Судове рішення #28870903

3


Головуючий першої інстанції Єфименко В.І.

Категорія 27 Доповідач Зайцева С.А.


У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого: Маширо О.П.

Суддів: Корчистої О.І. , Зайцевої С.А.

при секретарі Риндіній Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 01 лютого 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства « Родовід Банк » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 01 лютого 2013 року позов ПАТ « Родовід Банк » задоволено частково : стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість у розмірі 55 224 грн.24 коп,а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 552 грн.24 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати в частині стягнення з неї суми пені з тих підстав, що судом першої інстанції неповно з*ясовано обставини ,що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та судом порушено вимоги матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні апеляційного суду представник позивача,що діє за довіреністю Сєрая О.О. просила апеляційну скаргу відхилити,рішення суду залишити без змін . У судове засідання апеляційного суду відповідачка ОСОБА_1 не з*явилася ,належним чином була повідомлена про день та час розгляду справи шляхом отримання телефонограми ,зареєстрованої в журналі телефонограм № 1 за № 3677 (а.с. 93).

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим,ухваленим на основі повно і всебічно з*ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз*ясненням Пленуму Верховного Суду України ,що міститься в п.2. постанови « Про судове рішення у цивільній справі « № 14 від 18 грудня 2009 року , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права,що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст.8 ЦПК України , а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права ).

Обгрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з*ясованих обставин, на які сторони посилаються ,як на підставу своїх вимог та заперечень,підтверджених доказами,які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість,або обставин,що не підлягають доказуванню,а також,якщо рішення містить вичерпні висновки суду,що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам,які мають значення для вирішення справи.

Суд першої інстанції встановив, що 19 квітня 2007 року між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір ,відповідно до умов якого остання отримала кредитні кошти у розмірі 11 584 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12,5% річних,щомісячною сплатою заборгованості за кредитом у розмірі 193,07 доларів США та кінцевим терміном повернення коштів не пізніше 18 квітня 2012 року.

Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав належним чином , в строки, обумовлені кредитним договором,в зв'язку з чим станом на 18 жовтня 2012 року виникла заборгованість у розмірі 55 470 грн.46 коп :,з яких :

-заборгованість за кредитом - 4 532,75 доларів США ,що за курсом НБУ становить 36 230 грн.27 коп. ;

-заборгованість по сплаті процентів 854,64 доларів США ,-6 831 грн.14 коп ;

-пеня,нарахована згідно умов договору (за прострочку виконання грошових зобов*язань ) 11 241 грн.68коп.:з яких пеня за порушення строків повернення кредиту 8 895грн.69 коп.,пеня за порушення строків сплати відсотків - 2 345грн99коп. ;

-відповідальність за порушення грошового зобов*язання ,згідно ч.2.ст.625 ЦК України - 1 167 грн.37коп. ,з яких 3% річних за прострочення виконання зобов*язання зі своєчасного повернення кредиту -920,95 грн. ; 3% річних за прострочення виконання зобов*язаннь зі своєчасної сплати нарахованих відсотків -246,42 коп.

Задовольняючи частково позовні вимоги ,суд першої інстанції зазначив ,що вимоги позивача про стягнення 3% річних за прострочення зобов*язання зі своєчасної сплати нарахованих відсотків у розмірі 246,42 грн. необґрунтовані ,оскільки відповідно ч.2 ст.550 ЦК України проценти на неустойку не нараховуються .

Як встановлено судом першої інстанції кредитний договір укладено у письмовій формі в установленому порядку, підписаний уповноваженими на це посадовими особами ПАТ « Родовід Банк» та особисто відповідачем ,зміст правочину не суперечить вимогам цивільного законодавства та моральним засадам .

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов*язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку ,встановленому законом звернутися до суду за захистом своїх порушених,невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів.

Стаття 11 ЦПК України передбачає,що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,поданим відповідно до цього Кодексу ,в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов*язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах,встановлених договором ,а позичальник зобов*язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно ст.610 ЦК України порушенням зобов*язання є його невиконання або виконання з порушенням умов ,визначених змістом зобов*язання (неналежне виконання). Відповідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов*язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У зв*язку з порушенням відповідачем умов договору та вимог ЦК України ,позивач має право використати можливість для стягнення заборгованості ,надані йому укладеним сторонами договором.

Відповідачем порушені зобов*язання за кредитним договором в частині оплати за кредитом ,що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.12-23),тому суд першої інстанції , правильно частково задовольнив позовні вимоги .

Відповідно ч.1. ст.1050 ЦК України ,якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики ,він зобов*язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу .

Частиною 2 ст.625 ЦК України встановлено , що боржник , який прострочив виконання грошового зобов*язання ,на вимогу кредитора зобов*язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення ,а також 3 проценти річних від простроченої суми ,якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проценти річних , передбачені ч.2. ст.625 ЦК України є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов*язань та можуть стягуватися із неустойкою.

Згідно п.18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 « Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів ,що виникають із кредитних правовідносин « за змістом ст.552 , ч.2. ст.625 ЦК України інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов*язання ,вираженого в національній валюті ,та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами ,належними до сплати кредиторові ,тому суд має виходити з того,що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ними неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов*язання.

Доводи апеляційної скарги в частині незаконного одночасного стягнення пені за порушення строків повернення кредиту, сплати процентів та 3 % річних як відповідальності за порушення грошового зобов*язання ,нарахованих згідно ч.2. ст.625 ЦК України необгрунтовані.

Спорів, розбіжностей або вимог ,які виникають з договору ,та таких ,що стосуються його виконання , припинення або визнання недійсним з боку відповідача не було.

Відповідно з ч.1.ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов*язана довести ті обставини ,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ПАТ Родовід Банк» , відповідає вимогам закону та обставинам справи.

При встановленні зазначених фактів і постановленні рішення судом правильно застосовано норми матеріального права та не було порушено норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Інші доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції , не спростовують висновків суду щодо мотивів часткового задоволення , викладених в рішенні.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307,308,315 ЦПК України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.


Рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 01 лютого 2013 року залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.

Головуючий :

Судді :


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація