Справа № 1490/5979/12 18.03.2013 18.03.2013 18.03.2013
Справа № 22ц/784/322/13 Головуючий у 1 інстанції Чернявська Я.А.
Категорія - 5 Доповідач в апеляційній інстанції Лисенко П.П.
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
18 березня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Лисенка П.П.,
суддів: Серебрякової Т.В. та Шолох З.Л.,
із секретарем судового засідання Дубовою К.В.,
з участю:
позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
її представника - ОСОБА_4,
переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_3 рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 28 листопада 2012 року, ухваленого в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ будинку, який є об'єктом спільної часткової власності та встановлення порядку користування прибудинковою земельною ділянкою,
у с т а н о в и л а
25 жовтня 2011 року ОСОБА_2 пред'явила до своєї рідної повнокровної сестри зазначений позов, який обґрунтовувала наступним.
На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27 жовтня 2008 року вона та її рідна сестра ОСОБА_3 в рівних частках є співвласниками будинку АДРЕСА_1.
Посилаючись на відсутність згоди між нею та сестрою щодо порядку поділу будинку та порядку користування прибудинковою земельною ділянкою, просила позов задовольнити.
Відповідач проти поділу будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою не заперечувала, проте просили провести такі дії відповідно порядку, що склався.
Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 28 листопада 2012 року позов задоволено частково, ухвалено провести поділ будинку та визначити порядок користування прибудинковою земельною ділянкою за 2 варіантом судової будівельно-технічної експертизи від 21 травня 2012 року № 42/12, проведено розподіл судових витрат.
ОСОБА_3 подала на це рішення апеляційну скаргу, в якій оскаржила його лише в частині, що стосується вимог про визначення порядку користування прибудинковою земельною ділянкою та розподілу судових витрат, просила, у зазначеній частині, його скасувати і ухвалити нове рішення.
Скаргу обґрунтовував невідповідністю висновків суду обставинам справи та нормам чинного земельного законодавства.
Апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржене рішення суду 1 інстанції в частині вирішення вимоги про встановлення порядку користування прибудинковою земельною ділянкою та розподілу судових витрат скасувати, оскільки в зазначеній частині суд постановив його без точного додержанням норм матеріального й процесуального права, і в цій частині, ухвалити нове рішення, яким позовну вимогу задовольнити частково і розподілити судові витрати.
Встановлюючи порядок користування прибудинковою земельною ділянкою за 2 варіантом висновку № 42/12 судової будівельно-технічної експертизи від 21 травня 2012 року, що він найбільше відповідає порядку користування, що між сторонами склався, максимально їх ізолює одну від одної, відповідає їх первісним часткам в будинку, дозволяє найефективніше користуватися як ділянкою, так і виділеними частинами будинку, господарських та підсобних приміщень.
Розподіляючи таким чином судові витрати, суд вважав, що такий розподіл у повній мірі відповідає положенням чинного цивільно-процесуального законодавства, а тому є єдино можливим.
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області, будучи, в силу положень ст. 303 ЦПК України, обмежена позицією особи, яка подала апеляційну скаргу, не у повній мірі погоджується з такими висновками суду 1 інстанції, вважає, що вибраний судом варіант встановлення порядку користування прибудинковою земельною ділянкою не є найкращим і порушує земельні інтереси ОСОБА_3, а тому, встановлення порядку слід провести за 3 варіантом висновку № 54/13 додаткової будівельно-технічної експертизи від 26 лютого 2013 року, яка, як на думку колегії як найбільше відповідає інтересам сторін та положенням чинного законодавства.
Так, з положень статей 8, 124 Конституції, ст. 40, статті 88, застосованої за аналогією закону, і статей 92- 126, 158 Земельного кодексу України (далі - ЗК), ст. 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), вбачається, що, до їх приватизації, прибудинкові земельні ділянки можуть перебувати у спільному користуванні декількох осіб.
Володіння, користування і розпорядження такою земельною ділянкою здійснюється за згодою всіх співвласників будинку згідно з договором, а у випадку недосягнення згоди - у судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони за різних правових підстав є власниками певних частин будинку АДРЕСА_1 і співкористувачами прибудинкової земельної ділянки, загальна площа якої становить 577 кв.м.
