СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 року Справа № 5002-2/704-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Волкова К.В.,

суддів Балюкової К.Г.,

Борисової Ю.В.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "Кримкурортсервіс";

відповідача: не з'явився, санаторій "Алмазний" для дітей з батьками казенного підприємства "Південекогеоцентр";

відповідача: не з'явився, казенне підприємство "Південний еколого-геологічний центр";

розглянувши апеляційну скаргу Казенного підприємства "Південний еколого-геологічний центр" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 08 лютого 2013 року у справі №5002-2/704-2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "Кримкурортсервіс" (вул. Хрустальова, 137/89, Севастополь, 99055)

до Санаторію "Алмазний" для дітей з батьками казенного підприємства "Південекогеоцентр" (пр. Леніна, 29, Євпаторія, 97412)

Казенного підприємства "Південний еколого-геологічний центр" (вул. Беспалова, 47, Сімферополь, 95017)

про стягнення 388850,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Туристична компанія „Кримкурортсервіс", звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідачів, санаторію "Алмазний" для дітей з батьками казенного підприємства „Південекогеоцентр" та казенного підприємства „Південекогеоцентр", в якому просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 388 850,97 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 27 травня 2011 року по 29 серпня 2011 року позивач постачав санаторію "Алмазний" для дітей з батьками казенного підприємства „Південекогеоцентр" по усним заявкам на підставі договору №1 на постачання товару від 01 квітня 2011 року продовольчі товари, але відповідачем не були виконані свої обов'язки за вказаним договором в повному обсязі, в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару, у зв'язку з чим, розмір заборгованості відповідача перед товариством з обмеженою відповідальністю „Туристична компанія „Кримкурортсервіс" за недосплачений товар склала 388 850,97 грн., що і стало підставою для звернення із вказаним позовом до суду.

В процесі розгляду справи позивачем не одноразово уточнювалися позовні вимоги в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, остаточно він просив стягнути з санаторію "Алмазний" для дітей з батьками казенного підприємства „Південекогеоцентр" суму загальної заборгованості по договору від 01 квітня 2011 року №1 у розмірі 259 961,04грн. та 2 599,61 грн. судового збору.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 лютого 2013 року у справі №5002-2/704-2012 (суддя Толпиго В.І.) позов задоволено.

Стягнуто з Казенного підприємства "Південний еколого-геологічний центр" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "Кримкурортсервіс" 259 961,04 грн. заборгованості.

Провадження у справі відносно санаторію "Алмазний" для дітей з батьками припинено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, Казенне підприємство "Південний еколого-геологічний центр" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи.

Так, заявник апеляційної скарги зазначає, що у позивача з первинних бухгалтерських документів наявні лише накладні, що оформлені з порушенням вимог діючого законодавства, а саме статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-ХГІV. В зазначених документах відсутні обов'язкові реквізити, передбачені частиною 2 статті 9 вказаного Закону: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, печатка Санаторію "Алмазний".

Розпорядженням секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду Видашенко Т.С. від 26 березня 2013 року у зв'язку з хворобою судді Гонтаря В.І. у складі колегії його було замінено на суддю Балюкову К.Г.

У судове засідання, призначене на 26 березня 2013 року, представники сторін не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується поштовими повідомленнями наявне ними в матеріалах справи.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, статтею 28 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представниками сторін у справі можуть бути як керівники підприємств та організацій так і інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, тобто коло осіб, які можуть здійснювати представництво в суді, чинним законодавством не обмежується.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності нез'явившихся представників сторін.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Між Санаторієм "Алмазний" для дітей з батьками казенного підприємства „Південекогеоцентр" в особі директора Орлив Н.В., який діє на підставі положення відповідно довіреності №1534 від 13 грудня 2010 року (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Туристична компанія „Кримкурортсервіс" в особі директора Величко Едуарда Вікторовича (постачальник) був укладений договір на постачання товару №1 від 01 квітня 2011 року (т.1, а.с.10-11).

Предметом зазначеного договору є постачання продуктів харчування (пункт 1.1 договору).

Відповідно пункту 1.2. договору постачальник зобов'язаний здійснювати постачання заявленого покупцем товару, а покупець зобов'язаний здійснювати оплату за отриманий товар.

