Головуючий першої інстанції Федорчук М.М.

Доповідач: Осипчук О.В.

Категорія: 32

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: Осипчук О.В.,

суддів: Ткачук С.С., Смєлік С.Г.,

при секретарях: Трибраті О.Г., Лавицькому Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління Донбас», державного підприємства «Донвуглереструктуризація, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Донецька про перерахунок розміру відшкодування шкоди, страхових виплат та стягнення недоплачених сум, за апеляційними скаргами ОСОБА_1, державного підприємства «Донвуглереструктуризація», відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Донецька на рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 24 січня 2013 року, -

в с т а н о в и в:

У серпні 2000 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про перерахунок розміру втраченого заробітку та одноразової допомоги до ПАТ «Шахтоуправління Донбас», в подальшому до розгляду справи були залучені в якості співвідповідачів державне підприємство «Донвуглереструктуризація», відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Донецька.

Після уточнення позовних вимог просив стягнути:

- з ДП «Донвуглереструктуризація» 34169 грн. 52 коп., яка складається з не донарахованих та несплачених сум частки втраченого заробітку в розмірі 11757,20 грн. та компенсації за несвоєчасну виплату цих сум у розмірі 22412,32 грн., за період з 01.04.2000 року по 31.10.2001 року.

- з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Донецька не донараховані та несплачені суми частки втраченого заробітку в розмірі 184370,62 грн., компенсацію за несвоєчасну виплату цих сум в розмірі 111146,49 грн., а всього 295517,12 грн., яка виникла за період з 01.11.2001 року по 31.03.2011 року. Крім того просив зобов'язати відділення Фонду проводити щомісячні страхові виплати, починаючи з 01 січня 2012 року в розмірі 3914,24 грн., з подальшим перерахунком відповідно до закону.

В обґрунтування позову посилався на те, що йому первинно неправильно був визначений розмір втраченого заробітку й одноразової допомоги, а потім перерахунок було зроблено з порушенням законодавства.

Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 24 січня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ДП «Донвуглереструктуризація» на користь ОСОБА_1 16 272,27 грн. в рахунок погашення заборгованості по щомісячним ( не донарахованим та не сплаченим) виплатах частки втраченого заробітку у зв'язку з каліцтвом внаслідок ушкодження здоров'я за період з 01.08.1997 року по 1 листопада 2001 року включно; 14866,22 грн., компенсації за недотримання строків виплати за період з 01.01.1998 року по 1.11.2001 рік; 7649,50 грн. не донараховану та не сплачену одноразову допомогу, а всього: 38 787,99 грн.

Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Донецька на користь позивача 100 305 грн. 30 коп. у якості заборгованості по щомісячним ( не донарахованих та не сплачених) виплатах в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я за період з 01.11.2001 року по 31.12.2011 року; у якості компенсації у розмірі 21 793 грн., за період 01.11.2001 року включно за недотримання строків виплати вказаних платежів, а всього: 122 153грн. 73 коп.

Зобов'язано відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Донецька, починаючи з 01.01.2012 року проводити виплату по 2711,72 грн., з подальшим перерахунком відповідно до Закону України «Про обов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України.

Стягнуто з ДП «Донвуглереструктуризація» судовий збір у сумі 387,87 грн., з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Донецька судовий збір у розмірі 1221,53 грн.

У решті позову відмовлено.

З вказаним рішенням суду не погодився позивач та відповідачі державне підприємство «Донвуглереструктуризація» і відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Донецька і подали апеляційні скарги.

Позивач в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення його вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування скарги посилається на те, що судом для обчислення розміру втраченого заробітку не застосовано п.22 Правил відшкодування шкоди, заподіяної працівникові, пов'язаного з виконанням ним трудових обов'язків № 472 від 23.06.1993 року, де чітко зазначено, що при визначенні середньомісячного заробітку для обчислення розміру відшкодування потерпілому втраченого заробітку визначається за 3 останні повні календарні місяці роботи. При визначені належних сум суд не застосував п. 28 Правил і не врахував всі коефіцієнти підвищення тарифних ставок на підприємстві. Суд неправомірно застосував п. 41 Правил і безпідставно не врахував висновки експертизи, яка була проведена за ухвалою суду від 20 січня 2000 року.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Донецька в своїй скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову до відділення Фонду.

В обґрунтування доводів скарги посилається на те, що на порушення п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.19925 року № 6, суд безпідставно стягнув з Фонду виплати за період, що значно перевищує 3 роки. Суд не зважив на те, що стягнення компенсації за несвоєчасну виплату сум з Фонду законом не передбачено. Крім того, на порушення ст. 5 п.1 п.п.18 Закону України «Про судовий збір» суд стягнув з Фонду судовий збір у розмірі 1221,53 грн.

Відповідач ДП «Донвуглереструктуризація» в своїй скарзі просить рішення суду скасувати і відмовити у задоволені позову до підприємства, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів скарги посилається на те, що суд не врахував, що ДП «Донвуглереструктуризація» є неналежним відповідачем по справі, виплати повинні покладатися на роботодавця або його правонаступника, а з моменту передачі регресної справи - на Фонд. Суд не застосував позовну давність у три роки.

В апеляційному суді представники апелянтів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтримали доводи скарг у повному обсязі.

Представник ПАТ «Шахтоуправління Донбас» Саприкіна О.В. просила рішення суду залишити без змін.

Апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги позивача та ДП «Донвуглереструктуризація» задоволенню не підлягають, а скарга відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Донецька підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України неправильне застосування судом норма матеріального або процесуального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.

Судом першої інстанції визнано встановленим, що ОСОБА_1 працював гірником очисного вибою 5 розряду на шахті «Заперевальна № 1» ДВАТ «Шахтоуправління Донбас». 7 вересня 1994 року під час виконання професійних обов'язків був травмований, що підтверджено актом форми Н-1 від 9.09.1994 року. За висновком МСЕК від 7.02.1995 року позивачу вперше встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 25%. Середній заробіток потерпілого у розмірі 471,2 грн., визначений судом відповідно до п.п. 22-24 Правил відшкодування шкоди, заподіяної працівникові, пов'язаного з виконанням ним трудових обов'язків № 472 від 23.06.1993 року та відкоригований на коефіцієнти росту тарифних ставок на час встановлення ОСОБА_7 стійкої втрати працездатності 7.02.1995 року. З урахуванням встановленого ступеню втрати працездатності 25% щомісячне відшкодування шкоди визначене у розмірі 117,80 грн., (471,2х25:100). Подальше визначення розміру відшкодування шкоди проводилось судом з урахуванням коефіцієнтів росту тарифних ставок та ступеню втрати професійної працездатності. Суд в своєму рішенні навів розрахунки, в яких визначив розмір страхових виплат та компенсації у зв'язку з порушенням терміну їх виплати. На час передачі регресної справи позивача до Фонду соціального страхування у листопаді 2001 року перерахований розмір відшкодування складав 706,94 грн. Судом встановлено, що при визначені розміру відшкодування шкоди середній заробіток позивача був визначений неправильно, що було підставою для проведення перерахунку страхових виплат та стягнення недоплат.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_7 про перерахунок розміру відшкодування шкоди та стягнення недоплачених страхових виплат і компенсації, суд першої інстанції виходив з того, що при визначенні розміру страхових виплат позивачу був застосований порядок визначення середньомісячного заробітку, передбачений п.12.27 Угоди з тарифів, з трудових і соціальних гарантій між Мінвуглепромом і галузевими профспілками вугільної промисловості від 12.02.1992 року в редакції 9.12.1993 року, відповідно до якої для нарахування розміру відшкодування потерпілому втраченого заробітку ( чи його частини) береться заробіток по відповідній професії ( посаді) з урахуванням привласненого розряду на підприємстві потерпілого. Разом з тим, відповідно до п.п. 22-24 Правил середньомісячний заробіток для обчислення розміру відшкодування втраченого заробітку визначається за бажанням потерпілого за 12 або три останні повні календарні місяці роботи, що передували каліцтву.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність проведення перерахунку суми відшкодування, виходячи з заробітку потерпілого за червень, липень та серпень 1994 року.

Доводи скарги позивача про необхідність визначення середньомісячного заробітку з урахуванням заробітної плати за квітень, травень, серпень 1994 року не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки Правила не передбачають можливості заміни неповних місяців роботи повними.

При визначені розміру середньомісячного заробітку для розрахунку відшкодування шкоди суд обґрунтовано застосував коефіцієнти підвищення тарифних ставок відповідних працівників виробничого підрозділу підприємства: «4» з 1.10.1994 року та «1,9» з 1.02.1995 року, які мали місце за період з моменту ушкодження здоров'я на час встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, що передбачено ч.5 ст. 22 Правил відшкодування шкоди.

Вимоги позивача провести перерахунок розміру відшкодування шкоди із застосуванням коефіцієнтів 2,2 та 1,082 ( 2,38) з 1.09.1996 року є необґрунтованими, тому доводи скарги в частині неправильного застосування судом норм матеріального права до уваги не приймаються.

Також є необґрунтованим довід скарги позивача про невірне нарахування судом розміру одноразової допомоги.

Стягуючи не донараховану одноразову допомогу у розмірі 7659,5 грн., суд першої інстанції виходив з середнього заробітку позивача 471,2 грн. з урахуванням 25% втрати працездатності відповідно до висновку МСЕК від 7.02.1995 року ( 471,2х25=11780 грн.) та отриманої позивачем суми у розмірі 4120,50 грн., що відповідає вимогам ст. 11 Закону України «Про охорону праці» та ст. 10 Правил.

Вимоги ОСОБА_7 про стягнення одноразової допомоги, виходячи із 60% втрати професійної працездатності безпідставні, оскільки стягнення додатково одноразової допомоги з урахуванням додаткових 35% втрати працездатності не відповідає вимогам закону.

При цьому рішення суду в частині визначення суми одноразової допомоги підлягає зміні, оскільки судом помилково в резолютивній частині зазначено суму 7649,50 грн., замість 7659,50 грн., що також призвело до невірного визначення загальної суми.

Також не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги ДП «Донвуглереструктуризація», оскільки в своєму рішенні суд достатньо повно виклав обставини, з яких дійшов висновку про те, що ДП «Донвуглереструктуризація» є належним відповідачем по справі.

При цьому заслуговують на увагу доводи скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Донецька.

У період, за який виникла заборгованість по щомісячним платежам у рахунок відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я ( з 7 лютого 1995 року по 1 листопада 2001 року) діяли Правила відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків.

Правила є спеціальним нормативним актом, що регулював відносини по відшкодуванню власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків.

Згідно п. 41 Правил, якщо заяву на відшкодування шкоди потерпілий або заінтересовані особи подали через три роки з дня визначення МСЕК стійкої втрати працездатності, відшкодування шкоди провадиться з дня подання заяви.

Верховний Суд України дав роз'яснення з цього питання у пункті 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» де зазначив, що виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок суми щомісячних платежів, раніше призначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.

Тобто до вимог про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, повинна застосовуватися позовна давність у три роки.

Суд першої інстанції на наведене уваги не звернув і безпідставно стягнув з відділення Фонду суми виплат за період з 1.11.2001 року по 31.12.2011 року. При цьому суд не врахував, що позовні вимоги до відділення Фонду були пред'явлені позивачем лише 5 червня 2006 року ( а.с.33 том 2), тому вимоги позивача підлягають задоволенню тільки за період з 01.06.2003 року по1.06.2006 року у розмірі 23625,24 грн.

З огляду на наведене не приймається до уваги довід скарги ДП «Донвуглереструктуризація» про незастосування судом строку позовної давності, оскільки з позовом до підприємства, правонаступником якого визнано ДП «Донвуглереструктуризація», ОСОБА_1 звернувся у серпні 2000 року, а не донараховані суми стягнуто за період з 1.08.1997 року.

Крім того суд на порушення норм матеріального права стягнув з відділення Фонду компенсацію і не врахував при цьому, що особова справа позивача від підприємства була прийнята відділенням Фонду у жовтні 2001 року і визначена роботодавцем сума виплат коригувалася відповідно дол. ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» і з боку відділення порушення строків виплати та наявності вини у невірному розрахунку щомісячних платежів, проведених роботодавцем не було.

Також є обґрунтованим довід скарги відділення Фонду про порушення судом норм Закону України «Про судовий збір» і безпідставного стягнення з відділення судового збору, оскільки відповідно до п.п.18 ч.1 ст. 5 Закону органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України звільнені від сплати судового збору.

З урахуванням наведеного рішення суду підлягає зміні в частині стягнення на користь ОСОБА_1 з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Донецька не донарахованих та несплачених щомісячних виплат в рахунок відшкодування шкоди та з ДП «Донвуглереструктуризація» розміру не донарахованої та несплаченої одноразової допомоги та загальної суми стягнення, а також скасуванню в частині стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Донецька компенсації за недотримання строків виплати платежів та судового збору.

Керуючись ст.ст. 307,309,314,316 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, державного підприємства «Донвуглереструктуризація» відхилити.

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Донецька задовольнити частково.

Рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 24 січня 2013 року:

змінити в частині стягнення на користь ОСОБА_1 з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Донецька не донарахованих та несплачених щомісячних виплат в рахунок відшкодування шкоди та з ДП «Донвуглереструктуризація» розміру не донарахованої та несплаченої одноразової допомоги та загальної суми стягнення;

скасувати в частині стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Донецька компенсації за недотримання строків виплати платежів та судового збору.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Донецька на користь ОСОБА_1 заборгованість по щомісячним виплатам в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я за період з 01 червня 2003 року по 01 червня 2006 року у розмірі 23625 ( двадцять три тисячі шістсот двадцять п'ять) грн. 24 коп.

У задоволені позову ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Калінінському районі м. Донецька компенсації за недотримання строків сплати страхових платежів відмовити.

Стягнути з державного підприємства «Донвуглереструктуризація» на користь ОСОБА_1 не донараховану та несплачену одноразову допомогу у сумі 7659( сім тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять)грн. 50 коп. Загальну суму стягнення змінити з 38 787,99 грн. на 38 797 ( тридцять вісім тисяч сімсот дев'яносто сім ) грн. 99 коп.

У решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: