згідно з висновку судово-медичної експертизи № 1427 (1220) від 17.06.2012р., відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалого розладу здоров'я понад 21 день (строк заживання кісткової тканини більше 21 дня) /а.с. 3/.
Вказані обставини досліджувались під час розгляду кримінальної справи № 408/6430/12, № пр. 1/408/647/12, та об'єктивно підтверджені актом судово-медичного обстеження від 17.06.2012 року, а також вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.12.2012р. у справі № 408/6430/12, № пр. 1/408/647/12, яким ОСОБА_2 (Відповідача) визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України та призначено покарання у вигляді 200годин громадських робіт /а.с. 3-6/.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що Позивач є її донькою. Донька довгий час носила гіпс на руці, через стресовий стан та пригніченість втратила зв'язки зі своїми друзями та знайомими, вона постійно потребувала допомоги у здійсненні найпростіших домашніх завдань, що кожного разу пригнічувало її самопочуття. У зв'язку із погрозами з боку родичів Відповідача, донька боялася виходити на вулицю, у зв'язку з чим була змушена змінити своє місце проживання.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що Відповідач є його донькою, сторони у справі на протязі багатьох років дружили і відносини до подій, що мали місце 16.06.2012 року між ними були нормальними.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення вирішення справи.
Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частина 1 статті 60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Виходячи з вимог статті 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ч. 3 ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У відповідності до ст.ст. 22, 1166 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із ст.ст. 23, 1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При вирішенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода, завдана фізичні особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Як встановлено судом, вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.12.2012р. у справі № 408/6430/12, № пр. 1/408/647/12 відносно Відповідача не оскаржено, він набрав законної сили (а.с. 3-6).
Досліджуючи та оцінюючи у сукупності докази, що містяться в матеріалах справи суд приходить до висновку, що між шкодою, заподіяною Позивачу та діями Відповідача, які виявились у її неправомірних діях, існує безпосередній причинний зв'язок, а вина Відповідача у її заподіянні визнана вироком суду, який набрав законної сили у встановленому законодавством порядку.
Що стосується розміру заподіяної матеріальної шкоди, суд виходить із тих доказів, які надані Позивачем на обґрунтування своїх вимог за позовом. При цьому, Позивачем документально підтверджено лише витрати в розмірі 75грн. 75 коп. /а.с. 8/. Інших доказів на підтвердження витрат, про які йдеться у позові, Позивачем не надано.
У зв'язку із чим суд вважає вимоги Позивача про стягнення матеріальної шкоди з відповідача у розмірі 75,75 грн. обґрунтованими.
Обговорюючи питання про розмір заподіяної Позивачеві моральної шкоди, суд зазначає, що факт завдання моральної шкоди не викликає сумнівів, але суд критично ставиться до заявленої суми її відшкодування. При цьому, Позивач не надала суду доказів фактів звернень до інших осіб за матеріальною допомогою, наявності пропозицій на працевлаштування, погроз, вимушеної зміни місця проживання тощо.
Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнала Позивач, характеру немайнових втрат, а саме їх тривалості та можливості відновлення, тощо. Судом враховано стан здоров'я Позивача як потерпілої від злочину, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Таким чином, враховуючи наведене вище, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди задовольнити частково і стягнути з Відповідача на її користь як відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 3000,00грн., що буде відповідати фактичним обставинам справи, вимогам розумності, виваженості, справедливості, характеру та обсягу страждань Позивача, тяжкості вимушених змін у її життєвих стосунках, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Оскільки Позивача звільнено від сплати судового збору, з відповідача згідно до ст. 88 ЦПК України належить стягнути на користь держави суму судового збору, що складає 229,40 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 61, 81, 209, 212-216, 218 ЦПК України суд,-
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої злочином, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану злочином, у розмірі 75,75 грн.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану злочином, у розмірі 3000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) на користь держави судовий збір в розмірі 229,40грн.
В решті позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з часу його проголошення через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 15.03.2013 року.
Суддя: О. В. Чайкіна