Справа №2-1170/10 Головуючий у суді у 1 інстанції - Янова Л.М.

Номер провадження 22-а/788/5093/13 Суддя-доповідач - Собина

Категорія - 100

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2013 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ адміністративного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Собина О. І.,

суддів - Ведмедь Н. І., Таран С. А.,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області

на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 06 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області (далі-Управління)

про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 06 вересня 2010 року вимоги задоволено частково. Визнано бездіяльність Управління протиправною; зобов'язано Управління здійснити перерахунок пенсії позивача з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком та провести відповідні виплати за періоди з 01 січня по 31 грудня 2009 року та з 01 січня по 06 вересня 2010 року з урахуванням виплачених сум.

Стягнуто з Управління на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 37 грн.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на необґрунтованість та незаконність ухваленого рішення, порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Доводить, що задовольнивши вимоги позивача про виплату підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV, суд не прийняв до уваги положення ст.7 зазначеного Закону про те, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - частковій зміні.

Судом першої інстанції вірно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач має статус дитини війни.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком.

У 2009 та 2010 роках дія норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинялась.

Враховуючи пріоритетність Законів над підзаконними актами, відповідач у період з 01 січня по 31 грудня 2009 року та з 01 січня по 06 вересня 2010 року мав проводити нарахування підвищення до пенсії позивачу у розмірі, передбаченому ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни судом обґрунтовано до уваги не взято, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається.

Що стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суд обґрунтовано визнав, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

За таких обставин, правильними є висновок суду першої інстанції про те, що позивач має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01 січня по 31 грудня 2009 року та з 01 січня по 06 вересня 2010 року.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат колегія суддів враховує, що на даний час стягнення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи законодавством не передбачено.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат підлягає зміні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.195, 197, п.2 ч.1 ст.198, ст.ст.201, 205, 207 КАС України, Законом України "Про внесення змін до розділу ХІІ "Прикінцеві положення "Закону України "Про судоустрій та статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами" колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області задовольнити частково.

Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 06 вересня 2010 року в частині розподілу судових витрат змінити, виключивши з мотивувальної та резолютивної частини рішення вказівку про стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі на користь держави витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді в розмірі 37 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий -

Судді -