Згідно пункту 2.1. договору покупець та постачальник визначають перелік та суму поставлених товарів. Постачання здійснюється за заявкою покупця.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що оплата за отриманий товар здійснюється безготівковим розрахунком з розрахункового рахунку покупця на розрахунковий рахунок постачальника на підставі рахунку та при наявності всіх необхідних документів на товар. Можлива оплата шляхом проведення взаєморозрахунків у будь-якій формі. В такому разі постачальник надає покупцю всі необхідні для взаєморозрахунку документи. Можлива передоплата.

Звірка розрахунку здійснюється в обов'язковому порядку, не пізніше 10-го числа наступного місяця, за участю представників обох сторін (пункт 3.2. договору).

За період з 27 травня 2011 року по 29 серпня 2011 року відображено в первинних бухгалтерських документах, в документах податкового обліку факт передачі позивачем та отримання Санаторієм "Алмазний" для дітей з батьками казенного підприємства „Південекогеоцентр" продуктів харчування по накладним №578 від 18 липня 2011 року, №579 від 16 липня 2011 року, №918 від 27 серпня 2011 року, №919 від 27 серпня 2011 року, №5255 від 11 серпня 2011 року , №858 від 11 серпня 2011 року, №344 від 20 червня 2011 року, №5255 від 18 червня 2011 року, №5224 від 17 червня 2011 року, №343 від 17 червня 2011 року, №318 від 17 червня 2011 року, №315 від 17 червня 2011 року, №317 від 17 червня 2011 року, №316 від 17 червня 2011 року, №5222/1 від 15 червня 2011 року, №5222 від 14 червня 2011 року, №268 від 14 червня 2011 року, №267 від 14 червня 2011 року, №269 від 14 червня 2011 року, №5219/2 від 13 червня 2011 року, №5219/1 від 11 червня 2011 року, №5219 від 10 червня 2011 року, №252 від 08 червня 2011 року, №5216 від 07 червня 2011 року, №5215 від 06 червня 2011 року, №245 від 06 червня 2011 року, №234 від 03 червня 2011 року, №5212 від 02 червня 2011 року, №5211/1 від 01 червня 2011 року, №226 від 31 травня 2011 року, №5210 від 31 травня 2011 року, №220 від 27 травня 2011 року, №216 від 27 травня 2011 року, №5209 від 27 травня 2011 року, №905 від 26 серпня 2011 року, №5261 від 26 серпня 2011 року, №5259 від 20 серпня 2011 року, №5260 від 23 серпня 2011 року, №904 від 17 серпня 2011 року, №886 від 17 серпня 2011 року, №5258 від 17 серпня 2011 року, №857 від 17 серпня 2011 року, №860 від 17 серпня 2011 року, №856 від 17 серпня 2011 року, №5257 від 15 серпня 2011 року, №826 від 15 серпня 2011 року, №825 від 15 серпня 2011 року, №5256 від 13 серпня 2011 року, №5240 від 15 липня 2011 року, №580 від 16 липня 2011 року, №576 від 15 липня 2011 року, №714 від 29 липня 2011 року, №712 від 29 липня 2011 року, №5249 від 02 серпня 2011 року, №750 від 02 серпня 2011 року, №5248 від 01 серпня 2011 року, №798 від 10 серпня 2011 року, №796 від 10 серпня 2011 року, №795 від 10 серпня 2011 року, №797 від 10 серпня 2011 року, №5253 від 08 серпня 2011 року, №5254 від 09 серпня 2011 року, №5252 від 06 серпня 2011 року, №752 від 05 серпня 2011 року, №753 від 05 серпня 2011 року, №751 від 05 серпня 2011 року, №5250 від 03 серпня 2011 року, №5251 від 04 серпня 2011 року, №735 від 02 серпня 2011 року, №737 від 02 серпня 2011 року, №736 від 02 серпня 2011 року, №5262 від 29 серпня 2011 року, №931 від 29 серпня 2011 року, №930 від 27 серпня 2011 року, №5245 від 25 липня 2011 року, №397 від 25 червня 2011 року, №346 від 20 червня 2011 року, №621 від 21 липня 2011 року, №394 від 25 червня 2011 року, №5227 від 22 червня 2011 року, №395 від 25 червня 2011 року, №5247 від 29 липня 2011 року, №372 від 22 червня 2011 року, №373 від 22 червня 2011 року, №374 від 22 червня 2011 року, №5229 від 28 червня 2011 року, №454 від 05 липня 2011 року, №455 від 05 липня 2011 року, №5233 від 04 липня 2011 року, №456 від 05 липня 2011 року, №5232 від 03 липня 2011 року, №724 від 26 липня 2011 року, №5246 від 26 липня 2011 року, №5231 від 02 липня 2011 року, №421 від 30 червня 2011 року, №5229/1 від 30 червня 2011 року, №420 від 30 червня 2011 року, №419 від 30 червня 2011 року, №496 від 07 липня 2011 року, №532 від 07 липня 2011 року, №498 від 07 липня 2011 року, №497 від 07 липня 2011 року, №495 від 07 липня 2011 року, №5235 від 06 липня 2011 року, №551 від 14 липня 2011 року, №553 від 14 липня 2011 року, №5238 від 13 липня 2011 року, №5236 від 11 липня 2011 року, №519 від 11 липня 2011 року, №518 від 11 липня 2011 року, №516 від 11 липня 2011 року, №520 від 11 липня 2011 року, №686 від 26 липня 2011 року, №687 від 26 липня 2011 року, №5244 від 23 липня 2011 року, №681 від 21 липня 2011 року, №5243 від 21 липня 2011 року, №620 від 21 липня 2011 року, №5242 від 19 липня 2011 року, №619 від 21 липня 2011 року, №599 від 18 липня 2011 року, №5241 від 18 липня 2011 року, №712 від 29 липня 2011 року, №505 від 08 липня 2011 року, №552 від 14 липня 2011 року, №405 від 29 червня 2011 року, №453 від 05 липня 2011 року, №371 від 22 червня 2011 року, №398 від 25 червня 2011 року, №347 від 20 червня 2011 року, №344 від 20 червня 2011 року, №343 від 17 червня 2011 року, №345 від 20 червня 2011 року, №268 від 14 червня 2011 року, №267 від 14 червня 2011 року, №252 від 08 червня 2011 року, №269 від 14 червня 2011 року, №800 від 11 серпня 2011 року, №738 від 02 серпня 2011 року та товарно-транспортним накладним №931 від 29 серпня 2011 року, №234 від 03 червня 2011 року, №245 від 06 червня 2011 року, №505 від 08 липня 2011 року, №252 від 08 червня 2011 року, №495 від 07 липня 2011 року, №453 від 05 липня 2011 року, №578 від 16 липня 2011 року, №405 від 29 червня 2011 року, №419 від 30 червня 2011 року, №394 від 25 червня 2011 року, №371 від 22 червня 2011 року, №344 від 20 червня 2011 року, №315 від 17 червня 2011 року, №267 від 14 червня 2011 року, №578 від 16 липня 2011 року, №576 від 15 липня 2011 року, №551 від 14 липня 2011 року, №516 від 11 липня 2011 року, №640 від 22 липня 2011 року, №619 від 21 липня 2011 року, №599 від 18 липня 2011 року, №735 від 02 серпня 2011 року, №712 від 29 липня 2011 року, №686 від 26 липня 2011 року, №686 від 26 липня 2011 року, №800 від 11 серпня 2011 року, №795 від 10 серпня 2011 року, №751 від 05 серпня 2011 року, №905 від 26 серпня 2011 року, №856 від 17 серпня 2011 року, №825 від 15 серпня 2011 року, №905 від 26 серпня 2011 року, №918 від 27 серпня 2011 року.

