Л2. Справа № 2- а - 13830 2008р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„ 02„ жовтня 2008 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі судді Подрєзової Г.О., при секретарі Стець Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білій Церкві адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про зобов”язання перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги на оздоровлення;
В С Т А Н О В И В :
ПозивачОСОБА_1 надав до суду адміністративний позов до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення, мотивуючи тим, що вона є ліквідатором аварії на ЧАЕС категорії 2. Посилаючись на те, що діючим законодавством учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії передбачено виплату щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п”яти мінімальних заробітних плат, яку виплачують органи соціального захисту населення, розмір якої визначається на момент виплати, та зазначаючи, що органи соціального захисту населення відмовили їй в виплаті допомоги в належному розмірі за 2007р., просив суд стягнути з відповідача недоотримані суми одноразової грошової допомоги за вказаний період .
В судовому засіданні позивач позовні вимоги уточнив та просив зобов”язати відповідача здійснити перерахунок та виплату сум на оздоровлення за 2007р., відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Представник відповідача в судове засідання не з”явився, хоч про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
В судовому засіданні встановлено, що позивач є ліквідатором аварії на ЧАЕС 2 категорії, що підтверджено копією посвідчення потерпілої від аварії на ЧАЕС.
Згідно з ст. 48 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, передбачено виплату одноразової щорічної допомоги:
інвалідам 1 та 2 групи - п”ять мінімальних заробітних плат;
інвалідам 3 групи , дітям інвалідам - чотири мінімальні заробітні плати;
учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії - п”ять мінімальних заробітних плат;
учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 3 категорії -3 мінімальні заробітні плати;
кожній дитині, яка втратила одного з батьків внаслідок аварії на ЧАЕС - 3 мінімальні заробітні плати;
евакуйованим із зони відчуження у 1986р., включаючи дітей -3 мінімальні заробітні плати.
При цьому, розмір заробітної плати визначається на момент виплати. Виплату грошової допомоги проводять органи соціального забезпечення громадян за місцем їх проживання.
Як вбачається з наданої довідки позивачу, як ліквідатору аварії на ЧАЕС 2 категорії було нараховано допомогу за 2007 р. -1005 грн. в квітні 2007р., а виплата була проведена в грудні 2007р.
Виплата зазначеної грошової допомоги проведена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 „ Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” .
Позивач просить зобов”язати відповідача провести перерахунок та виплату різниці невиплаченої грошової допомоги за 2007р.
Не погоджуючись з цим відповідач в запереченнях на позов послався на ст.62 Закону України
„ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка вказує на необхідність керуватися порядком визначеним КМ України, виходячи з реальних можливостей Державного бюджету України згідно з бюджетними призначеннями з врахуванням ст. 98 Конституції України.
Суд вважає, що необхідно застосовувати вимоги ст. 19 ч.2 Конституції України, а саме - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 113 Конституції України передбачено, що КМ України у своїй діяльності керується Конституцією і Законами України.
Розмір допомоги на оздоровлення, визначений постановами КМ України від 12.07.2005 року № 562 на думку суду суперечить вимогам ст. 48 Закону та іншим нормативним актам.
Відповідно до ст. 76 Закону України „Про державний бюджет України на 2007р.” з 1.01.2007 року розмір мінімальної заробітної плати встановлено - 400грн. на місяць, з 01.07.2007 р. - 420грн., з 01.12.2007р. - 450грн.
Суд звертає увагу на те, що вказана норма Закону не мала жодних обмежень щодо застосування ст. 48 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яким передбачено право позивача на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Даний висновок також підтверджується ст.71 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якою передбачено, що дія цього закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього закону.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне застосовувати саме норму Закону, а не постанови КМ України.
Таким чином, на користь позивача суд вважає за необхідне стягнути недоотриману грошову допомогу в розмірі:
450 х 5 = 2250 грн. ( за мінусом 100 грн., виплачених 26.12.2007 року) - 2150грн.
Позивач підлягає звільненню від сплати судового збору як потерпілий від аварії на ЧАЕС.
Керуючись ст.ст. 6,9,17, 158-163,185,186 КАС України, ст.ст. 48,62,71 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.76 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007р.”, суд-
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити .
Визнати відмову Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради (вул.. Я.Мудрого, 2, м. Біла Церква, р/р 35218043001216, код 03193643, МФО 821018 в БЦ УДК Київської області) у проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 одноразової допомоги на оздоровлення протиправною та зобов”язати виплатити йому - 2150 грн.
Від сплати судового збору позивача звільнити.
Постанова суду може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та протягом двадцяти днів після подання заяви шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду.
Суддя: