ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

29 березня 2013 р. Справа № 802/705/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Віятик Наталії Володимирівни,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про: стягнення заборгованості в розмірі 455,89 грн, -

ВСТАНОВИВ :

21.02.2013 року управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій та пені в розмірі 455,89 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ФОП ОСОБА_1, як платник єдиного соціального внеску не сплачені штрафні санкції та пеня в сумі 455,89 грн., які нараховані за період з 20.01.2012 року по 29.03.2012 року.

Ухвалою від 25.02.2013 року відкрито провадження у адміністративній справі.

В судове засідання позивач не з'явився, проте про час, дату та місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач письмових заперечень на позовну заяву суду не надав, в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи, а саме на адресу суду повернулися конверти.

За приписами частини 11 статті 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

А тому, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований 19.06.2007 року, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_2 та є платником єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в управлінні Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок їх нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює їх збір та ведення обліку регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" 2464-УІ, 08.07.2010 року (далі - Закон) єдиний внесок - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з п.п.1 п. 2 ст. 6 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини 8 статті 9 вказаного Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 20.01.2012 року по 29.03.2012 року відповідач порушив терміни сплати єдиного внеску до Пенсійного фонду, що підтверджується карткою особового рахунку платника та розрахунком фінансової санкції та пені. За зазначений період застосована фінансова санкція та нарахована пеня, про що винесено відповідне рішення від 11.04.2012 року за №273 про застосування штрафу в розмірі - 269,76 грн. та пені в розмірі 186,13 грн., яке отримано відповідачем, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

Доказів скасування в адміністративному та судовому порядку вказаного рішення суду не надано.

Управління Пенсійного фонду України в Липовецькому районі Вінницької області на виконання вимог ст. 25 Закону надіслало боржнику вимогу про сплату боргу від 06.06.2012 р. № Ф 142 у на суму боргу.

Дану вимогу про сплату боргу з повідомленням про вручення поштового відправлення управління надіслало відповідачу на адресу, що зазначена у його свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, та була отримана відповідачем 13.03.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 24).

Протягом десяти робочих днів відповідач вищезазначену вимогу не сплатив та не узгодив.

Таким чином, порушуючи вищезазначені норми Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідач допустив заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області в розмірі 455,89 грн.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дослідивши матеріали справи та враховуючи вищезазначені положення Законодавства України, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Вінницький окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (22500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управлінням Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області (22500, Вінницька область, м. Липовець, вул. Шевченка, 9, код ЄДРПОУ 20115403) заборгованість в розмірі 455 (чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 89 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна