РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 124/120/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Федоренко Е.Р.

№ провадження: 22-ц/190/2019/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Павловська І. Г.

"27" березня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Павловської І.Г.

Суддів:Летягіної О.В. Макарчук Л.В.,

При секретарі:Таранець О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6, що діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини ОСОБА_7, до Першої державної нотаріальної контори м. Сімферополя про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 05 лютого 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

02.01.13 ОСОБА_6, в своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини ОСОБА_7, звернулась до суду із зазначеним позовом та просила визнати за нею та її донькою право власності на 1/6 частину нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за кожною, посилаючись на те, що через відсутність правовстановлюючого документу на спірну квартиру нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 05 лютого 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не повно з'ясовані всі обставини, що мають значення для вирішення справи.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх передчасності та безпідставності.

З такими рішенням суду першої інстанції не може погодитися колегія суддів, оскільки вважає, що в частині підстав і мотивів відмови у позові місцевий суд ухвалив рішення з порушеннями норм матеріального і процесуального права, що є обов'язковою підставою для зміни рішення у цій частині.

При апеляційному перегляді встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки - ОСОБА_6, якому на праві власності належала 1/3 частина квартири АДРЕСА_1.

Батьками малолітньої ОСОБА_7 є позивачка - ОСОБА_6 та її померлий чоловік - ОСОБА_6 ОСОБА_8 - є матір'ю спадкодавця ОСОБА_6

Виходячи з цього, в розумінні статті 1261 Цивільного кодексу (далі ЦК) України, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 - є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_6

Відповідно до статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Приписами статті 3 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус лише посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Таким чином, у даному випадку Перша державна нотаріальна контора м. Сімферополя не є належним відповідачем в спірних правовідносинах, оскільки не претендує на спірне нерухоме майно, що входить до складу спадщини, та може бути залучена до участі у справі в якості третьої особи.

Проте, суд на ці обставини уваги не звернув і не вияснивши коло осіб, які претендують на дану квартиру, відмовив у задоволенні позову виходячи з його передчасності і безпідставності.

Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями частин 1 та 2 статті 11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_6, остання звернулася до суду із позовом до Першої державної нотаріальної контори м. Сімферополя, як до особи, яка відмовилась вчинити певні нотаріальні дії, порушивши таким чином її права на спадкування.

За змістом статті 33 ЦПК України належними є сторони, які є суб'єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред'явленим позовом.

Згідно положень частини 1 статті 33 ЦПК України, в редакції чинній на час вирішення даного спору, суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов'язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто, ініціатива щодо заміни неналежного відповідача має виходити від позивача, який повинен подати клопотання. Матеріали справи не містять доказів того, що позивачкою заявлялись клопотання про заміну неналежного відповідача на належного.

У відповідності до принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи, як це було раніше передбачено у другому реченні частини 1 статті 33 ЦПК України. Якщо суд вважає, що відповідач визначений неправильно, суд може інформувати позивача про можливість заміни, але якщо позивач відповідного клопотання не подає, суд повинен розглядати справу далі і відмовляти у позові.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з інших мотивів і правових підстав, оскільки Перша державна нотаріальна контора м. Сімферополя не є належним відповідачем в спірних правовідносинах,

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 303, 304, 309, 313-315, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

ВИРІШИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_6, що діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої дитини ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 05 лютого 2013 року змінити в частині мотивів і підстав відмови у задоволенні позову.

В іншій частині це ж рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді

Летягіна О.В. Павловська І.Г. Макарчук Л.В.