Позивач та відповідач не змогли досягти згоди щодо порядку користування земельною ділянкою, у зв'язку з чим перша скористалася своїм правом на встановлення такого порядку судом, подавши даний позов.
Суд зобов'язаний такий порядок встановити, дотримуючись, при цьому, певних правил, виписаних у пунктах 19-21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ".
Відповідно ж до них, у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. В разі неможливості перенесення співвласником господарських будівель і насаджень на надану в його користування частину ділянки суд має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію.
При пред'явленні вимог кожним з учасників спільної власності про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо.
Наведене стосуються також випадків, коли належні особам на праві спільної власності жилий будинок, господарські будівлі та споруди розташовані на земельній ділянці, яка знаходилася в їх користуванні до її приватизації або за договором оренди.
Порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок. Суд відповідно до статті 88 ЗК України бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов'язковою.
Суд може не визнати угоду про порядок користування земельною ділянкою, коли дійде висновку, що угода явно ущемляє законні права когось зі співвласників, позбавляє його можливості належно користуватися своєю частиною будинку, фактично виключає його з числа користувачів спільної земельної ділянки, суперечить архітектурно-будівельним, санітарним чи протипожежним правилам.
Якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.
Згідно правоустановчих документів, що є у справі, на час виникнення спільної часткової власності, частки сторін в домоволодінні, були рівними, кожному з них належало по ? частини спірного будинку.
Названим часткам відповідали і їх частки в земельній ділянці, кожний з них мав законне право розраховувати на виділення йому в користування земельної ділянки площею 288, 5 кв.м.
Виходячи з названих часток, а також беручи до уваги місце знаходження належних сторонам частин у житлових будинках; з'ясувавши і врахувавши можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним; розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників; можливість проходу, проїзду співкористувачів в двір; неможливості, через насиченість земельної ділянки узаконеними спорудами та незначної ширини ділянки поза домом, організації ще одного проїзду, колегія вважає єдиним можливим варіантом встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою - варіант № 3 висновку № 54/13 додаткової будівельно-технічної експертизи від 26 лютого 2013 року.
Оскільки суд був другої думки і по-іншому встановив порядок користування земельною ділянкою, то його рішення слід змінити, застосувавши для врегулювання спірних відносин варіант, якого дійшла колегія.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд який ухвалив рішення зобов'язаний провести розподіл судових витрат.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 понесла судові витрати у розмірі 1 981 гривня, з яких 51 гривня - держмито, 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи і 1 900 оплата експертизи. Судові витрати ОСОБА_3 складають 540 гривень, з яких 140 гривень судовий збір в суді апеляційної інстанції і 400 гривень - витрати на проведення додаткової експертизи. Як на думку колегії, сторони повинні нести судові витрати у рівних частках, тобто по 1 260 гривень 50 копійок. Оскільки ОСОБА_2 сплатила на 720 гривень 50 копійок більше, а ОСОБА_3 менше - того що з них належить, то з ОСОБА_3 на користь першої слід стягнути різницю - 720 гривень 50 копійок.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів ,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 28 листопада 2012 року в частині вирішення вимоги ОСОБА_2 про встановлення порядку користування прибудинковою земельною ділянкою та розподілу судових витрат скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким названу позовну вимогу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Встановити порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 відповідно до третього варіанту висновку № 54/13 додаткової будівельно-технічної експертизи від 26 лютого 2013 року, за яким виділити у користування:
1) ОСОБА_2 - земельну ділянку площею 254 м-2, з яких - 59,01 кв.м під будівлями і 194,99 кв.м - під індивідуальне користування, з облаштуванням входу та в'їзду шириною 2,6 м, з боку провулка Братський.
2) ОСОБА_3 - земельну ділянку площею 254 м-2, з яких 78,81 кв.м під будівлями і 175,19 кв.м - під індивідуальне користування, з облаштуванням входу з ділянки загального користування.
Залишити в загальному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельну ділянку площею 69 кв.м.
Межу розподілу провести згідно опису названого варіанту та додатку № 3 до нього.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 720 гривень 50 копійок судових витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий Судді: