ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" березня 2013 р. Справа № 5015/4137/12
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Хабіб М.І.
суддів Гриців В.М.
Зварич О.В.
при секретарі судового засідання Бараняк Н.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного
підприємства "Юрінвест" б/н від 26.12.2012р.,
на рішення господарського суду Львівської області від 12.12.2012р.
у справі № 5015/4137/12
за позовом:Німецько-Українського фонду, м. Київ
до відповідача: Приватного підприємства "Юрінвест", м. Львів
про стягнення 94 373,51 грн.
За участю представників:
від позивача - Туринський І.В. - представник (довіреність в матеріалах справи);
від відповідача - не з'явився (належно повідомлений).
Згідно з ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.01.2013р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду 25.02.2013р. колегією суддів у складі: головуючого судді Процика Т.С., суддів Матущака О.І., Скрипчук О.С.
У зв'язку з відрядженням головуючого судді Процика Т.С., розпорядженням в. о. керівника апарату № 27 від 22.02.2013р. дану справу передано на повторний автоматизований розподіл, за результатами якого справу № 5015/4137/12 передано на розгляд судді - доповідачу Хабіб М.І.
Розпорядження в. о. голови суду від 22.02.2013р. в склад колегії для розгляду справи № 5015/4137/12 введено суддів - Зварич О.В. та Гриців В.М.
У зв'язку зі зміною складу колегії суддів, розгляд справи розпочато спочатку.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Львівської області (суддя Матвіїв Р.І.) від 12.12.2012 року у справі № 5015/4137/12, позов задоволено повністю.
Присуджено до стягнення з Приватного підприємства "Юрінвест" на користь Німецько-Українського фонду 84 690,38 грн. несплачених відсотків, 7515,76 грн. пені за несплачені відсотки, 2165,75 грн. пені за неповернену суму кредиту, 1,62 грн. пені за несплачену комісію та 1887 грн. 45 коп. судового збору.
Рішення суду мотивоване положеннями ст. ст. 525, 526, 629, 1048, 1049 ЦК України, ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 116 ГПК України. При прийнятті рішення місцевий суд виходив з того, що відповідач в порушення умов кредитного договору № 81712/1 від 02.12.2008р. не повернув у встановлений строк кредит, не сплатив відсотків за користування кредитом та комісії. За договором від 18.04.2011р. банк відступив позивачі право вимоги за кредитним договором. Разом з тим, рішенням господарського суду від 11.09.2012р. у справі № 5015/6883/11 задоволені вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором станом на 01.10.2011р. в сумі 532611,59грн., шляхом звернення на заставлене майно. Заборгованість, яка виникла з 01.10.2011р. підлягає стягненню з відповідача..
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Львівської області від 12.12.2012 року у справі № 5015/4137/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального права, однак жодного обґрунтування не наводить. Вказує, що підстави для скасування рішення будуть викладені після отримання повного тексту оскаржуваного рішення. Проте, станом на день розгляду апеляційної скарги скаржник не подав обґрунтування своєї скарги, не вказав підстав для скасування рішення.
Відповідач (апелянт) явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, подав апеляційному господарському суду клопотання (вх. 05-04/500/13 від 12.03.2013р.) про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням директора ПП «Юрінвест» у відпустці з 11.03.2013р. по 31.03.2013р.
Позивач відзиву на скаргу не подав, в судовому засіданні 26.03.2013р. представник позивача пояснив, що в апеляційній скарзі не вказано, з яких підстав відповідач не погоджується з рішенням місцевого суду, тому неможливо подати заперечення, просив рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляцій скаргу без задоволення.
Розглянувши клопотання скаржника про відкладення розгляду справи, колегія суддів відхиляє його з огляду на наступне.
Відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч.1 ст.77 ГПК України, є обов'язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні. Неявка представника скаржника в судове засідання не унеможливлює розгляду апеляційної скарги. Слід зазначити, що ухвалою апеляційного суду від 25.02.2013р. явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов'язковою. Поряд з тим, колегія суддів бере до уваги те, що це повторне клопотання скаржника про відкладення розгляду справи (перше клопотання від 25.02.2013р. про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням директора у відрядженні). Відтак, на думку колегії суддів, причину неявки представника скаржника - перебування директора ПП «Юрінвест» у відпустці не можна вважати поважною та підставою для відкладення розгляду справи. Крім того, чинне законодавство не обмежує сторони в кількості представників, які можуть представляти в суді їх інтереси.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 02 грудня 2008 року Відкритим акціонерним товариством "Селянський комерційний банк "Дністер" (Банк) та Приватним підприємством "Юрінвест" (Позичальник) був укладений кредитний договір № 81712/1 (надалі - договір) (а.с. 7-11).
Відповідно до п.1.1. договору банк надає позичальнику кредит в сумі 480 000,00 грн. в термін до 01 грудня 2010 року для купівлі чотирьох одиниць транспортних засобів та автозапчастин до них, а позичальник зобов'язується повернути кредит в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, який є додатком № 1 до даного Договору в повній сумі, щомісячно сплачувати за користування кредитом проценти в розмірі 28% річних від суми кредиту у валюті кредиту та комісії за послуги, пов'язані з видачею та обслуговуванням кредиту, в гривнях згідно тарифів банку, в обумовлені цим Договором терміни.
Згідно з п. 4.3. Договору позичальник зобов'язується, зокрема, забезпечити повернення кредиту в терміни, визначені Графіком погашення кредиту з кінцевим терміном погашення 01 грудня 2010 року.
Пунктом 4.4. Договору передбачено, що сплата нарахованих процентів та комісії повинна здійснюватися кожного місяця з 25-го числа по останній день місяця.
За прострочення повернення кредиту або його частини, процентів та комісії передбачено сплату пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення( п.4.6 договору).
Відповідно до п. 8.5. строк дії даного договору встановлюється з дня надання кредиту і до повного погашення кредиту та процентів за ним.
Графіком погашення кредиту (Додаток №1 до Кредитного договору № 81712/1, а.с. 12) передбачено щомісячне погашення кредиту з 31.12.2008 р. по 30.11.2010 р. платежами у розмірі по 20 000 грн.кожний.
Банком надав відповідачу 09.12.2008р. кредит в сумі 320 000,00 грн. шляхом зарахування коштів на поточний рахунок відповідача, що підтверджено розпорядженням від 09.12.2008р. та не заперечується відповідачем.
18 квітня 2011р. Німецько-Українським фондом (новий кредитор) та Відкритим акціонерним товариством "Селянський комерційний банк "Дністер" (первісний кредитор) укладений Договір про відступлення права вимоги за Кредитним договором (далі - Договір про відступлення права вимоги) (а.с. 14-15).
Відповідно до п. 1.1. цього Договору первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги належне Первісному кредитору і стає кредитором за Кредитним договором № 81712/1 від 02.12.2008р., укладеним між первісним кредитором і приватним підприємством «Юрінвест».
Згідно з п. 1.3. Договору про відступлення права вимоги за цим договором до Нового кредитора переходить зазначене вище право замість первісного кредитора вимагати від позичальника виконання зобов'язань на умовах, що існують на момент укладення цього договору.
Пунктом 1.4. Договору про відступлення права вимоги передбачено, що за цим Договором до Нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від позичальника належного та своєчасного виконання наступних обов'язків: сплати основної суми кредиту - 300 000,00 гривень; сплати нарахованих і несплачених процентів станом на 18.04.2011р. (день укладення договору) в сумі 162 476,66 гривень; сплати нарахованої і несплаченої комісії станом на 18.04.2011р. (день укладення договору) в сумі 160,00 грн.; сплати штрафу та пені згідно умов визначених в кредитному договорі.
Право вимоги вказаних сум підтверджується виписками з рахунків обліку простроченої заборгованості відповідача за основною сумою кредиту, процентами та комісіями.
Згідно з п. 1.7. Договору про відступлення права вимоги моментом переходу права вимоги первісного кредитора за договором, визначеним в п. 1.1. цього договору до нового кредитора є момент підписання цього договору сторонами.
Банк надав відповідачу повідомлення № 309-670/ЛК від 19.04.2011р. (а.с. 31) про відступлення Німецько-Українському фонду права вимоги за кредитним договором, в якому вказав розмір заборгованості станом на 18.04.2011 року та вказав, що з 18. 04. 2011 р. погашення отриманого кредиту підприємство має здійснювати на рахунок Німецько-Українського фонду. Про отримання Повідомлення про відступлення права вимоги вручене відповідачеві 19.04.2011р., про що свідчить відповідна відмітка та підпис про отримання.
Позивач листом від 18.04.2011 року (а.с. 32)також повідомив відповідача про перехід всіх прав за Кредитним договором № 81712/1 від 02.12.2008 року до нього, а також повідомив банківські реквізити для здійснення розрахунків. Відповідач отримав листа 19.04.2011р., що підтверджено підписом про його отримання.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав своїх зобов'язань за кредитним договором перед новим кредитором, у зв'язку з чим рішенням господарського суду від 11.09.2012р. у справі № 5015/6883/11, залишеним без змін постановою апеляційного суду від 12.12.12р., задоволені вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором та пені, нарахованих станом на 01.10.2011р. в сумі 532611,59грн., шляхом звернення на заставлене майно.
На суму непогашеного кредиту в розмірі 300 000грн. за період з 01.10.2011р. до 25.09.2012р. позивачем нараховані проценти за користування кредитом в сумі 84 690,38грн., за прострочення сплати яких нарахована пеня в сумі 7 515,76грн.за період 01.10.2011р. до 01.10.2012р..Також за період з 01.10.2011р. по 18.10.2011р. нарахована пеня в сумі 2 165,75грн. за несплату кредиту та пеня в сумі 1,62грн. за несплату комісії (розрахунок в матеріалах справи, а.с.43-44). Місцевим судом встановлено та не спростовано скаржником, що розрахунок здійснений відповідно до вимог законодавства та математично розрахований вірно.
Дослідивши всі обставини справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно із ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 193 ГК суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 512 ЦК передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові( частина 1 ст.513 ЦК).
В силу ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст.516 ЦК заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання кредитного договору від 02.12.2008р. ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер» надав відповідачу кредит в сумі 320 000грн. Відповідач не повернув кредит та не сплатив відсотків за його користування та комісії у встановлений договором строк. За договором від 18.04.2011р. про відступлення права вимоги банк відступив позивачу правло вимоги до відповідача за кредитним договором щодо стягнення боргу та штрафних санкцій станом на момент його укладення. Банк та позивач належним чином повідомили відповідача про відступлення банком позивачеві права вимоги за кредитним договором. Відтак, у відповідача виникли зобов'язання перед позивачем, яких відповідач не виконав.
Рішенням господарського суду Львівської області від 11.09.2012 року у справі № 5015/6883/11 задоволено позов Німецько-Українського фонду до Приватного підприємства «Юрінвест», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер", про стягнення 532611,59 грн. заборгованості ( кредиту, процентів, комісії та пені) шляхом звернення стягнення на майно (а.с. 45-49). Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.12.2012р. у справі № 5015/6883/11 вказане рішення залишено без змін, а апеляційну скаргу ПП «Юрінвест» без задоволення. Сума заборгованості відповідача, яка була предметом спору у справі 5015/6883/11, нарахована за період до 01.10.2011 року.
Предметом даного позову є стягнення заборгованості по процентах, стягнення пені, нарахованої на суму несплачених процентів, несплачену суму кредиту та несплачену комісію за період з 01.10.2011 року.
За прострочення повернення кредиту або його частини, процентів та комісії кредитним договором( п.4.6) передбачено сплату пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.( п.4.6 договору).
Як вбачається з матеріалів справи, після прийняття судом рішення у справі № 5015/6883/11, відповідач і надалі не виконував своїх зобов'язань.
На підставі викладеного апеляційний суд вважає обгрунтованим рішення місцевого суду про задоволення позову.
Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
В силу вимог ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про задоволення позову та вважає, що скаржником не доведено наявності підстав для задоволення апеляційної скарги та для скасування рішення місцевого суду.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Львівської області від 12.12.2012 року у справі №5015/4137/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий-суддя Хабіб М.І.
суддя Гриців В.М.
суддя Зварич О.В.