Справа №1-175/07 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2007 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі: головуючого - судді Кучеренка В.Г., при секретарях - Крейденець О.П., Кривошеї М.В., з участю прокурорів - Мовчана О.М., Груздева А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Запоріжжя, проживаючого за адресою: М.Запоріжжя, АДРЕСА_1, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше судимого: 19.05.2003 року місцевим Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ст.ст. 185 ч.2, 289 ч.2, 186 ч.2 КК України до 5-ти років 6-ти місяців позбавлення волі;

у вчиненні злочину, передбаченого ст.391 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1, будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став та знову скоїв новий злочин, так він, прибувши до Черкаської ВК-62 УДДУ ПВП України в Черкаській області, що розташована за адресою: м.Черкаси, вул.Сурікова, 30, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.391 КК України, відбуваючи покарання з 22.01.2004 року, не зробив належних висновків, а грубо порушуючи режим відбування покарання, неодноразово допускав порушення режиму відбування покарання, чинив злісну непокору законним вимогам адміністрації, за що обгрунтовано притягувався до дисциплінарної відповідальності, за які 2 рази переводився до ПКТ, протягом року, згідно до постанов від 14.03.2005 і 20.02.2006 року.

Так, 20.02.2006 року, близько 10 години 30 хвилин, на дисциплінарній комісії, виконуючим обов'язки начальника колонії ОСОБА_3 було дано вказівку про перевод засудженого ОСОБА_1 у відділення СПС №12, про що було сповіщено засудженого у встановленому законом порядку. Капітаном внутрішньої служби ОСОБА_4, який працює начальником відділення ЧВК №62, що за адресою: м.Черкаси, вул.Сурікова, ЗО (відповідно до наказу №76 від 16.02.2006 року та згідно ст.135 КВК України є представником адміністрації виправної установи), було запропоновано слідувати у відділення СПС №12, але засуджений ОСОБА_1, будучи практично здоровим, умисно, в категоричній формі відмовився слідувати у розташування вказаного ОСОБА_4 відділення, чим не виконав законну вимогу представника адміністрації. Засудженому ОСОБА_1 було роз'яснено, що він своїми діями не виконує законні вимоги і було повторно запропоновано направитися у відділення СПС №12, проте останній виконати законні вимоги представника адміністрації і слідувати у вищевказане відділення в категоричній формі відмовився, чим порушив правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань (затверджених наказом №275 Державного департаменту України ПВП від 25.12.2003 року). За дане порушення, постановою від 20.02.2006 року, на дисциплінарній комісії, виконуючим обов"язки начальника Черкаської ВК №62 ОСОБА_3, на підставі ст.132 КВК України, засудженого ОСОБА_1 було переведено в приміщення камерного типу (ПКТ) строком на один місяць. Строк відбування покарання засудженого ОСОБА_1 у ПКТ закінчувався 18.03.2006 року. 18.03.2006 року, близько 15 години, одразу після звільнення з ПКТ, капітаном внутрішньої служби ОСОБА_5, який працював начальником відділення СПС №12 ЧВК №62 що за адресою: м.Черкаси, вул.Сурікова, 30 (відповідно до наказу №17 о/с від 12.03.2006 року та згідно ст.135 КВК України є представником адміністрації виправної установи), засудженому ОСОБА_1 було запропоновано слідувати у відділення СПС №12, але засуджений, будучи практично здоровим, умисно, в категоричній формі відмовився слідувати у розташування вказаного ОСОБА_5 відділення, чим не виконав законну вимогу представника адміністрації. Засудженому ОСОБА_1 було

2

роз'яснено, що він своїми діями не виконує законні вимоги і було повторно запропоновано направитися у відділення СПС №12, проте останній виконати законні вимоги представника адміністрації і слідувати у вищевказане відділення в категоричній формі відмовився, чим порушив правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань (затверджених наказом №275 Державного департаменту України ПВП від 25.12.2003 року).

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у скоєнні злочину, передбаченого ст. 391 КК України не визнав та пояснив що, дійсно, 01.03.2005 року, за створення конфліктної ситуації, його перевели у ДІЗО строком на 10 діб. 11.03.2005 року, начальник відділення ОСОБА_6, прийшов його звідти забирати і запропонував направитися у відділення СПС, але він в категоричній формі йому відмовив, бо не бажав туди йти. ОСОБА_6 повторно запропонував йому направитися у СПС і роз'яснив суть ст.391 КК України, проте обвинувачений знову відмовився виконувати його вказівки. За це порушення його перевели в приміщення камерного типу. 20.02.2006 року, він також відмовився слідувати у відділення, з тих же самих причин, за що його також направили у ПКТ. Будучи допитаним в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що у відділенні СПС №12 ЧВК №62 у бригаді №123 відбував покарання засуджений ОСОБА_7, який є близьким другом засудженого ОСОБА_8, проти якого він давав свідчення в якомусь з судів м. Запоріжжя. Зазначена особа, зі слів ОСОБА_1, неодноразово погрожувала йому фізичною розправою і саме з цих підстав він відмовився переходити у відділення СПС №12. При цьому він неодноразово просив адміністрацію ЧВК №62 про переведення його до будь-якого відділення, окрім СПС №12. Під час додаткового розслідування обвинувачений ОСОБА_1 свою вину також не визнав повністю і на показах даних в судовому засіданні наполіг. Наприкінці судового слідства підсудній ОСОБА_1 вину в скоєному злочині, передбаченого ст. 391 КК України визнав повністю, від дачі показів відмовився.

Том №1 а.с.63,77 Том№2а.с.2-16,95

Незважаючи на повне визнання своєї вини підсудним ОСОБА_1 його винність підтверджується наступними доказами:

- показами допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10, який пояснив, що він перебуває на посаді начальника відділення СПС ЧВК № 62 УДДУПВП в Черкаській області. Засуджений ОСОБА_1 прибув до ЧВК № 62 приблизно на початку 2004 року. З часу прибуття він був попереджений про про кримінальну відповідальність за ст. 391 КК України, але належних висновків не зробив. Під час відбування покарання ОСОБА_1 характеризувався з негативної сторони, були конфлікти з засудженими, не виконував вимоги адміністрації. Так, 01.03.2005 року, за створення конфліктної ситуації, засудженого ОСОБА_1 було переведено до ДІЗО строком на 10 діб. Строк відбування покарання засудженого ОСОБА_1 у ДІЗО закінчувався 11.03.2005 року. А тому, 11.03.2005 року, начальник відділення ОСОБА_6 прибув у ДІЗО, для того, щоб забрати вищевказаного засудженого після відбуття призначеного йому у встановленому порядку покарання. Проте, по прибуттю у ДІЗО, засуджений ОСОБА_1 в категоричній формі відмовився слідувати у розташування вказаного ним відділення. Засудженому ОСОБА_1 ним було роз"яснено, що він своїми діями не виконує законні вимоги представника адміністрації і було повторно запропоновано слідувати у відділення, але засуджений ОСОБА_1 виконати законні вимоги представника адміністрації і слідувати у відділення повторно, в категоричній формі, відмовився. Будь-які письмові або усні пояснення з приводу відмови засуджений не давав. Своїми діями засуджений ОСОБА_1 не виконав законні вимоги представника адміністрації, в зв»язку з чим ним було складено відповідний рапорт, а також акт про відмову засудженим давати будь-які пояснення з цього приводу. 14.03.2005 року, ним було проведено бесіду із вищевказаним засудженим з приводу його відмови слідувати 11.03.2005 року у вказане йому відділення після відбування дисциплінарного стягнення в ДІЗО. В ході бесіди засуджений повідомив, що не бажає виконувати законних вимог представників

3

адміністрації установи та слідувати у відділення СПС №8. В ході подальшої розмови засуджений ОСОБА_1 повідомив, що конфліктних ситуацій та боргів серед засуджених він не має. Крім того він повідомив, що будь-якого упередженого відношення до нього з боку співробітників установи немає. За відмову слідувати у відділення і не виконання законні вимоги представника адміністрації, постановою від

14.03.2005року, на дисциплінарній комісії, начальником Черкаської ВК №62 в м.

Черкаси, на підставі ст.]32 КВК України, засудженого ОСОБА_1, який був

практично здоровим, було переведено в приміщення камерного типу (ГТКТ) строком на

два місяці.

Том№1 а.с.49 Том №2 а.с. 11

- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_4, покази якого були оголошені

та досліджені в судовому засіданні про те, що він перебуває на посаді начальника

відділення СПС ЧВК №62 УДДУПВП в Черкаській області. Засуджений ОСОБА_1, 1985 р.н., прибув до ЧВК №62 приблизно на початку 2004 року. З

часу прибуття він, як і усі інші засудженні, був попереджений про кримінальну

відповідальність за ст.391 КК України, але належних висновків не зробив. Після

розподілення у відділення СПС характеризувався негативно, допустив більше десяти

порушень режиму відбування покарання, які виражались в утворенні та участі у

конфліктних ситуаціях з іншими засудженими, порушенні локалізації та форми одягу,

халатному ставленні до праці, нетактовній поведінці із представниками адміністрації

установи та невиконанні їх законних вимог, за що має дисциплінарні стягнення. За

характером охарактеризував його як емоційного, імпульсивного і схильного до

необдуманих дій. В колективі засуджених не вживається, конфліктний. У відношенні до

представників адміністрації колонії нетактовний. На заходи виховного і профілактично-

дисциплінарного характеру не реагував. Так, 18.02.2006 року, засуджений ОСОБА_1 допустив грубе порушення режиму відбування покарання, а саме - створив

конфліктну ситуацію, за що, тоді ж, його, який був практично здоровим, по тимчасовим

постановам від 18.02.2006 і 19.02.2006 року було поміщено до ПКТ. 20.02.2006 року,

близько 10 години 30 хвилин, на дисциплінарній комісії, в.о. начальника колонії

ОСОБА_3 дав вказівку про переведення засудженого ОСОБА_1 у відділення

СПС №12. Даний засуджений в категоричній формі відмовився слідувати у вказане

йому відділення. Засудженому ОСОБА_1 ним було роз'яснено, що він своїми

діями не виконує законні вимоги представника адміністрації і було повторно

запропоновано слідувати у відділення, але засуджений ОСОБА_1 виконати

законні вимоги представника адміністрації і слідувати у відділення повторно, в

категоричній формі, відмовився. Про це, ним було складено відповідний рапорт.

20.02.2006 року, постановою ОСОБА_3 засудженого ОСОБА_1 було

поміщено до ПКТ строком на один місяць.

Том №1 а.с.50 Том №2 а.с.8-9

- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_6, покази якого були оголошені

та досліджені в судовому засіданні про те, що він перебуває на посаді начальника

відділення СПС ЧВК №62 УДДУПВП в Черкаській області. Засуджений ОСОБА_1, 1985 р.н., прибув до ЧВК №62 приблизно на початку 2004 року. З

часу прибуття він, як і усі інші засудженні, був попереджений про кримінальну

відповідальність за ст.391 КК України, але належних висновків не зробив. Після

розподілення у відділення СПС характеризувався негативно, допустив більше десяти

порушень режиму відбування покарання, які виражались в утворенні та участі у

конфліктних ситуаціях з іншими засудженими, порушенні локалізації та форми одягу,

халатному ставленні до праці, нетактовній поведінці із представниками адміністрації

установи та невиконанні їх законних вимог, за що має дисциплінарні стягнення. За

характером охарактеризував його як емоційного, імпульсивного і схильного до

необдуманих дій. В колективі засуджених не вживається, конфліктний. У відношенні до

представників адміністрації колонії нетактовний. На заходи виховного і профілактично-

дисциплінарного характеру не реагував. Так, 01.03.2005 року, за створення конфліктної

ситуації, засудженого ОСОБА_1 було переведено до ДІЗО строком на 10 діб.

4

Строк відбування покарання засудженого ОСОБА_1 у ДІЗО закінчувався 11.03.2005 року. А тому, 11.03.2005 року, близько 17 години, ОСОБА_6 прибув у ДІЗО, для того, щоб забрати вищевказаного засудженого після відбуття призначеного йому у встановленому порядку покарання. Проте, по прибуттю у ДІЗО, засуджений ОСОБА_1 в категоричній формі відмовився слідувати у розташування вказаного відділення. Засудженому ОСОБА_1 ним було роз"яснено, що він своїми діями не виконує законні вимоги представника адміністрації і було повторно запропоновано слідувати у відділення, але засуджений ОСОБА_1 виконати законні вимоги представника адміністрації і слідувати у відділення повторно, в категоричній формі, відмовився. Будь-які письмові або усні пояснення з приводу відмови засуджений не давав. Своїми діями засуджений ОСОБА_1 не виконав законні вимоги представника адміністрації, в зв"язку з чим ним було складено відповідний рапорт, а також акт про відмову засудженим давати будь-які пояснення з цього приводу. Оскільки, питання про переведення засудженого до ПКТ, згідно чинного законодавства вирішується лише на дисциплінарній комісії, засідання якої проводяться лише тричі на тиждень, засуджений ОСОБА_1, який був практично здоровим, утримувався до вирішення питання по суті у встановленому законом порядку про що було винесено відповідні постанови. За відмову слідувати у вказане відділення і не виконання законної вимоги представника адміністрації, постановою від 14.03.2005 року, на дисциплінарній комісії, начальником Черкаської ВК №62 в м.Черкаси, на підставі ст.132 КВК України, засудженого ОСОБА_1, який був практично здоровим, було переведено в приміщення камерного типу (ПКТ) строком на два місяці.

Том№1 а.с.49 Том №2 а.с.12

- показами допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5,

який пояснив, що він перебуває на посаді начальника відділення СПС ЧВК №62

УДДУПВП в Черкаській області. Засуджений ОСОБА_1, 1985

р.н., прибув до ЧВК №62 приблизно на початку 2004 року. З часу прибуття він, як і усі

інші засудженні, був попереджений про кримінальну відповідальність за ст.391 КК

України, але належних висновків не зробив. Засуджний ОСОБА_1

характеризувався негативно, створював конфліктні ситуації з іншими засудженими,

халатно ставився до праці, не виконував законних вимог працівників адміністрації

установи, за що мав дисциплінарні стягнення. 18.03.2006 року, близько 15 години, у

засудженого ОСОБА_1 закінчився строк перебування у ПКТ, а тому ним, було

запропоновано направитися у відділення №12, проте, даний засуджений в категоричній

формі відмовився слідувати у вказане йому відділення. Засудженому ОСОБА_1

ним було роз'яснено, що він своїми діями не виконує законні вимоги представника

адміністрації і було повторно запропоновано слідувати у відділення, але засуджений

ОСОБА_1 виконати законні вимоги представника адміністрації і слідувати у

відділення повторно, в категоричній формі, відмовився. Будь-які пояснення в усній чи

письмовій формі з цього приводу не надав. Про це ОСОБА_5 було складено

відповідний рапорт.

Том №1 а.с.52 Том№2а.с.9-10

- показами допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3, який

пояснив, що він перебуває на посаді 1-го заступника начальника ЧВК №62. 22.01.2004

року Черкаської ВК-62 УДДУ ПВП України в Черкаській області, що розташована за

адресою: м.Черкаси, вул.Сурікова, 30, прибув засуджений ОСОБА_1, 1985 р.н.,

який з часу прибуття був попередженим про кримінальну відповідальність за ст.391 КК

України, але останній належних висновків не зробив, а саме: після розподілення у

відділення СПС характеризувався негативно, допустив 12 порушень режиму відбування

покарання, за що мав 12 дисциплінарних стягнень за які 3 рази оселявся в ДІЗО і 2 рази

переводився в ПКТ, мав одне заохочення. Згідно чинних вимог законодавства, а саме

КВК України, Наказу ДДУПВП №275 і Наказу ДДУПВП №205 певним колом

представників адміністрації ЧВК здійснюється щоденне відвідування засуджених, які

перебувають у ПКТ (ДІЗО) установи. Це відвідування здійснюється з метою проведення

5

роз"яснювальної роботи, з метою здійснення профілактичних заходів та, зокрема, прийняття заяв та скарг цих засуджених. Порядок подібного відвідування встановлено таким чином, що про кожне відвідування особою, яка його здійснила робиться відповідний запис в журналі обліку відвідувань ДІЗО та ПКТ. Якщо засуджений має якісь скарги або зауваження, то він має право і реальну можливість написати письмову заяву або скаргу на ім"я тієї чи іншої посадової особи, яка, як хоче засуджений - її розглядала. Дані заяви та скарги реєструються у відповідному порядку і якщо вони адресовані за межі нашої установи - надсилаються за належністю. Згідно журналу 18.02.2006 року, близько 17 години ЗО хвилин, він здійснював відвідування ДІЗО (ПКТ), під час якого ним було проведено профілактичну бесіду із засудженим ОСОБА_1 з приводу порядку відбування покарання. Будь-яких скарг та зауважень від засудженого не надходило. 20.02.2006 року, він виконував обов"язки начальника ЧВК №62. До нього на розгляд надійшли матеріали про порушення порядку відбування покарання засудженим ОСОБА_1 Наскільки він пам"ятає, даний засуджений створив конфліктну ситуацію. На той час, даний засуджений перебував у відділенні СПС №1, яке було одним з найкращих. В той день, ним було проведено з ОСОБА_1 роз"яснювально - профілактичну бесіду з цього приводу, але оскільки це позитивних результатів не дало і подібних порушень у вищевказаному відділенні у цього засудженого було багато - ним було прийнято рішення про перевод ОСОБА_1 до іншого відділення СПС. ОСОБА_1 заявив, що в ніяке інше відділення СПС, окрім №1, він переводитися не хоче. Оскільки комісія, яка була тоді присутня, вирішила перевести все ж таки ОСОБА_1 в інше відділення, а саме №12, ним було повідомлено про це останнього. Але ОСОБА_1 в категоричній формі відмовився туди слідувати, а тому комісією було прийняте рішення про переведення його до ПКТ строком на один місяць, про що ним було винесено відповідну постанову. Навіть після цього, ОСОБА_1 мав право оскаржити це рішення і мав таку можливість. Засудженого ОСОБА_1 охарактеризував як конфліктну людину, на заходи профілактично - роз'яснювального характеру не реагував. Особисто йому, скарг від ОСОБА_1 ні на кого не надходило.

Том №2 а.с.77-78

- даними висновку за матеріалами службового розслідування, проведеного по факту надходження звернення з Придніпровського районного суду м. Черкаси з приводу наявності конфліктних ситуацій між засудженим ОСОБА_1 з іншими засудженими в період відбування ним покарання у Черкаській виправній УДДУПВП у Черкаській області, згідно якого відомості, які вказував засуджений ОСОБА_1 в судових засіданнях, що він відмовлявся переходити у відділення СПС №12 нібито у зв'язку з тим, що там перебували засуджені, які реально погрожували його життю, про що він неодноразово повідомляв адміністрацію установи, вважити надуманими, та рахувати, як такі, що свого підтвердження не знайшли.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що пред'явлене обвинувачення доведене повністю і дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст.391 КК України, як злісна непокора законним вимогам адміністрації виправної установи, особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у вигляді переведення в приміщення камерного типу.

При призначенні покарання підсудному суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, особу підсудного.

Пом'якшуючою відповідальність ОСОБА_1 обставиною є щире каяття.

Обтяжуючою відповідальність ОСОБА_1 обставиною є рецидив злочинів.

Враховуючи попередню судимість підсудного ОСОБА_1, після якої він висновків не зробив, на шлях виправлення не став та знов скоїв злочин, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе тільки при призначенні йому покарання у вигляді реального позбавлення волі. Оскільки вказаний епізод злочинної діяльності вчинений в період відбування покарання згідно вироку місцевого Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 19.05.2003 року, то суд вважає за необхідне остаточно призначити покарання ОСОБА_1 у відповідності до ст.71 КК України.

6

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.391 КК України та призначити йому покарання в вигляді одного року позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком місцевого Жовтневого районного суду М.Запоріжжя від 19.05.2003 року і остаточно призначити до відбуття один рік п'ять місяців вісімнадцять днів позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з залу суду негайно в зв'язку з відбуттям строку покарання.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області учасниками процесу на протязі 15 діб.