Справа №0907/14008/2012
Провадження №22ц/779/781/2013
Категорія 27
Головуючий у 1 інстанції Домбровська Г.В.
Суддя-доповідач Шишко А.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Шишка А.І.,
суддів: Беркій О.Ю., Пнівчук О.В.,
секретаря Лисак І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ "УкрСиббанк", ОСОБА_3, ПАТ "Дельта Банк" про визнання припиненим договору поруки за апеляційною скаргою представника ПАТ "Дельта Банк" - Шевченко Тетяни Вікторівни на рішення Івано-Франківського міського суду від 20 грудня 2012 року, -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 20 грудня 2012 року задоволено позов ОСОБА_2 до ПАТ "УкрСиббанк", ОСОБА_3, ПАТ "Дельта Банк" про визнання припиненим договору поруки.
Визнано припиненим договір поруки №11077323000/1-П від 14 листопада 2006 року, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та АКІБ "УкрСиббанк".
Стягнуто з ПАТ "УкрСиббанк", ОСОБА_3, ПАТ "Дельта Банк" на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 107 грн. 30 коп.
В апеляційній скарзі представник ПАТ "Дельта Банк" - Шевченко Т.В., посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апелянт свої вимоги мотивує тим, що позивач не надав суду доказів пред'явлення до нього вимоги про погашення заборгованості саме у збільшеному обсязі, після пред'явлення якої у поручителя виникає обов'язок погасити вказану заборгованість. Таку вимогу до поручителя банк та новий кредитор не пред'являли, а тому докази збільшення обсягу відповідальності поручителя відсутні.
Письмова згода поручителя на збільшення обсягу відповідальності передбачена п.1.1 договору поруки. Згідно даного пункту поручитель відповідає за виконання зобов'язань позичальника як існуючих на момент укладання договору, так і по тих, що можуть виникнути у майбутньому. При цьому, договором поруки та законодавством не передбачено умову, згідно з якою обсяг відповідальності поручителя збільшується лише за наявності додаткової угоди.
Крім того, суд першої інстанції не врахував, що згідно ст.6 ЦК України, сторони відступили від положень ст.559 ЦК України та погодили, що договір поруки діє до повного виконання позичальником зобов'язань. А тому, суд своїм рішенням порушив умови договору та права сторін на врегулювання відносин на власний розсуд. Одночасно, договором поруки не передбачено умову, згідно якої договір поруки припиняється у випадку збільшення обсягу відповідальності поручителя. Таким чином, відсутні підстави застосування ст.559 ЦК України до даних правовідносин.
Вислухавши суддю-доповідача, доводи представника апелянта, заперечення представника позивача, пояснення представника ПАТ "Дельта Банк", перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами та іншими учасниками процесу доказів.
Згідно ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що 25.12.2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 укладено додатковий договір до кредитного договору, за яким відбулась зміна основного зобов'язання, забезпеченого порукою, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності поручителя і такі обставини є підставою припинення договору поруки.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 14 листопада 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 було укладено договір кредиту №11077323000, згідно якого банк зобов'язався надати позичальнику, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі, що дорівнює 100000 доларів США, з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 13.11.2013 року,
та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених цим договором.
З метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань між АКІБ "УкрСиббанк", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 14.11.2006 року було укладено договір поруки №11077323000/1-П, згідно з п.1.1 якого, ОСОБА_2 зобов'язалась перед АКІБ "УкрСиббанк" відповідати за виконання позичальником всіх його зобов'язань перед кредитором в повному обсязі, що виникають із кредитного договору №11077323000 від 14.11.2006 року, як існуючих на момент укладення цього договору, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. У пункті 1.2 договору поруки зазначено, що поручителю відомі всі умови вищезазначеного кредитного договору, в тому числі: предмет кредитного договору - відновлювальна кредитна лінія; сума кредитного договору - 100000 доларів США; термін повернення кредиту - 13.11.2013 року; відсоткова ставка - 12,3% річних, яка може бути змінена відповідно до умов кредитного договору; термін та порядок сплати відсотків - щомісячно; інші штрафні санкції у відповідності до кредитного договору.
25 грудня 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №11077323000 від 14.11.2006 року, якою збільшено ліміт поновлювальної кредитної лінії з 100000 доларів США до 175000 доларів США. Відповідно до пункту 2.1 додаткової угоди у забезпечення виконання зобов'язань позичальника за даним договором банком приймається, зокрема, порука, а саме, з ОСОБА_2, згідно договору поруки від 14.11.2006 року та додаткової угоди №1 до договору поруки№11077323000/1-П від 25.12.2006 року.
Згідно з ч.1 ст.559 ЦК України, однією з підстав припинення поруки є зміна зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Як передбачено в п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини 1 ст.559 ЦК України порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.
Апелянт не надав суду доказів того що зміни до кредитного договору про збільшення ліміту поновлювальної кредитної лінії з 100000 доларів США до 175000 доларів внесено за згодою поручителя ОСОБА_2
З врахуванням вищенаведених обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що укладаючи додатковий договір, АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 змінили без згоди позивача як поручителя, зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності, а тому обґрунтовано з цих підстав задовольнив заявлені вимоги.
Що стосується доводів апелянта з приводу того, що банк та новий кредитор не пред'являли вимогу до поручителя, а тому докази збільшення обсягу відповідальності поручителя відсутні, то вони являються голослівними.
Згідно ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 1 ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
При цьому, не важливо, що АКІБ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" не пред'являли вимогу до поручителя, оскільки відповідачі підписанням додаткової угоди вже порушили цивільні права ОСОБА_2, як поручителя за кредитним договором, а тому, вона мала право на звернення до суду за його захистом.
Не заслуговують уваги посилання представника ПАТ "Дельта Банк" про те, що законодавством України та договором поруки не передбачено такого способу захисту, як визнання в судовому порядку договору поруки припиненим у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, оскільки виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін (ст. 3,12-15,20 ЦК України, ст. 3-5,11,15,31 ЦПК України) можна зробити висновок про те, що у разі невизнання кредитором права поручителя на припинення зобов'язання за договором поруки, передбаченого частиною першою статті 559 ЦК України, таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання його права на підставі п. 1 ч. 2 с. 16 ЦК України.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обставини справи з'ясовано всесторонньо і повно та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, обґрунтованості якого доводи апеляційної скарги не спростовують.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника ПАТ "Дельта Банк" - Шевченко Тетяни Вікторівни відхилити.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 20 грудня 2012 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий А.І. Шишко
Судді: О.Ю. Беркій
О.В. Пнівчук