Справа № 0124/9760/2012

2/121/153/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2013 року Ялтинський міський суд АР Крим в складі :

судді Короткової Л.М.

при секретарі Шпетній Г.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Ялта цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особою, яка втратила право на користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися з дійсним позовом до суду, в якому просять визнати відповідачку особою, яка втратила право користуватися житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1. Свої вимоги мотивують тим, що відповідачка протиправно оформила право власності на вказану квартиру в 2008 році та стала її власником, зареєструвавши своє право власності на це житлове приміщення. В подальшому за скоєння цього та іншого злочину відповідачка була засуджена судом до позбавлення волі за вироком суду, визнано недійсним її право власності на вказану квартиру, але вона залишилася бути зареєстрованою в спірній квартирі, яка на даний час належить на праві власності позивачкам як спадкоємцям колишнього власника цієї квартири. Отже, відповідачка втратила будь-яке право на житлову площу в спірній квартирі, бо не є ані власником цієї квартири, ані членом сім?ї позивачів. В судове засідання позивачки та їх представники не з?явилися, просять справу розглянути в їх відсутність, позов підтримують.

Відповідачка, яка відбуває покарання в місцях позбавлення волі була сповіщена про слухання справи та правом надати свої заперечення по справі не скористалася, тому суд вважає за можливе розглянути справу в її відсутність, ухваливши по справі заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню по наступним підставам.

Судом встановлено, що позивачки є співвласниками квартири АДРЕСА_1 Бакунінський проїзд(Лікарняний проїзд) будинок № 6 на підставі рішення Ялтинського міського суду від 28.02.2012 року.(ар.с.11).

Рішенням Ялтинського міського суду від 28.02.2012 року було встановлено, що в спірній квартирі проживала до 1994 року ОСОБА_4, яка і була членом ЖБК № 49 та повністю внесла пайовий внесок за цю квартиру і набула на неї право власності, не оформивши правовстановлюючих документів. Після її смерті в 1994 році її спадкоємцем став ОСОБА_5(її син), який також не оформив правовстановлюючі документи на спірну квартиру. В 2008 році ОСОБА_5 помер та його спадкоємцями були визнані позивачки, за якими і визнано право власності на спірну квартиру(ар.с.5). Відповідно до вимог ст. 61 ч.3 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Отже правомірність права власності на квартиру позивачок встановлена судовим рішення, тому не потребує додаткового доказування.

В 2003 році в спірній квартирі була зареєстрована відповідачка - ОСОБА_3 як дружина ОСОБА_5 на правах члена сім?ї ( ар.с.11).

В подальшому відповідачка незаконно оформила на себе свідоцтво про право власності на спірну квартиру, яке рішенням Ялтинського міського суду від 21.07.2009року було визнано недійсним та її право власності на цю квартиру було виключено з державного реєстру прав власності на нерухоме майно (ар.с.9).

Відповідно до вимог ст. 405 ч.1 ЦК України члени сім?ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Ст. 156 ЖК України передбачено, що члени сім?ї власника жилого будинку(квартири), які проживають разом з ним в будинку(квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку(квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Але, як встановлено в судовому засіданні відповідачка була зареєстрована в спірній квартирі як член сім?ї ОСОБА_5, який був основним квартиронаймачем цієї квартири в 2003 році, але не був її власником. Після його смерті відповідачка ніяких договорів найму чи піднайму вказаної квартири не укладала, ніяких родинних відносин з позивачками немає, не є їх членом сім?ї, отже дія ст.156 ЖК України та ст. 405 ч.1 ЦК України відносно неї не розповсюджується і з моменту набуття позивачками права власності на спірну квартиру 26.06.2012р. відповідачка втратила право користуватися спірною квартирою як житлом, а тому повинна бути визнана такою особою в судовому порядку.

Понесені позивачкою ОСОБА_1 судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідачки, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.405 ч.1 ЦК України, ст. 156 ЖК України, ст.ст. 214-215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особою, яка втратила право на користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 особою, яка втратила право користуватися житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_2 (Лікарняний проїзд) в м. Ялта АР Крим.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 107 грн. 30 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду АР Крим через Ялтинський міський суд в порядку та строки, передбачені ст. 294 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача в порядку та строки, передбачені ст. 228 ЦПК України та в разі залишення його заяви про перегляд заочного рішення без задоволення оскаржене ним на загальних підставах до апеляційного суду АР Крим.

Суддя: