ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/2365/13 21.03.13
Господарський суд міста Києва в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Сай А.С.
розглянувши справу № 910/2365/13
за позовом комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду
«Житло-сервіс»
до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сердолік»
про визнання правочину таким, що відбувся - дійсним
Представники сторін:
від позивача: Титаренко О.Є., довіреність № 110/005-1168 від 01.08.2012р.;
Марущак В.М., директор, розпорядження № 77 від 18.04.2011р.;
від відповідача: Балащук В.Ю., довіреність б/н від 22.01.2013р.
обставини справи:
До Господарського суду міста Києва звернулось комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» (надалі - позивач) з позовом до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сердолік» (надалі - відповідач) про визнання правочину таким, що відбувся - дійсним.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем вчинені всі необхідні дії для передачі відповідачу на баланс житлового комплексу за адресою: вул. О.Мишуги, 2 у м. Києві. Проте, відповідач безпідставно ухиляється від підписання акту приймання-передачі житлового комплексу за адресою: вул. О.Мишуги, 2 у м. Києві, з балансу КП «Житло-сервіс» на баланс ОСББ «Сердолік». При цьому, позивач вважає, що лише підписаний сторонами акт приймання-передачі буде підставою для припинення виконання зобов`язання, проведеного належним чином, відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України. Також, позивач зазначає, що зміст дій, вчинених КП «Житло-сервіс» по передачі житлового комплексу за адресою: вул. О.Мишуги, 2 у м. Києві, на баланс ОСББ «Сердолік» відповідає загальним вимогам ст. 203 ЦК України, щодо чинності правочину, який, в данному випадку, відповідно до ч. 2 ст. 202 ЦК України, є односоторннім. З огляду на приписи ст. 8 та ч. 2 ст. 219 Цивільного кодексу України, односторонній правочин може бути визнаний судом дійсним.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2013р. порушено провадження у справі № 910/2365/13 та призначено її розгляд на 06.03.2013р.
Присутній у судовому засіданні 06.03.2013 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.
В засіданні суду представник відповідача звернувся до суду з клопотаннями про повернення позовної заяви позивачу без розгляду.
Суд відмовив у задоволенні зазначеного клопотання відповідача, оскільки воно не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України на стадії порушення провадження у справі.
Також, представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, оскільки останній не отримав позовну заяву, тому не зміг вчасно належним чином підготуватись до розгляду справи.
Ухвалою від 06.03.2013р. суд відклав розгляд справи на 21.03.2013р.
21.03.2013р. до початку розгляду справи, через відділ діловодства господарського суду від позивача надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи додаткових доказів.
Присутній у судовому засіданні 21.03.2013 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.
Представники відповідача в засіданні суду подав відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує, та клопотання про витребування доказів.
За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про витребування доказів задоволенню не підлягає, оскільки, в порушення приписів ст. 38 ГПК України, відповідачем не зазначено обставини, які можуть підтвердити ці докази.
Крім того, за усним клопотанням представника відповідача, відповідно до ч. 7 ст. 81-1 ГПК України, було здійснено фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду».
У відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
14.07.2009р. державним реєстратором Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації було зареєстровано об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сердолік», що підтверджується наявними в матеріалах справи свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 05.02.2013р.
Згідно п. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу, комплексу будівель і споруд є власник, або юридична особа, що за договором із власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну й іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки засобів, необхідних для своєчасного проведення капітального, поточного ремонтів і утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію відповідно до закону.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001р. № 2866-III (далі -Закон).
Відповідно до ст. 4 Закону (в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як організація для здійснення функцій, визначених законом. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
За змістом ст. 11 Закону, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку після набуття статусу юридичної особи може: прийняти на власний баланс весь житловий комплекс; за договором з попереднім власником залишити його балансоутримувачем усього житлового комплексу або його частини; укласти договір з будь-якою юридичною особою, статут якої передбачає можливість здійснення такої діяльності, про передачу їй на баланс усього житлового комплексу або його частини.
Рішення про прийняття на баланс основних фондів приймається відповідно до цього Закону, інших нормативно-правових актів та статуту об'єднання. Передача майна з балансу на баланс відбувається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про реалізацію Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 11.10.2002р. № 1521 (далі - Постанова КМУ), відповідно до ст.ст. 6, 11, 17 і 21 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" затверджено: Порядок державної реєстрації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку; Порядок передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс; Порядок проведення розрахунків з членами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, які мають перед ним заборгованість, за виконані ними роботи з утримання неподільного та загального майна об'єднання; Порядок створення спеціальних фондів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Вказаною постановою Кабінету Міністрів України визначено, що Порядок передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс (далі - Порядок) регулює процедуру передачі житлового комплексу на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання), а також житлового комплексу або його частини на баланс іншої юридичної особи, статут якої передбачає можливість провадження такої діяльності, з балансу колишнього балансоутримувача.
Пунктами 3, 4, 5 зазначеного Порядку передбачено, що для приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс утворюється відповідна комісія. У разі прийняття рішення про передачу житлового комплексу на баланс об'єднання утворюється комісія у складі представників попереднього балансоутримувача та Об'єднання. Комісію очолює представник приймаючої сторони. Комісія визначає технічний стан житлового комплексу або його частини відповідно до вимог законодавства та складає акт приймання-передачі згідно з додатком до цього Порядку. Передача житлового комплексу або його частини з балансу на баланс проводиться разом з планом земельної ділянки, технічним паспортом будинку та відповідною технічною документацією (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж тощо) у двомісячний термін після надходження відповідного звернення від об'єднання.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2012р. у справі № 2/297, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України, позовні вимоги Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Сердолік» задоволені повністю:
1) зобов'язано комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» передати об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Сердолік» на баланс житловий комплекс, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. О. Мишуги, буд. 2 згідно Порядку передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. №1521;
2) зобов'язано комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» передати об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Сердолік» всю технічну документацію на житловий комплекс, а саме:
- щодо технічного стану об'єкта, у тому числі: план земельної ділянки з усіма будинками та спорудами, що на ній розташовані, виготовлений відповідно до вимог Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженої наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 09.04.1998 N 56, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23.06.1998 за № 393/2833; паспорт об'єкта та земельної ділянки; проектно-кошторисну документацію та виконавчі креслення на кожний будинок та споруду об'єкта; акт технічного стану об'єкта на момент приймання-передачі; схеми внутрішньобудинкових мереж централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, електропостачання, централізованого опалення тощо; виконавчі креслення контурів заземлення (для споруд, які мають заземлення); паспорти котельного господарства, котлові книги;паспорти ліфтового господарства; кошториси, описи робіт з поточного та капітального ремонту; акти технічного огляду; журнали заявок мешканців об'єкта; протоколи виміру опору ізоляції електромереж; протоколи огляду системи вентиляції;
- щодо бухгалтерського обліку та передбаченої законодавством звітності за об'єктом: обліку мешканців об'єкта, а також власників, співвласників окремих приміщень об'єкта, які у ньому не мешкають; правовідносин попереднього балансоутримувача чи особи, що здійснювала управління будинком, з юридичними або фізичними особами у сфері надання та оплати житлово-комунальних послуг, найму, оренди та користування приміщеннями об'єкта; планових заходів за попередній та на поточний роки, необхідних для утримання об'єкта відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил та для збереження належного технічного стану будівельних елементів, конструкцій та мереж об'єкта; іншу документацію по обслуговуванню та експлуатації житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. О. Мишуги, 2;
3) зобов'язано комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» провести обстеження технічного стану житлового комплексу за адресою: вул. О.Мишуги, 2, та підписати акт приймання-передачі з зазначенням результатів технічного обстеження житлового комплексу, згідно Порядку передачі майна на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 року № 1521 "Про реалізацію Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Правилами управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, затвердженим Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства №13 від 02.02.2009р.;
4) зобов'язано комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» вчинити дії щодо припинення обслуговування житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. О. Мишуги, 2 та передачі цього житлового комплексу в управління об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Сердолік» згідно "Правил управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд" затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 2 лютого 2009 № 13;
5) стягнуто з комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сердолік» 85, 00 грн. витрати по сплаті державного мита за подання позову та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 470, 00 грн. витрат по сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Позивач зазначає, що ним вчинені всі необхідні дії, а саме: передано всю технічну та іншу документацію, пов`язану з обслуговуванням та утриманням житлового комплексу за адресою: вул. О.Мишуги, 2; вчинено дії щодо припинення обслуговування житлового комплексу; проведено спільно з представниками ОСББ «Сердолік» обстеження технічного стану житлового комплексу; складено та підписано зі сторони КП «Житло-сервіс» акт приймання-передачі житлового комплексу за адресою: вул. О.Мишуги, 2 у м. Києві, з балансу КП «Житло-сервіс» на баланс ОСББ «Сердолік».
З огляду на наявні у справі докази, судом встановлено, здійснення позивачем дій, направлених на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2012р. у справі № 2/297 та на передачу на баланс відповідача житлового комплексу за адресою: вул. О.Мишуги, 2 у м. Києві, згідно з Порядком передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. № 1521, з метою набуття ОСББ «Сердолік» передбачених законом і вказаним Порядком прав та обовязків.
Проте, відповідач безпідставно ухиляється від підписання акту приймання-передачі житлового комплексу за адресою: вул. О.Мишуги, 2 у м. Києві, з балансу КП «Житло-сервіс» на баланс ОСББ «Сердолік».
При цьому, позивач вважає, що лише підписаний сторонами акт приймання-передачі буде підставою для припинення виконання зобов`язання, проведеного належним чином, відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України.
Також, позивач зазначає, що зміст дій, вчинених КП «Житло-сервіс» по передачі житлового комплексу за адресою: вул. О.Мишуги, 2 у м. Києві на баланс ОСББ «Сердолік», відповідає загальним вимогам ст. 203 ЦК України щодо чинності правочину, який в данному випадку, відповідно до ч. 2 ст. 202 ЦК України, є односоторннім.
З огляду на приписи ст. 8 та ч. 2 ст. 219 Цивільного кодексу України, односторонній правочин може бути визнаний судом дійсним.
Згідно з ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Згідно з статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового цивільного права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання, шляхом звернення до суду.
Зі змісту цих норм вбачається, що закон визначає, як необхідну умову для реалізації особою свого права на захист певного матеріального права, та те, щоб вказане право було предметом порушення, невизнання або оспорювання зі сторони іншого суб'єкта спірних відносин.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Проте, позивачем належними та допустимими доказами не доведено факт порушення його прав відповідачем, що може бути підставою для звернення до суду з позовом.
Крім того, частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України встановлені наступні способи захисту прав та інтересів: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Проте, вищезазначеними нормами не передбачено такого способу захисту прав та інтересів як визнання правочину таким, що відбувся. При цьому, предемтом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Однак, предмет позовних вимог у даній справі фактично зводиться до встановлення певного юридичного факту, що не може бути направлено на відновлення порушених права або законних інтересів.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягають.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 29.03.2013 р. Суддя А.І. Привалов А.І. Привалов