Звернувшись до господарського суду Автономної Республіки Крим за захистом своїх майнових прав та інтересів позивач посилається на те, що відповідачем були порушенні взяті на себе зобов'язання в частині повної та своєчасної сплати поставленого товару, у зв'язку з чим просить стягнути утворену заборгованості примусово в судовому порядку.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим дійшла висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічна правова позиція викладена також в статті 712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно о договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні (ля здійснення платежу.

Згідно з частиною 1 статті статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно частин першої, другої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом першої інстанції було встановлено, що висновком судової економічної експертизи підтверджено, що за період з 27 травня 2011 року по 29 серпня 2011 року на виконання умов вищевказаного договору щодо поставки товару, позивач поставив відповідачу товар, про що свідчать видаткові накладні перелічені вище та наявні в матеріалах справи.

Так, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що висновком судової економічної експертизи підтверджено, що факт отримання товару по спірним накладним відображений в первинних бухгалтерських, податкових документах Санаторію „Алмазний" для дітей з батьками казенного підприємства „Південекогеоцентр", отже спірні видаткові накладні являються належними доказами, що підтверджують отримання від позивача продуктів харчування, і, відповідно, наявність 259 961,04 грн. заборгованості.

Отже, спірні видаткові накладні являються підставою для підтвердження наявності заборгованості у Санаторію "Алмазний" для дітей з батьками казенного підприємства „Південекогеоцентр" та її стягнення.

Також, матеріали справи містять довідку з ЄДРПОУ №05.3-6-06/1630 від 21 листопада 2006 року та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців від 27 лютого 2012 року, з яких вбачається, що Санаторій „Алмазний" для дітей з батьками не є юридичною особою.

Відповідно приписів пункту 1 частини першої статті 80 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно приписів статті 1, 21 Господарсько процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), які мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Тобто відповідно приписів Господарського процесуального кодексу України участь у господарському процесі в якості відповідача підприємства, яке не є юридичною особою, не передбачена, та спори за участю підприємств, які не є юридичною особою, господарським судам не підвідомчі.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що провадження у справі відносно Санаторію "Алмазний" для дітей з батьками припинено на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарсько процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що спір не підлягає розгляду в господарських судах України.

Колегія суддів не погоджується з доводами заявника апеляційної скарги стосовно того, що накладні, по яким здійснювалось постачання товару, оформленні з порушенням статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до якої підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, в частині третій, п'ятій згаданої статті зазначено, що інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У положенні про Санаторій "Алмазний" для дітей з батьками казенного підприємства „Південекогеоцентр" визначено, що санаторій веде бухгалтерський, матеріальний і статистичний облік. У встановленні терміни представляє звітність на всі види виробничо-господарської діяльності по затверджених формах і несе відповідальність за її достовірність.

Так, висновком економічної експертизи підтверджено прийняття першим відповідачем до обліку первинних бухгалтерських документів - спірних накладних. Також, зазначена господарська операція з отримання товару на підставі спірних накладних відображена в документах податкового обліку.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідач підтверджує наявність спірних накладних. Факт отримання товару підтверджуються частковою оплатою відповідачем у сумі 253 009,85грн.

Крім того, у апеляційній скарзі відповідачем зазначено, що належним доказом по даній справі не може бути прийнято повідомлення про зразок печаті (штампу) підприємства та підпис матеріально-відповідальної особи в суді, так як зазначений документ не містить підпис та прізвище особи, що підтверджує зразок печатки та підпис матеріально-відповідальної особи.

Так, матеріали справи містять посадову інструкцію Кундельської Тетяни Василівни та Агапової Віри Миколаївни, в якій визначені обов'язки завідуючої складом серед яких, зокрема, керувати роботами з прийому, зберіганню та відпусканню товарно-матеріальних цінностей на складі, по їх розміщенню; вести постійний облік сировини, що поступає на склад, матеріалів, інструментів та готової продукції, а також відпущений товарно-матеріальних цінностей зі складу; забезпечувати дотримання правил оформлення та здачі приходно-витратних документів, складати встановлену звітність.

Крім того, завідуюча складом має право не приймати до виконання документи на отримання та відпуск матеріальних цінностей, оформленні з порушенням встановлених вимог. Та несе відповідальність за достовірність представлених звітів по отриманню та відпуску товарно-матеріальних цінностей складу.

Стосовно доводів заявника апеляційної скарги, що довіреність №1534 від 13 грудня 2010 року надає Орливу Н.В. право на укладення договорів від мені „Підприємства", тоді як договір від 01 квітня 2011 року укладений та підписаний від імені Санаторію "Алмазний", колегія суддів вважає за можливим зазначити наступне.

Судом першої інстанції було встановлено, що матеріали справи містять затверджений генеральним директором казенного підприємства „Південекогеоцентр", скріплений печаттю договір на постачання товару №1 від 01 квітня 2011 року, представлений казенним підприємством „Південекогеоцентр".

Таким чином, колегія суддів цілком погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, висновком судової економічної експертизи, та 259 961,04 грн. заборгованості підлягає стягненню з казенного підприємства „Південекогеоцентр".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає доводи заявника апеляційної скарги неспроможними, з огляду на вимоги статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Казенного підприємства "Південний еколого-геологічний центр" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 лютого 2013 року у справі №5002-2/704-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя К.В. Волков

Судді К.Г. Балюкова

Ю.В. Борисова

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "Кримкурортсервіс" (вул. Хрустальова, 137/89,Севастополь,99055)

2. Санаторій "Алмазний" для дітей з батьками КП "Південекогеоцентр" (пр. Леніна, 29,Євпаторія,97412)

3. Казенне підприємство "Південний еколого-геологічний центр" (вул. Беспалова, 47,Сімферополь,95017)

4. Господарський суд Автономної Республіки Крим